Сутність і значення здатностей та спрямувань досвіду людини, які не охоплюються феноменологією бачення, але є необхідними для розуміння його буття. Домінуючий характер та пізнавальна обмеженість ідеї бачення. Основи єдності інтенційних актів свідомості.

Аналіз тішнерівської філософії людини, яка являє собою постійний пошук правди про людину, її основні періоди. Характеристика великого впливу феноменології та теорії цінностей. Визначення важливого місця аксіології та агатології у філософії Ю. Тішнера.

Рассматриваются идеи темпоральной проблематики Бутона и принципы практического подхода в изучении темпоральности человека. Показано значение темпорализации свободы в создании и воплощении человеком новых возможностей. Выявлено значение древа возможностей.

Последствия воздействия "Другого" на субъект. Тип отношения между "Я" и "Другой". Значимые интерпретации "Другого". Философская тематизация межкультурной коммуникации. Неотъемлемый диалектический элемент человеческого бытия. Культурный плюрализм.

Дослідження трансформаційних зрушень у розумінні людського існування раннього та пізнього періоду творчості М. Гайддегера у контексті руху філософського дискурсу мислителя від феноменологічно-екзистенційного аналізу Dasein до проблеми істини буття.

Рассмотрение главных задач инженерного изыскателя как изучение природных условий строительства с выдачей соответствующих рекомендаций проектировщику и строителю. Естественно-научная картина мира. Место "искусственного" и "естественного" в инженерии.

Результаты опыта осмысления процесса принятия знания с точки зрения фолк-эпистемологии - формирующейся научной отрасли о естественном (не нормативном, а протокольном) порядке эпистемических актов. Разграничение исследований в рамках фолк-эпистемологии.

Философский аспект учения Карен Хорни. Постфрейдовское развитие психоанализа. Неофрейдизм, полемика с Фрейдом. Выявление значения культуры в жизни общества и человека. Исследование проблемы личности и культуры. Влияние культуры на психическое здоровье.

Возрождение философской традиции диалога как наиболее продуктивного формата поиска ответов на базовые для актуальной культурной реальности вопросы. Эрнст Фишер, расширение границы представления об архитектонике самого творческого процесса/пространства.

Исследование задач культурологической дисциплины "Философия повседневной жизни и обыденного сознания" и важнейшего философского вопроса в данном дискурсе - структуры повседневного сознания, на примере философских мыслей Ф.М. Достоевского и Э. Гуссерля.

К. Малевич как известный художник и утвердитель нового искусства, мыслитель, который относятся к эпохе авангарда, анализ краткой биографии. Общая характеристика концепции "обратной перспективы" в иконописи П. Флоренского. Сущность понятия "платонизм".

Забота как философская категория, в которой происходит совпадение субъектности и объекности, умение различать которые потребует переосмысления понятия Бытия. Причины онтологической сложности преодоления неразличимости заботы и человеческой самости.

Сопоставление онтологических и метафизических оснований христианского реализма Достоевского и экзистенциалистского гуманизма Сартра. Редукция целостного объема "тайны человека" в единстве ее экзистенциального и трансцендентного измерений у Достоевского.

Порівняльний аналіз змістів щодо довголіття і сенсу людського життя, представленого у п’єсі К. Чапека та у пенталогії Б. Шоу "Назад до Мафусаїла". Відстороненість довгожителів, їх зневажливе ставлення до коротко жителів. Актуалізація п’єси К. Чапека.

Состояние "здесь-и-сейчас" как начало философской рефлексии. Основные факторы, препятствующие возвращению к началу. Естественнонаучная установка и ценностные идентификации. Место философии и практической психологии в освоении состояния "здесь-и-сейчас".

Порушується проблематика дискурсу "злочину" та "покарання" у давньоукраїнській культурі. Розглядаються поняття "злочин" та "покарання" у контексті давньоукраїнської міфології. Аналізується народно-світоглядний підтекст поняття "суспільна небезпечність".

Дослідження "злочину" та "покарання" у філософсько-правовому вимірі. Абстрактні законодавчі системи, що взаємодіють із "середовищем" на інформаційному рівні. Механізм кореляції, корелятивні зв'язки та комунікативні властивості правових категорій.

Розгляд спроби подолати революційної травми, запропонованої діячами організації засобами впровадження стратегії "acting out" ("відіграшу"), ключовим моментом якої є репрезентація травми шляхом її адаптації до нової реальності та примирення з ситуацією.

Анализ влияния знаний, накопленных человечеством, на развитие общества и прогресс. Характеристика знания определенных убеждений, которые соответствуют реальному положению дел и имеют определенные доказательства. Анализ особенностей получения знаний.

Присутність філософських роздумів, істин, важливих питань у казці "Маленький принц" Антуана Де сент Екзюпері. Пошук прекрасного в собі, того що заснуло під тягарем повсякденних справ, клопотів, навчання, роботи, дорослих років у філософії Екзюпері.

Платон как один из основателей идеалистического направления в мировой философской науке. Тирания - наихудшая форма отклонения от идеального государственного строя. Идея любой вещи или существа как самое глубокое, сокровенное и существенное в нем.

Рассмотрение религиозно-философских взглядов Н. Клюева о единстве человечества, символом которого является "Индия-Русь". Миф об арктическом происхождении человечества, который базируется на опыте хлыстовского мистицизма. Принцип всеединства мира.

Изменение отношения общества к результатам фундаментальных и прикладных исследований. Влияние рыночной мотивации на трансформацию целей и направлений научной деятельности. Трансформация характеристик социальной роли ученого и его личностных качеств.

Проанализирована специфика трактовки концепта "искусство и революция" представителей немецкой и отечественной мысли. Значение идей русского философа Д.С. Мережковского о независимости культуры и ее направляющей роли в условиях революционных практик.

Методологический и теоретический статус идеи в ее соотношении с понятием и их совместное применение в практике научных исследований. Идея как форма мысли, ее значение и свойства, изучение в истории философии. Развитие понятия и предмете с участием идеи.

Краткая биография и оценка научных достижений профессора М.Ф. Быковой, ее творческое становление, опыт исследовательской работы в европейских научных центрах. Понимание философии, а также анализ специфики профессионального занятия историей философии.

Элизабет Энском как философ и как историк философии. Аристотель и его этика глазами Энском. Критика понятие "долг". Анализ аристотелевского понятия "практическая истина" как истины, которую производит человек, действуя в соответствии с выбором и решением.

Анализ книги М.К. Петрова "Язык. Знак. Культура". Несовместимость культур на уровне фундаментальных структур трансляции-инновации. Структурная симметрия между теологией и наукой как "дисциплинарными общностями" и "закрытым" и "открытым" обществами.

Дослідження роботи, написаної С. Радхакрішнаном - "Індійської філософії". Аналіз структури роботи та принципи, за якими індійський мислитель викладає власний підхід до періодизації філософської думки Індії. Розгляд у творах вчень окремих даршан.

Відсутність чітких дефініцій - один з найголовніших недоліків діяльності гуманітаріїв, що провокує недовіру до їхніх наукових студій. Жан Франсуа Ліотар - відомий французький філософ, що визначив новий поштовх до осмислення поняття епохи постмодерну.