Аналіз концепції "істинної віри" проголошеної С. К’єркегором і її відображення у філософських системах Л. Шестова та М. Бубера. Екзистенційне прагнення філософа до реалізації і втілення віри. Віра-абсурд у к’єркегорівській і шестовській інтерпретації.

Постмодерністське бачення поняття "історичний досвід", викладене у працях одного з представників постмодернізму - Ф.Р. Анкерсміта. Його позиція до об’єкту і суб’єкту історичного досвіду. Класифікація моделі філософії історії з позицій системного підходу.

Изучение трактата буддийской школы йогачара, объекта научного интереса исследователей из стран Запада, России, Китая и Японии. Анализ структуры текста трактата. Реконструкция содержания источника на основании авторского перевода с тибетского и санскрита.

Завданням статті є вивчення в дійсності рівності між собою всіх Помісних церков. У відношеннях між незалежними церковними адміністраціями відчувається "зверхність" давніх автокефалій над новими. Висвітлюються трансформаційні процеси інституту автокефалії.

Феноменологічна традиції тлумачення Декартової філософії як значущого проекту сучасних картезіанських досліджень. Нелегітимність переходу між іманентним та трансцендентним порядками. Введення концепту Іншого; виявлення його автентичних характеристик.

Мета статті полягає у з’ясуванні складників філософського підґрунтя, яке утворило благодатне поле для впровадження Печерськими ченцями соціальної практики. Опис соціальної практики мислителів часів Київської Русі, у яких Слово не розходилося зі Справою.

Общая характеристика философской деятельности Аль-Фараби как последователя Аристотеля. Анализ трактата "Книга букв", который является комментарием к "Метафизике" Аристотеля. Рассуждение Мелисса о временной бесконечности. Логическое понимание бытия.

Межкультурная философия – направление, оформленное в 80-90 гг. прошлого века. "Когнитивная скромность" - ориентация в рамках философствования, направленная на отказ от абсолютизации, универсализации или претензии на превосходство собственной позиции.

Анализ основных когнитивных стилей в современных социально-гуманитарных науках как совокупности правил и норм выбора способов объяснения и описания, построения и организации, доказательности и основного обоснования той или иной системы научного знания.

Когнитивный стиль науки как правила и нормы выбора способов объяснения и описания, построения и организации, доказательности и обоснования системы научного знания. Стратегия российской социально-гуманитарной науки в современном научном пространстве.

Прагнення до здорового способу життя та активного довголіття, участь в екологічних та соціальних ініціативах, волонтерство, пошук балансу між роботою та особистим життям, посилення ролі інтернет-технологій, активне використання соціальних мереж.

Анализ особенностей самоопределения понятия "конкретная метафизика" Флоренского, нацеленного на выявление основных черт предпринимаемого им метафизического исследования. Характеристика основных идеи творческой активности субъекта и объекта культуры.

Описание влияния мысли и творчества Ф.М. Достоевского на философию Н.А. Бердяева и С.Л. Франка. Рассмотрение парадигмальных для русской религиозной философии понятия и опыта "живого знания", а также его предвосхищение в творчестве Ф.М. Достоевского.

Рассмотрение основных ценностных принципов и методологических оснований. Феноменология исторического знания. Принципы многоуровневого и многофакторного конструирования исторического нарратива с акцентом на антропологическом и культурологическом подходах.

Обоснование актуальности текста Э. Ильенкова для современных дискуссий в европейской философии. Анализ возможности интерпретации работы как мифо-поэтического текста, как идеологически-культурного симптома, а также как выражения советской субъективности.

Тлумачення прекрасного як безкорисливого, незацікавленого, позаегоїстичного споглядання - ключова особливість буддистського світосприйняття. Сутність античної ідеї калокагатії, гармонійної єдності фізичної краси і духовної досконалості, Краси і Добра.

Обзор жизни и деятельности К.Н. Леонтьева. Рассмотрен "кудиновский период" жизни и деятельности К.Н. Леонтьева, отмечено его влияние на становление и формирование мировоззренческой позиции и философский взглядов мыслителя (особенно категории эстетизма).

Интердисциплинарный характер исследований П.М. Бицилли. Роль языка, межнационального и межкультурного общения как одна из ключевых тем историка. Проведение исследования культурного и языкового сходства между соседними народностями и государствами.

Автор анализирует образы украинского и македонского языков в политической культуре пользователей Интернета России и Болгарии. Анализируются неакадемические концепции истории и статуса македонского и украинского языков. Продвижение концептов идентичности.

Анализ возможности реконструкции элементов понятийного фрагмента концепта "культура" на основе анализа культурфилософских концепций И. Канта, Э. Кассирера, Н.А. Бердяева. "Цивилизация" и "свобода" как важнейшие понятия, определяющие понимание культуры.

Роман Р. Бредбери "Вино из одуванчиков" как описание одного лета из жизни двенадцатилетнего ребенка. Знакомство с основными философско-художественными учениями середины ХХ века. Общая характеристика эпопеи М. Пруста "В поисках утраченного времени".

Идея "лингвистического поворота" в историческом исследовании. Преодоление кризиса американской интеллектуальной истории на фоне прогрессирующей истории научных сообществ, вдохновленной Куном и философами-прагматистами и культурной антропологии К. Гирца.

Суть ключевых установок кампусного курса, целью которого является формирование эффективного и рационального мышления. Неудовлетворительность традиционной информационной образовательной модели, ориентированной на передачу знаний репродуктивного характера.

Основные положения и принципы философии Ж. Делеза в его произведении "Логика смысла". Исследование идей Делеза с точки зрения методологии постмодернизма и постструктурализма. Творчество Делеза в отношении онтологических и социально-философских проблем.

Анализ тезиса А.Л. Никифорова о том, что "Логико-философский трактат" Л. Витгенштейна не оказал большого влияния ни на одну область, помимо аналитической философии. Идеи, высказанные Витгенштейном, которые оказали большое влияние на развитие лингвистики.

Исследование понятия, содержания и локусов (мест) социальной памяти как способа социокультурной идентификации человека. Обоснование потребности общества в формировании и сохранении социальной памяти как обязательного условия существования общества.

Становлення філософії Русі у процесі розв'язання суперечностей між слов'янським міфологічним світоглядом та християнством. Морально-етичний напрямок у філософії Київської Русі. Гносеологічна проблематика та культ книжного знання в філософії Русі.

Філософські фундаментальні підходи до проблеми "людської ситуації" (особливого "становища людини") в світі. Необхідність поєднання в сучасній людино-центрично орієнтованій філософській парадигмі ХХІ ст. всіх в підходів до проблеми "людської ситуації".

Філософські фундаментальні підходи до проблеми "людської ситуації" ("людського жеребу", особливого "становища людини") в світі: феноменологічно-екзистенційний, філософсько-антропологічний, психоаналітично-екзистенційний. Синтетичний підхід до проблеми.

Роль и значение концепции России для понимания эволюции мировоззрения Маркса - от русофобии до итогового признания центральной роли России в будущих социальных изменениях периферии капитализма, сменившего идею линейного прогресса I тома "Капитала".