Философский анализ феномена метафоры. Рассмотрение основных теорий и концепций, определивших изучение метафоры. Разделение Аристотелем логики и риторики. Философско-семантическая теория метафоры Гермогена. Поиск истоков языка в философии Нового времени.

Взаимодействие зеркала как предмета феминной культуры с трансформацией женского образа в изобразительном искусстве. Уточнение исторической трансформации образа женщины, его адаптации к определенной обстановке и времени на конкретном живописном материале.

Соотношение гносеологической сущности метафоры с близкими к ней формами выражения идеи. Исследование специфики построения метафор в различных формах философского знания. Черты философского мышления, обусловливающие его интенцию к метафоричности.

Метафора та її належність до ефективних інструментів філософського мислення. Гнучкість, креативність і евристичність артикуляції в метафорі. Здатність філософії постулювати та обґрунтовувати у людини уявлення про світ, місце і роль у ньому людини.

Інформація як особлива категорія буття, яка генерує сучасні структури та соціально-політичні механізми. Аналіз моделювання наукової інформації шляхом представлення основних типів наукових метафор через процес активізації їх у соціальній комунікації.

Дискусії щодо ефективності метафори як комунікативного та інтерпретативного засобу. Факт перманентної присутності метафори в комунікативній сфері й виконання нею інструментальної місії відображення соціальної дійсності. Підходи до розуміння буття.

Функціональні можливості метафори для розширення світоглядної системи людини. Роль метафори у процесі людського пізнання та створення нових понять. Аналіз теорій трактування метафори в розвитку мислення та мовлення людини в різний історичний період.

Аналіз гносеологічного ресурсу метафор в дискурсі філософського осмислення сутності й форм соціальної реальності. Практика використання метафор в наукових теоретичних конструкціях, обґрунтування її методологічної доцільності і гносеологічної ефективності.

Основные предпосылки для зарождения компьютерной метафоры в когнитивных науках и философии сознания. Онтологическая несовместимость принципов работы вычислительного устройства с принципами работы мозга и сознания, слабые стороны компьютерной метафоры.

История термина "метафора", исследование метфорического языка в священных текстах. Метафора как фигура речи подобная сравнению. Сравнительный анализ общего и особенного в структуре и содержании сакральных текстов, применение основных типов метафор.

Створення методологічної програми дослідження конкретних картин обжитого світу через призму існуючих в їх рамках трактувань сутності феноменів. З’ясування сутності феномену відторгнення та можливості описати його за допомогою поняття символічного бунту.

Аналіз структури обжитого простору та з’ясування міста в ньому Іншого, Чужого, Відторгненого. Принципи розкреслення метафоричної схеми обжитого простору, місце кожного з досліджуваних феноменів, численні перехідні форми відчуження та відторгнення.

Проблемное поле метаэтики: метафизика, психология, эпистемология и язык морали. Метафизический вопрос существования подлинной, а не социально принятой морали. Неприемлемость эпистемологии и ошибочность интуитивистской, интерналистской теории для морали.

Рассмотрение возможностей метода герменевтического анализа текста и раскрытие понятия аутентичности текста культуры на примере текста якутского эпоса олонхо. Условия и факторы возрождения аутентичного текста эпоса олонхо в современных условиях.

Историческое развитие диалектики как метода познания. Особенности философских учений Средневековья. Понятие материи как субстанции. Представления о сущности и структуре материального мира. Идеалистическая диалектика немецкой классической философии.

Реконструкция истории науки, сохранение её консервативного начала с помощью отрицательной эвристики. Современные стереотипы мышления и восприятия. Применение методологического подхода И. Лакатоса для распознавания социокультурных установок постмодерна.

Выявление предпочтений и расширение шкалы критериев. Сравнение векторных оценок, проверка сравнимости. Независимость критериев по предпочтению. Формулы логики предикатов. Свойства предпочтений в виде импликаций. Условие сравнимости векторных оценок.

Изучение биографии и философских взглядов английского философа Ф. Бэкона, родоначальника эмпиризма, автора нового метода научного познания. Характеристика его индуктивного метода и теории "идолов", их виды: идолы рода, пещеры, площади (рынка) и театра.

Исследование структуры аксиосферы современных жителей карельских районов, расположенных на территории Северного Приладожья. Кросс-культурный подход, основанный на проверке валидности авторитетной методики изучения ценностных ориентаций Ш. Шварца.

В научной статье анализируются особенности осмысления историко-философского процесса ведущим представителем французского неокантианства. Бинарная схема, обстоятельно обоснованная Ренувье в "Эскизе систематической классификации философских учений".

Онтология в моделях, основанных на дескриптивной логике. Метод построения иерархии критериев на основе формально онтологии функциональной структуры системы. Процесс построения иерархии показателей на основе формальной онтологии, выделение классов.

Аналіз системи "Людина-велосипед". Графічна ілюстрація системної "призми". Теоретичний аналіз взаємодії елементів. Односторонній зв'язок між системоутворювальним чинником та елементами. Конкретно-науковий метод наукового та навчального пізнання.

Понятие, сущность и история становления рационализма как философско-мировоззренческой установки. Суть рационалистического метода и характеристика принципов исходного сомнения Декарта. Основные правила научного метода. Анализ проблем философии Р. Декарта.

Дослідження класичної проблеми доксатичної логіки та формальної епістемології. Філософська суть проблеми, її відношення до різних формальних систем. Слабкі й сильні сторони методів вирішення. Новий метод вирішення проблеми, позбавлений зазначених мінусів.

Методологія та методи наукового дослідження та класифікація його пізнання. Спостереження як первинний і елементарний пізнавальний процес на емпіричному рівні дізнання. Розробка принципів та створення технічних засобів для проведення експерименту.

З’ясування методів, які використовували виразники марксистської філософії для досягнення переваг у насадженні власної ідеології. Виявлення певної конфронтації гранично протилежних філософських доктрин, яка виражалася у боротьбі матеріалізму та ідеалізму.

Поняття наукового методу пізнання дійсності та його основні риси. Дослідження філософських, загальнонаукових, приватно-наукових, дисциплінарних та міждисциплінарних методів. Характеристика відповідності методу об’єктові дослідження і рівню пізнання.

Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.

Спостереження - цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження. Методи досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях. Індукція і дедукція в процесі пізнання дійсності.

Формування припущень з використанням наочно-образного мислення та формально-логічного інструментарію. Інтерпретація булевих функцій як однозначних відношень між множинами. Критерій логічного випливання, позбавлений недоліків метатеореми дедукції.