Аристотелівський концепт впізнавання ру горизонті платонівської ідеї пригадування, як об’єкт дослідження. Фундаментально-онтологічне тлумачення структурних складових аттичної трагедії: наслідування, задоволення, закон триєдності часу, місця, дії.

Знакомство с критическим анализом оригинальной концепции С. Фуллера, в рамках которой "постправда" получает позитивную оценку. Феномен "постправды" как существенная характеристика политики, устойчивое явление общественной жизни со времен Античности.

Анализ проблемы частного и публичного. Сравнительный анализ позиций Карла Шмитта и Юргена Хабермаса. Определение дефиниции "политического" в рамках хабермасовских размышлений. Постсекулярное как взаимодействие полярных взглядов – светского и религиозного.

Проблеми виживання людини, як біологічного виду, постійно виникають у процесі розвитку світової цивілізаційної системи. Встановлення природного геофізичного й біофізичного механізму виникнення життя та людини на Землі. Психосоматичні права людини.

Природно-правова сутність артефакту "дерево життя", поняття про "право на дерево життя". Захист біологічних прав людини - соматичних, психосоматичних і когнітивних. Захист від здійснення процедур по імплантації, трансплантації і телепортації особистості.

Анализ взглядов греческого богослова митрополита Иерофея Влахоса на проблемы общественного развития, исторические судьбы социализма и капитализма, перспективы посткоммунистического общества и тенденции формирования новой идеологии пост-капитализма.

Сборник статей Хилари и Рут Анны Патнэмов, который заставляет по-новому взглянуть на полуторастолетнюю историю американского прагматизма. Джеймс и Дьюи как истинные классики и выразители "инспиративного духа" прагматизма. Закрепление верования.

Знакомство с деятельностью философа и психолога А.А. Брудного. "Предпонимание" как важнейший структурный элемент в системе герменевтической практики. Общая характеристика новой философской энциклопедии В.С. Малахова. Рассмотрение законов диалектики.

Значение термина "предпонимание" как свободного выбора интерпретации для поиска человеком конкретного смысла в конкретной системе. Научное употребление термина основоположником философской герменевтики Г.Г. Гадамером в его книге "Истина и метод".

Обсуждение сдвигов, которые претерпевает наука как социальный институт и "эпистемологическое предприятие", выражающиеся в потере ею монопольного права на производство общественно полезного знания. Наиболее подходящая концептуализация новой объективации.

Знакомство с представителями аналитической философии, занимавшимися проблемой сознания. Анализ специфических черт субъективной реальности. Сущность понятия "некорректируемость". Рассмотрение способов доказательства наличия сознания у других существ.

Дослідження концепції "нової етики" німецько-американського філософа Г. Йонаса. Обґрунтування філософської концепції "принципу відповідальності", як методологічного базису виховання моральної відповідальності сучасної молоді, у тому числі сільської.

Объединение европейских государств в целях установления мира между ними в работе "Проект вечного мира в Европе" французского мыслителя Сен-Пьера. Недостатки существовавших международных отношений. Воздействие проекта на политику европейских правительств.

Понятие остроумия как творческого процесса, его классификация и типы, подходы к идентификации. Особенности отражения всех видов остроумия в телевизионной программе "Прожекторперисхилтон". Использование в передаче стилистических средств: иронии, сарказма.

Иной для российского читателя взгляд на работу "Против метода". Актуализация интерпретации "всевозможности", связанная с дилетантизмом под знамёном "междисциплинарности" постнеклассической науки. Упрёки Фейерабенда по поводу гносеологического анархизма.

Авторка не приймає редукціоністського бачення філософії Вітґенштайна як філософії мови. Розкриває, відштовхуючись від сучасних досліджень у французькій філософії, антропологічний вимір філософських рефлексій мислителя, притаманний його головним темам.

Аналіз концепції "радикального емпіризму" У. Джеймса як трансформація традиційного емпіризму. Особливості трактування американським мислителем поняття "досвіду". Виявлення нового підходу У. Джеймса до філософських категорій дійсності, свідомості, істини.

Рассмотрение идеи направленности времени в христианстве. Исследование сложно организованных саморазвивающихся объектов современной наукой. Интерпретация процессов развития посредством выделения механизмов адаптации и катастроф. Диалектические законы.

Изучение этики Толстого. Ознакомление с его пониманием морали, которое отличается глубокой самобытностью. Осмысление специфики предложенной Толстым трактовки автономии субъекта морали. Оценка ее эвристического потенциала для развития этической теории.

Розгляд основних ідей, контексту написання та висвітлення полеміки, пов’язаної з працею Ф. Ніцше "Ранкова заграва". Аналіз сполучення "реалізму" софістів з "емпіризмом" досократиків та "ідеалізмом" Платона щодо оцінки людської мотивації та почуттів.

Особенности интерпретации событий, связанных с распадом Советского Союза в современном российском медийном дискурсе. Основные медийные стратегии осмысления исторического события и конструирования культурной травмы в медийном дискурсе современной России.

Соціально-філософський аналіз репрезентації та трансформації засадничих рис української ментальності під час і по завершенню "Революції Гідності". Соціально-філософські феномени "революції по-українськи", які забезпечили її учасникам досягнення мети.

Освіта та її сприйняття як сфери постійного продукування та перегляду знань, які повсякчас виникають у принципово нових умовах і є релевантними у мінливих ситуаціях-переходу. Культивування продуктивного мислення за умови ліквідації авторитету правил.

Особенности определения природы феноменологической философии в поздних философских трактатах и дневниковых записях Якова Семёновича Друскина. Сравнительное исследование размышлений Друскина с квазифилософскими текстами обэриутов и концептуалистов.

Изучение разработок Друскина в контексте феноменологии Гуссерля и произведений имеющих промежуточный (поэтическо-философский) статус. Специфический жанр "феноменологической фантастики". "Радикальная феноменологическая редукция" к "внутреннему молчанию".

Раскрытие наиболее типичных особенностей восприятия ислама в русской религиозно-философской мысли конца XIX – начала XX века. Рассмотрение автором образов ислама и его духовной культуры в работах таких философов как В.С. Соловьев и Л.А. Тихомиров.

В статье рассматривается влияние идей членов "Римского кружка" – К. Фидлера, Х. фон Маре и А. Гильдебранда, стоявших у истоков европейского формализма, на педагогический метод А. Ажбе. Обрисована философская и художественная ситуация в Германии.

Религиозно-философское мировоззрение Л.Н. Толстого в контексте понятия анархизма. Исследование обличения насилия власти и призыва к непротивлению насилию силой. Неполитическая политика Толстого, идеалистическое учение Толстого о государстве и человеке.

Дослідження взаємодії самопрезентації (ego-презентації) та зовнішнього спостереження щодо постаті В’ячеслава Липинського. Принципи побудування та структура соціокультурного студіювання, у тому числі й людської тілесності. Поняття та зміст репрезентації.

Важность научно-философской дефиниции Родины как объекта патриотизма во избежание политизации и привязки реализуемой национальной идеи к интересам социально-политических групп. Дискуссионные аспекты дефиниции понятия "Родина", предпосылки их разрешения.