Формування уявлень людства щодо проблеми трактування темпоральності, часу, вічності. Вічність як потойбічне, надчуттєве, що знаходиться поза звичним світом, містить все, що існувало, існує і буде існувати, в якій кожна мить пов'язана з усіма іншими.
Методологічне значення концепту "спорідненості" для обґрунтування національної правової ідеї. Наступництво філософських ідей Сковороди та світової філософії. Аналіз ідеї "спорідненості" як визначальної для обґрунтування справедливого суспільного устрою.
Спроба обґрунтувати теоретичну та практичну актуальність "спортософії". Гармонізація інтелектуального, морального та фізичного виховання у філософсько-педадогічній парадигмі. Тенденції погіршення стану здоров'я молоді. Розвиток комерціалізації спорту.
Створення інтелектуальної основи суспільної думки щодо життєвої корисності спорту - завдання філософії у формуванні нового фізкультурно-спортивного світогляду. Перетворення світоглядних парадигм у культурно-історичну настанову - ціль "спортософії".
Влияние социокультурных, политических и экономических трансформаций конца ХХ - начала XXI вв. на рецепцию идей Джона Ролза. Основные очертания социокультурного контекста данного периода. Новые интерпретации положений фундаментальных концептов Ролза.
"Сродна праця" як одна з найважливіших категорій в системі філософських і соціологічних поглядів Г. Сковороди в розумінні людини, її діяльності та сенсу життя. Характеристика зв’язку вчення видатного українського філософа з ідеями діячів Реформації.
Гетеротопия - категория пространств, каждое из которых является "странным объектом" для своих временных или постоянных обитателей. Движение, дрейф, децентрализация - основные характеристики, которые философия ХХ столетия приписывает пространству.
Рассмотрение функций научной парадигмы, проблемы роста и развития знания с позиции философии. Описание этапов развития науки согласно теории Т. Куна: допарадигмального, формирования парадигмы, этапа нормальной науки, революции и поиска новой парадигмы.
Рассуждение философов о природе общих понятий и бытии. Роль негации в характеристике субъекта. Конструирование и познание мысленных образов, созерцание вещей за пределами души. Картезианское толкование объекта. Божественная субстанция Спинозы и Декарта.
Общая характеристика онтологических проблем деконструкции. Нигилизм как сущность современности, против которой модернизм и выступает, анализ основных этапов развития. Рассмотрение основных причин распада единого онтологического и социального порядка.
Естонський науковець та освітянин Юло Вооглайд презентує своє бачення розвитку суспільства й відповідно освіти як рушія суспільного життя. Він переконує, що освіта є лише середовищем для розвитку й навчання. Освітній заклад як оазис розвитку дитини.
Анализ идеологической роли канонической литературы в буддийских сообществах. Мировоззренческая значимость и своеобразная светскость - причины популярности "Сутры золотого света". Чтение - наиболее важная часть культовой практики буддистской религии.
Оригинальная интерпретация гегелевской философии, предложенная А.Д. Власовым, но невостребованная в отечественной историко-философской науке. Переосмысление теоретического содержания гегелевской философии и её места в истории философии и культуры.
Рассматривается лирика поэта из Петрозаводска А.И. Авдышева, чье мировосприятие содержало философскую систему взглядов на мир и человека. Целью статьи является внесение вклада в развернувшуюся в современном российском литературоведении научную разработку.
Виявлення елементів театральності в наукових містифікаціях та філософське осмислення їх впливу на соціальну реальність. Дослідження ґрунтується на методах соціокультурного аналізу в рамках концепції театральності соціокомунікативних проявів культури.
История взаимоотношений науки и религии в XIX веке. Защита теории эволюции от христианских реакционеров в работах зоолога Т. Хаксли, физика Дж. Тиндалла и философа-эволюциониста Г. Спенсера. Осмысление "Тезиса о конфликте" и нового "тезиса о сложности".
Оценка двух связанных между собой и популярных философских терминов, фигурирующих в весьма неоднозначном высказывании Н.А. Бердяева, которое поднимает проблему негативного влияния техники и прогресса на внутренний мир человека и на общество в целом.
Трансформации в бытии человека в условиях пандемии COVID-19. Вынужденное пребывание дома, использование средств индивидуальной защиты. Эффективность духовных практик периода Античности и раннего Средневековья как форм заботы о внутреннем в человеке.
Понятие о технологической культуре и технологической революции. Общие закономерности и характеристика уровней научно-технического прогресса. Новые перспективные технологии в оценке Министерства торговли США и Агентства экономического планирования Японии.
Аналіз філософії постмодерну у вітчизняній філософській думці. З’ясування інституційно-інтелектуального контексту, в якому вона виникла. Можливості філософського вибору й умови успішності кар’єри професійного філософа, що їх мали враховувати новатори.
Рассмотрение "Толедских руководящих принципов преподавания знания о религиях и верованиях в государственных школах". Знакомство с рекомендациями по организации изучения религий в школах. Анализ доклада Р. Дебрэ "О преподавании религии в светской школе".
Исследование инновационных возможностей диалога как универсальной формы диалектической дискуссии. Анализ понятий "инновация", "диалог", "диалектика". Обоснование важности существования этических рамок диалога. Интерпретация текста "Топики" Аристотеля.
Изучение основных принципов и положений философской герменевтики М.М. Бахтина. Рождение "тотальной ответственности ответа", являющейся условием понимания, из событийных взаимоотношений "я" и "другого". Анализ связи проблемы понимания с "психологизмом".
Дослідження філософських поглядів В. Стуса, як визначного поета, непересічного мислителя. Аналіз поглядів у контексті доби 1960-1980-х років, особистої долі поета та мислителя. Чільні риси філософування Стуса на базі європейського екзистенціалізму.
Анализ трактовок понятий "значение" и "референция" в теории знаковых систем. Характеристика теории референции Х. Патнэма, теории "языковых игр" Л. Витгенштейна и семиотики Ч. Пирса. Изучение значения знака как способа его употребления и интерпретации.
Характеристика познавательно-реалистической и агностической философии. Главный анализ исследования "Трактата о человеческой природе" Д. Юма. Особенность фетишизации философа непосредственно данного. Сущность основных гипотез ощущения восприятия.
Поняття "сміх" у творчості Жоржа Батая як чуттєво-естетичну реакцію на випробовування "меж світу", а також як метод філософування в рамцях критики філософії Модерну (діалектики пана і раба Г.Ф. Геґеля). Аналіз концепції "стриманої та загальної економік".
Отчуждение человеческого духа как актуальная тема в культуре в эпоху немецкой классической философии. "Третий мир" - область знаний, появляющаяся в результате взаимодействия объективного физического пространства и сферы человеческой субъективности.
Анализ необходимости поиска особого пути развития суверенной державы с позиций культурно-философской теории консерватизма. Философско-антропологический и субъективный взгляды на проблему. Изложение историософских и культурфилософских воззрений Тихомирова.
Розкриття суспільно-політичного, політико-ідеологічного і історико-філософського змісту "трьох народних принципів" Сунь Ятсена. Демократія й правління народу - передумови для суспільної власності та розподілу державних і громадських економічних інтересів.
