Анализ возможности выхода из идеологического кризиса. Вероятность появления в России новой общегосударственной ("национальной") идеологии. Тенденции перевода отношений между антагонистическими идеологиями в русло диалога, компромисса, консенсуса.

Понятие методологии и метода научного познания в современной философии. Особенности применения общечеловеческих приемов мышления. Характеристика диалектического и метафизического экспериментальных методов, анализ эмпирического и теоретического познания.

Выявление дискурсивного крена современного научно-исследовательского поиска. Описание проекта новой рекурсивной парадигмы социального знания, ориентированной на восстановление связи между знанием о социальном факте и самим фактом социальной реальности.

Характеристика критериев научного знания и процесса развития науки. Анализ основных теоретических подходов к исследованию динамики парадигм в философии науки. Характеристика аксиологических оснований, определяющих направление развития научного познания.

Широкое распространение гедонистических мотивов в современной культуре. Попытки свести анализ телесных практик к выявлению элементарных реакций удовольствия и боли. Доказательство Платоном несоответствия обыденных практик удовольствия критерию истинности.

Аналіз продуктивної діяльності мислення, пізнавальні функції якого визначаються логікою і способами міркувань. Дослідження методологічної свідомості, в контексті якої формується стиль і метод продуктивного пізнання. Концептуалізація досвіду і свідомості.

Аналіз проблемного контексту філософського методологування у роботі дослідника зі свідомістю. Висвітлення принципів, умов і особливостей системомиследіяльнісного підходу до опрацювання категорії свідомості як концептуального засобу методологічної роботи.

Аналіз потенціалу гуманістично-ноосферної концепції в розв’язанні глобальних проблем сучасності на постнекласичному етапі розвитку науки. Закономірності формування ноосфери в умовах глобалізації. Людина як фундаментальний чинник універсальної еволюції.

Характеристика особливостей генези, розвитку та перспектив кількісного підходу у вивченні природних об`єктів та евристичних можливостей, які відкриває даний підхід до використання математичних методів у природознавстві загалом і біології зокрема.

Соціально-філософський аналіз становлення та розвитку категорії рівності в соціально-історичному пізнанні. Морально-етична, правова, суспільно-політична сфери прояву категорії "рівність". Роль соціальної рівності у модернізації української держави.

Методологічна еволюція теорії капіталізму-лібертаріанства відповідно до ідеї Лакатоса - як ряду метатеорій, базових, оболонкових теорій. Перспективи методології “раціональної критики”, коли у моделі пізнання присутні ефекти нечисленних абсолютних істин.

Лінгво-семантичний каркас поняття "подія" в стародавніх та сучасних мовах. Специфіка філософсько-історичної рефлексії. Онтологічні параметри і характеристики конкретної події історії, її структура та функції. Критерії наукової спроможності моделі події.

Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.

Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.

Аналіз методологічного значення поняття "габітус" для практик соціального управління процесом структурування особистості офіцера. Розкриття інтерпретації конструкта "габітус" у сучасній філософській традиції, особливості прояву габітуальної поведінки.

Дослідження сучасних проблем методології в розумінні феномена свідомості. Вивчення етапу раціоналізму і емпіризму в історії філософії. Проблема відмінності методів феноменології духу і науки логіки. Аналіз другої свідомості та свідомості як предмета.

Сучасні проблеми методології в розумінні феномена свідомості. На підставі аналізу наукових здобутків в сфері феноменології авторами констатовано, що положення про сучасну війну без супротивників наповнене суперечливими, неузгодженими між собою підставами.

Сучасні проблеми методології в розумінні феномена свідомості. Проблема відмінності методів Феноменології духу і Науки логіки. Положення про сучасну війну без супротивників в сфері феноменології. Завдання дослідження апріорних синтетичних суджень.

Відносна цінність окремих методів соціальних наук самих по собі. Виявлення причин методологічного і гносеологічного плюралізму у філософсько-правовому вченні. Порівняльна характеристика Б. Кістяківського найбільш важливих правових концепцій того часу.

Філософсько-антропологічний, естетико-психологічний та психофізіологічний дискурс щодо дослідження любові як феномену, який є ядром душі. Методологія застосування поняття катарсису до дослідження феномену любові з урахуванням вмереженості людини в буття.

Використання трансдисциплінарного підходу в процесі створення інтеграційної цілісності знань як необхідної умови розвитку освіти та особистості. Трансдисциплінарність в контексті традиції сучасного філософського знання. Мислення у світі плюральності.

Осмислення хаотичного і мінливого світу з позицій цілісного підходу, вироблення стратегії поведінки в ньому. Використання трансдисциплінарного підходу в процесі створення інтеграційної цілісності знань як необхідної умови розвитку освіти та особистості.

Когнітивні процеси у філософсько-правових знаннях. Виявлення закономірностей розвитку права. Теорія Г. Харта як визначальна для ілюстрації глибоко інтелектуальної теорії, що сформована на міждисциплінарній конгломерації філософії, логіки і юриспруденції.

Особливості аксіологічного ґрунту інтелектуального філософсько-правового денотату, що впливає на поступальний розвиток сучасного права. Характеристика методологічних проблем дослідження судової правотворчості та судового прецеденту в сучасній Україні.

Осмислення методологічних підходів до аналізу перехідного періоду, їх інтерпретації в історичному, філософському, культурологічному та релігієзнавчому аспектах. Характеристика основних стадій розвитку людства та перехідних етапів між цими періодами.

Визначення інваріантних складових шляхом синергетичного підходу до синтетичних категорій як абстрактних інформаційних систем, які взаємодіють із "середовищем" на комунікативному рівні. Аналіз інноваційного осмислення понять як метафізичних концепцій.

Наявні у сучасній науковій літературі методологічні концепції, методи та прийоми вивчення історії української філософії. Пояснення закономірностей історичного розвитку філософського знання, його зв'язку з іншими формами духовного життя суспільства.

Аналіз китаєзованого марксизму, його світоглядних та філософських засад, потенційного впливу цього напряму на гуманітарний розвиток сучасного українського суспільства. Порівняльно-типологічний аналіз його філософських засад із європейськими школами.

Дослідження еволюції когнітивних комп'ютерних програм і технологій обробки текстів. Пошук методологічного фундаменту історичної пам'яті. Виокремлення особливого виду систем, у яких пізнання є способом життєдіяльності. Розробка ментальної репрезентації.

Інтегративно-методологічні підходи до часу в контексті сучасної філософії освіти. Стратегії та домінантні парадигми феномену темпоральності. Сутність, плюралістичні установки, об’єктивний зміст й інтелектуальні традиції пізнання лінгвістичного часу.