Философия и история; их единство в сравнении и исследованиях. Представление об историческом знании в учении Канта, через возможность его рассмотрения с субъективной стороны. Оценка историографии как философской науки общего ассиметричного единства.

Основной вопрос философии в творчестве Энгельса и Ленина. Платон как основатель философии объективного идеализма. Субъективный идеализм Дж. Беркли. Иррационализм философии А Шопенгауэра, его отношение к философии Гегеля. История философии и культуры.

Культурно-исторические предпосылки возникновения философии. Основные черты западноевропейской философии XX века. Антропологический кризис как явление современной техногенной цивилизации. Направленность и характер современных глобализационных процессов.

Предмет и специфика философского знания. История формирования греческой философии. Человек и общество в природоцентристкой картине мира античности. Рассмотрение основных идей философских учений Канта. Открытие общей теории относительности А. Эйнштейном.

Исторический обзор развития представлений о формах выражения человеческих эмоций от античности через средние века к Новому времени. Философское понимание эмоций, сущность междисциплинарной психолого-философской методологии их изучения и исследования.

Проблема бытия Элейской школы. Сознание как философская проблема. Философский рационализм Декарта. Кант - основоположник немецкой классической философии. Научное познание и его специфические признаки. Типология цивилизации, проблема прогресса в культуре.

Основные определения философии. Структура философского знание, его характерные черты, место зарождения и исторические типы. Предпосылки возникновения философии. Философия Древнего Востока, Конфуция, Античного мира и Средневековья. Современная философия.

Основные концепции о цивилизации, которые указывают на все человечество и цивилизацию, рассеянных во времени и пространстве. Определение слова "цивилизация", которое никогда не существует само по себе: оно непременно сопровождается словом "культура".

Анализ методологических проблем исторического знания, вытекающие из ориентации ученых на крупномасштабные явления. Метафизические конструкции, постулирующие действие неизменных, и явленных автору изначальных принципов - сущность истории по Гегелю.

Исследование темы историчности познания, привлекающей к себе все больше внимания в философско-методологических научных концепциях. Историзация методологического сознания ученого (как в области естествознания, так и в области гуманитарных исследований).

Исследование источников научного развития социального организма и научного процесса как его выражения. Научный цикл, как временной промежуток, кругооборот открываемых человеком законов развития познаваемых им объектов природной и социальной реальности.

В этической литературе мораль рассматривается по преимуществу как сфера общих, надперсональных и надситуативных требований, которые личность реализует в своих суждениях, решения и действиях. Ситуативные требования, возникающие в межличностном общении.

Первые разработки в изучении деятельности. Фундаментальное о ней представление. Состав научного предмета. Категории системного подхода. Схема анализа полиструктурной системы. Процессы воспроизводства и кооперации. Понятие рефлексии и ее проблемы.

Обзор нескольких известных попыток рассмотреть "Философские исследования" Людвига Витгенштейна в контексте трансцендентального идеализма. Анализ аргументов Макдауэлла против приписывания Витгенштейну каких-либо версий трансцендентального идеализма.

Изучение основополагающих принципов создания "умных машин". Анализ антропологических оснований доминирующих моделей, связанных с разработкой искусственного интеллекта. Моделирование процесса и процедур актов опосредствования действия с помощью знаков.

Выявляются основные мотивы, характерные для рецепции итальянской культуры в историко-философских и художественных произведениях Михаила Муравьева. Выделены ключевые доминанты в восприятии М.Н. Муравьевым итальянской музыки, живописи и литературы.

Культурно-исторические предпосылки формирования гуманистической идеологии в Италии XIV- XVI веков. Зарождение итальянского гуманизма во взглядах Ф. Петрарки, Дж. Боккачо и К. Салютати. Философское учение о достоинстве человека Д. Пико делла Мирандолы.

Іммануіл Кант як німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. Його трансцендентальне вчення про початки, метод і тлумачення самої природи чистого розуму. Особливості раціональної психологія, космології, та поняття раціональної теології.

Виокремлення векторів розвитку української академічної філософії XVIII-ХІХ ст. у творчому доробку І. Мірчука. Основні течії, котрі визначали зміст філософської думки в Україні: просвітництво та романтизм. Вплив на українську філософію ідей Г. Гегеля.

Оцінка творчості І. Вишенського в історико-філософській літературі. Філософське світосприйняття мислителя. Аналіз його ставлення до світського знання, науки і філософії. Опис освітньої програми для України, яка узгоджувалася з євангельським розумом.

У статті розглянуто незвичний для вітчизняної літератури ракурс творчості І. Франка – його ставлення до ролі машин у людському житті і до науково-технічного прогресу загалом. Наведено суперечливі оцінки мислителя щодо цієї галузі людської діяльності.

Висвітлення поглядів І. Франка на ідею незалежності українського народу як необхідної умови існування нації й способи її втілення шляхом віднайдення відповідного суспільного устрою. Аналіз позицій І. Франка щодо сучасних йому суспільно-політичних устроїв.

У статті розкривається постать Івана Чендея як явлення високим вираженням духу. Доводиться думка про те, що це енергійна творча особистість, яка реагувала на актуальні питання національного буття, прагнула в слові виразити свої мистецькі інтенції.

Виявлення та аналіз місця і ролі лудологічних понять у філософії Плотіна. Порівняння людського життя у його творах із сценічною грою. Інтерпретація уявлень через понятійну бінарну опозицію "необхідність-свобода". Поняття "Софія" у філософській системі.

Розвиток лудологічних ідей Геракліта, Платона й Арістотеля у філософії неоплатонізму. Гра як спосіб визначення сакрального буття на думку Плотіна, її онтологічні та епістемологічні властивості. Порівняння життя із виконанням сценарію світової драми.

Філософське осмислення розважальності у сучасному суспільстві та характеру культури гри. Визначення ігрових принципів, що виявляються у розважальній діяльності сучасної людини. Руйнівний вплив розваг з ігровими елементами на її духовний потенціал.

Дослідження складових й джерел ідентичності модерної людини як один з ключових сюжетів філософії сучасного канадського мислителя Ч. Тейлора. Чи можливий симбіоз ідентичності і права. Принцип неупередженого ставлення до іншої автентичної культури.

Особливості освіти, що сформувала ідеал особистості, укорінений в сучасній європейській культурі. Головна характеристика освітнього ідеалу Нового часу - формування людини з позицій її "корисності". Необхідність її трансформації у напрямі гуманізації.

Історико-філософська реконструкція філософсько-правових поглядів Є. Трубецького. Розгляд поняття філософії права та осмислення особливостей методології дослідження історії філософії права у контексті розвитку вітчизняної філософсько-правової думки.

Система ідеалістичної діалектики Гегеля: ідеї розбудови філософської системи, феноменологія духу, "логіка". Протиріччя між методом і системою у філософії. Основні структурні елементи методології. Сутність проблеми взаємозв'язку логічного й історичного.