Изучение факторов, вызвавших в середине XX века когнитивный поворот в науке и в философии, сущность которого состоит в смещении акцента внимания к познанию знания как в сфере конкретных наук. Переход от классической к неклассической эпистемологии.
Ретроспективный анализ определения "социальный капитал" с позиции парадигмального похода. Определение базовых знаний осмысления понятия "когнитивный социальный капитал" личности, содержания термина и его компоненты. Совокупность групповых норм, ценностей.
Характеристика явления когнитологии. Исторические формы познавательного моделирования мира: онтология, гносеология, эпистемология, когнитология. Трансцендентализм Канта и Гуссерля как его философское основание. Трансцендентализм - философия когнитивности.
Понятия концепта и когниции. Философско-методологический анализ когниции и концепта. Разработка схемы преобразования концептов в рамках когниции. Динамика рационального и иррационального в режиме их самопреобразования. Проблема смысловой относительности.
Вивчення інтелектуальних взаємовпливів напрямків філософських пошуків та методологій соціально-гуманітарних наук. Дослідження когнітивного діалогу історичного пізнання із концепціями філософії, основами етнічної психології, теоріями філософії культури.
Розгляд віри, як форми ірраціонального відношення людини до світу, світосприйняття. Визначальні елементи релігійного світогляду. Віра як ознака людини незалежно від ставлення до релігії. Психологічна установка на сприйняття уявної реальності як дійсності.
Розвиток філософського, психологічного, соціологічного знання про когнітивні засади соціальних дій. Когнітивні механізми формування уявлень суб'єкта. Роль окремих структурних елементів уявлень у конституюванні конкретних соціокультурних феноменів.
Дослідження особливостей впливу представників німецької філософської школи на світогляд К. фон Клаузевиця. Контроверсійна оцінка ролі військової історії для Клаузевицької теорії війни. Сутність Кантового розуміння місця емпіричного досвіду в пізнанні.
Опис кореляцій між трансцендентальною філософією І. Канта та проектом військової теорії К. фон Клаузевиця. Відображення складності зв’язків теорії війни Клаузевиця та трансцендентальної філософії Канта. Формування школи мілітарної науки в Німеччині.
Дослідження динаміки становлення науки, її сутності та сучасних тенденцій розвитку. Аналіз дискурсу з становлення концепту раціональності. Суть науки як соціального інституту. Розгляд класичного, некласичного та постнекласичного етапів еволюції науки.
Переосмислення біологічної ролі людства як частини природи в аксіологічному просторі постсучасності, обтяженому економічними, соціальними та політичними кризами глобалізації. Виникнення нової інвайронментальної парадигми, яке орієнтується на екоцентризм.
Виявлення основних тенденцій історичного розвитку соціального та культурного стану в’єтнамського суспільства. Етапи поширення католицизму у В’єтнамі. Значення Католицької Церкви в процесі становлення духовної культури на протязі декількох століть.
Розкриття змісту утопії як нової соціальної реальності. Дослідження проблеми конфлікту утопії з історичним процесом. Співвідношення соціальної утопії з дійсністю, часом, простором, ідеалом, добром і красою, її місце в об'єктивному історичному процесі.
Понимание времени и темпоральности как реализации различных способов выражения личной темпоральной ориентированности индивидуума, в частности через коллекционирование. Трансформация темпоральности для гармонизации личного пространства и ощущения времени.
Место идеи природы в доктрине Спинозы. Представление о натуралистическом характере методологии Спинозы. Своеобразность спинозовской моральной экзегетики некоторых значимых событий из Священной истории. Анализ коллизий между натурализмом и морализмом.
Розгляд кольору як базового компоненту і атрибуту культури будь-якої спільноти. Аналіз колористичних уявлень українського народу на базі концепції соціальних уявлень. Роль колористики при вивченні конфліктності індивідуальних і колективних суб’єктів.
Исследование взаимоотношений между религией, философией и наукой. Анализ возможностей диалога между философией и богословием в технологизированном обществе. Характеристика нравственно-воспитательного аспекта сотрудничества представителей разных конфессий.
Вивчення сумісності ідей і формуванню зв’язків у "Великому ланцюгу буття". Приклади демонстрації функціонування комбінаторного методу в синтезі сполучуваних ідей, а також загальний аналіз "історії ідей" на основі філософської роботи Артура Онкена Лавджоя.
Роз’яснення контексту твору М. Горкгаймера читачеві. Соціокультурний, інтелектуальний контексти формування поглядів філософа. Онтологічна складова соціально-філософських переконань М. Горкгаймера. чинники, що породили його інтерес до психології як науки.
Установление особенностей релевантных методологических оснований коммуникативно-семиотического моделирования социокультурных изменений. Выявление и характеристика механизмов управления процессами знаковой динамики в социокультурных коммуникациях.
Анализ коммуникативного пространства современности в контексте постметафизической парадигмы, как экзистенциального модуса постижения бытия. Трансформация философии, как процесс установления дискурсивно-рефлексивного единства нового и традиционного знания.
Специфика коммуникативности науки в обществе знания. Концептуальные положения теории самоорганизующихся систем помогают в рефлексии над феноменом научного дискурса. Интеракция ученых выступает необходимым условием самоорганизации научного знания.
Рассмотрение связи социального времени и процессов коммуникации. Изучение темпоральности социокоммуникативного пространства в синхронном и диахронном аспектах. Анализ процессов, характерных для коммуникативно опосредованного социального взаимодействия.
Анализ рекламного образа в контексте коммуникативного процесса, специфика выражения смысла и передачи сообщения в рекламе. Совмещение прагматики, естественной для сферы продаж, и эстетики как части маркетинговой стратегии. Взаимосвязь модусов восприятия.
Разграничение вечного, существенного и временного в наследии раннехристианского учения как одна из основных задач новой философии. Наличие связи с читателями - специфическая особенность диалогического характера философской публицистики славянофилов.
Рассмотрение сложности понятия "языковой абсурд", его несводимости к лингвистическим характеристикам. Полноценный анализ абсурда за пределами письменного текста. Понятие "коммуникативный абсурд" как содержание реальной абсурдной ситуации, его примеры.
Смыслопорождение - сущностная особенность человеческого бытия, присущая человеку. Понятие смысла, его коммуникативный аспект. Рассмотрение сущности невербального человеческого мира. Значение анализа интерсубъективности для понимания феномена смысла.
Анализ осмысления сущности и специфики философского знания. Коммунологическая тенденция современной философии в идеях Рорти. Понятие "солидарность" как характеристика современного общества, основанного на принципах дискурсивного плюрализма и свободы.
Раскрытие сущностного смысла, детерминант, возможностей развития коммуникативной активности человека. Разработка теорий, раскрывающих психологическую природу коммуникативной активности. Рассмотрение концепции метаиндивидуального мира Л.Я. Дорфмана.
Онтологическое основание становления коммуникативного мира личности. Сложность феномена коммуникации. Общество как коммуникативная система личности. Особенность философствования К. Ясперса. Дифференциация природного, социального и субъективного мира.
