Персоналізація англійської гуманістики, починаючи від межі ХVII-ХVIII століття. Проведено систематизацію найбільших досягнень гуманітарного знання, які зумовили його беззастережний естетико-мистецтвознавчий злет в умовах другої половини ХІХ століття.
Онтологічна проблема соціальної реальності як предмет філософського осмислення та екзистенціальний продукт людської діяльності. Обґрунтування методологічного бачення пострадянського українського суспільства. Формування особи як соціального утворення.
Особливості історії української філософії, домінуючу тенденцію якої утворювала екзистенціально-антропологічна редукція філософського знання, що розвивалася навколо обговорення проблем людини та людської історії. Прогресивна роль Християнізація Русі.
Основні причини зміни парадигми філософського мислення у XIX — початку XX століття. А. Шопенгауер як засновник некласичної філософії. Специфічні особливості вчення позитивізму О. Конта. Аналіз виникнення філософії згідно "природничого матеріалізму".
Ознайомлення з філософсько-гносеологічною візією поглядів П. Єфремова на православну картину світу. Дослідження та характеристика предметного поля онто-гносеологічних, методологічних та антропологічних складових світоглядної позиції П. Євдокимова.
Екзистенціал страху як одна з сутнісних характеристик людського буття, Історико-філософський аналіз специфіки даного феномену як важливої проблеми у різні історико-культурні епохи - античність, Середньовіччя, Відродження, Новий час, XIX та XX століття.
Аналіз політики як способу людського буття, принципово важливих на сьогодні критеріїв легітимності державного устрою і сутність політичної моралі через послідовну реконструкцію взаємин моралі та політики в сучасних історико-філософських дискурсах.
Аналіз творчих установ Олександра Аксініна у широкому історичному, соціально-психологічному та філософському дискурсі. Дослідження історичних реалій та психологічних рефлексій суспільства, пов’язаних із екзистенційною кризою індивіда в епоху "застою".
Дослідження історико-філософських ідей українського романтизму. Вивчення духовної спорідненості між західноєвропейським та українським романтизмом. Сутність філософії хуторянства П. Куліша. Аналіз головних засад історіософської концепції М. Костомарова.
Дискурси ідентичності як взаємодоповнюючі один одного в рольовому описі ідентифікаційні механізми, що формуються на різних структурних рівнях особистості. Історичний аналіз "ідентичності" в філософському знанні. Співвідношення особистості і суспільства.
Характеристика головних аспектів філософської думки й наукового доробку Д. Чижевського у галузі історії філософії, а також можливостей актуалізації спадщини мислителя у сучасну добу. Аналіз основних напрямів дослідження постаті та спадщини Д. Чижевського.
Реалізація історичної антропології у генетичному, геокультурному, типологічному та прогностичному зрізах. Аналіз когнітивного діалогу історичної антропології як сучасного філософсько-історичного пізнання із сoціальнo-гуманiтарними дисциплінами.
Базові поняття філософії історичного пізнання — історичної дійсності та історичного факту — у світлі філософсько-методологічних ідей Л. Вітгенштейна. Проект "некласичної історіографії" польського історика В. Вжосека як ціннісний вимір історичної оповіді.
Осмислення проблеми ідентичності в період трансформаційних змін сучасного суспільства. Аналіз зв'язку історичної ідентичності та історичної пам'яті. Аналіз процесів самоідентифікації особистості або соціальної групи в сучасному культурному просторі.
Обґрунтування потреби філософії історії у використанні феномену комунікації для обґрунтування соціальних процесів з точки зору їх ретроспективи. Віртуальна модель соцмережевої спільноти, поєднування історичного наративу й інших гуманітарних дисциплін.
Обґрунтування та важливі функції історичної пам'яті для зміцнення національної самосвідомості і формування державної політики пам'яті. значення і роль історичної пам'яті в системі суспільних цінностей, її вплив на критичне сприйняття власного минулого.
Взаємозв’язок історичної пам’яті та історичної компетентності. Формування в освітньому просторі на основі історичної компетентності. Забезпечення комунікативного типу історичної пам’яті, що має когнітивне ядро, демократичним змістом виховних практик.
Дослідження специфіки історичної пам’яті та сучасного соціального міфу як важливих форм інтерпретацій минулого. Аналіз проблеми взаємодії та взаємозв’язку історичної пам’яті та сучасного соціального міфу та їх вплив на систему цінностей суспільства.
Розкриття змісту концепту "історична пам’ять" з застосуванням постулатів теорії ментальних просторів Ж. Фоконьє. Три аспекти конструювання позицій у середовищі історичної пам’яті - епістемічний, афективний та інтеракційний; їх зміст та особливості.
Дослідження подієвої природи історії. Обґрунтування доцільності розробки в сучасному філософсько-історичному дискурсі способу ейдетичного осмислення подій, що створює можливість розгортання некласичного розуміння історії. Структура і елементи події.
Філософський аналіз ритму як засобу комунікації з минулим, динамічної форми упорядкування історичного знання й елемента репрезентації минулого в історичних текстах. Функції ритмічних компонентів метафоричної і буквалістської мов історичного дискурсу.
Філософський зміст політичної думки України. Осягнення українського минулого у його повноті, суперечливості, специфічності. Вивчення особливостей українського національного буття і специфіки української історії. Формування історичної свідомості індивіда.
Аналіз феномену історичної свідомості сучасної молоді. Огляд проблеми формування та розвитку історичної свідомості української молоді в період утвердження України як незалежної держави, входження її в европейський і світовий культурно-історичний простір.
Розвиток принципу творчості за моделлю мімезис, вираження, привласнення. Відтворення дійсності авторів, варіювання визначення і характеристики подій відносно часу та філософської позиції їх розгляду. Виникнення функції привласнення художньої творчості.
Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.
Загальна характеристика способів визначення особливостей ортодоксального іудаїзму "постреформістської епохи" у розумінні ролі моральності у сучасному світі. Суспільна стабільність та індивідуальний духовний спокій як взаємозумовлені елементи життя.
Онтологічні та гносеологічні підходи до історичного мислення та еволюції цивілізації. Пошук нового тлумачення сучасних соціально-політичних явищ та динаміки їх розвитку. Дослідження структури суспільного життя. Теорії прогресу та регресу суспільства.
Дослідження цінностей у філософських та загальнометодологічних концепціях. Соціологічне трактування ціннісних орієнтацій у працях І. Кона. Визначення позитивної якості особистісного духовного буття. Розроблення І. Кантом теорії "практичного розуму".
Дослідження кореляції історичного та екзистенційного вимірів містичної свідомості на прикладі твору Мехтільди Магдебурзької "Струменіюче світло Божества". Герменевтика містичного тексту, яка дозволяє визначити ключові екзистенціали суб'єктивації досвіду.
Місце та значення питання про місце людини в світі в філософській думці. Сучасні антропоцентристські настанови та спроби всебічного переосмислення людиномірності філософської думки. Основні принципи позиціонування людини в вимірі змін картини світу.
