Уявлення науки про явище синестезії, аспекти його аналізу в науці постнекласичного періоду. Розгляд поняття в біолого-психологічному, літературо-мистецтвознавчому та естетичному аспектах. Синестезія як чинник особливих ціннісних орієнтацій людини.

Осмислення синестезії з позицій соціально-філософського дискурсу з використанням потенціалу діалектики соціокультурного процесу. Зміст синестезії як принцип розвитку художньо-естетичної свідомості. Зміна способу відображення та способу уявлення.

Соціально-культурна детермінація синестезії та вагома значущість творчості її носіїв. Аналіз творчої біографії і спадщини митців крізь призму ідеї про них як "нетипових сучасників", через їх сенситивну неординарність та розширене сприймання дійсності.

Визначення та аналіз експлікацій категорії "синтез мистецтв" в контексті категоріального простору понять "синкретизм", "еклектика", "взаємодія", "художній синтез". Розгляд та характристика особливостей егалітаризму в грецькій та європейській культурі.

Изучение проблемы отчужденного состояния культуры (раскола ее на "отвлеченные начала") и попытки преодоления данной проблемы в философии русского космизма. Определение взглядов русских космистов на кризис и распад культуры, а также на пути его решения.

Вивчення особливостей розуміння такої етичної категорії як відповідальність, у традиційній культурі з філософсько-культурологічних позицій. Дослідження та використання надбань традиційної культури як необхідна умова утвердження відповідальності.

Синкретизм в философской парадигме как сочетание разнородных воззрений, взглядов, при котором игнорируется необходимость их внутреннего единства. Культурный ренессанс - образ мышления, базирующийся на переживании современности как "канунной" эпохи.

Устремленность к синтезу, реальное соответствие культуры принципу синкретизма - одно из коренных противоречий "канунной" эпохи. Объединение философии, богословия и науки - принцип построения собственной религиозно-философской системы В. Соловьева.

Исследование феномена духовности И.А. Ильиным. Представления философа о совести. Антропологическая критика коммунизма. Православная религиозность и нравственность русского народа. Обоснование славянофилами идеи особого пути исторического развития России.

Жизнь и деятельность философа-мистика Г. Гурджиева. Особенности его учения, основанного на идеях русского космизма, православного христианства и религиозных практик среднеазиатских суфиев. Выявление связи народных восстаний с космическими процессами.

Изучение продуктивного синтеза логико-вербального и визуального мышления в начале XXI в. Процесс становления и развития теории визуализации, нацеленной на стремление сочетать в органичном равноправном синтезе возможности визуального, вербального мышления.

Понимание науки как специфической, высшей формы познавательной деятельности. Сущность науки как социокультурного феномена. Социокультурная детерминированность научного познания. Механизм обусловленности познания при возникновении феномена физики.

Анализируются исследовательские подходы к проблеме стадиального статуса развивающихся стран. Автор придерживается мнения о правомерности применения концепции "синтеза традиционного и современного", предложенной востоковедами Н.А. Симония и Л.И. Рейснером.

Отражение опасений, связанных с созданием искусственного интеллекта и перспективами его использования, в поисках новых форм человеческой идентичности. Гибридный вид спорта – шахбокс, как сочетание бокса и шахмат, олицетворение разных способов мышления.

Причинные основания феномена жизни. Человек в бикаузальном мире. Причинно-онтологическая модель взаимодействия отдельного природного образования, в том числе человека с внешним миром. Взаимовлияние и взаимоявление двух миров. Геометрия бикаузального мира.

Визначення сутності учіння, як процесу пізнання. Розгляд рівня ієрархії системи, який визначається зв'язками субординації та зв'язками координації цієї системи. Дослідження пізнавального (гностичного) образу об'єкту. Аналіз суб'єкта навчального пізнання.

Анализ исторических деятелей, рассматривавших общество под системным ракурсом. Принципы системного анализа общественной жизни. Применение термина "социальная система" для обозначения социальной реальности. Системные представления об обществе К. Маркса.

Историческая концепция П.Я. Чаадаева, генезис ее происхождения. Параллели между идеями Чаадаева и идеями романтика Новалиса. Соединение идей философии Гегеля с немецким романтизмом. Мистическая философия всеединства как высшая форма христианской веры.

Дзен-буддизм - духовное саморазвитие на основе активизации потенциала субъектной психической активности личности в процессе систематической тренировки ума; одно из направлений буддизма в Китае и Японии, уникальный философский орден восточного мистицизма.

Рассмотрение авторской классификации естественных факторов формирования общественного и индивидуального религиозного сознания. Социально-философский методологический принцип соотношения социального с внутренним естественным и внешним естественным.

Основні принципи розвитку поняття знання як системи. Огляд філософських аспектів отримання системи знань у результаті функціонування методичної системи навчання та теорії взаємозалежності ефективної методичної системи й ґрунтовності системних знань.

Дослідження феномену релігійно-філософського ренесансу, його місця у філософсько-історичному процесі, значення в історії російської філософії. Аналіз деконструкції метафізичного спрямування російської думки за добу релігійно-філософського ренесансу.

История формирования конфуцианцами принципов праведности и приличия. Создание и развитие системы конфуцианской этики, ее характеристика, особенности и передача людям через агентов социализации. Выявление основных причин распада социального порядка.

Сложности, с которыми сталкивается РФ при адаптации национального законодательства в соответствии с международными обязательствами. Методы детального изучения проблемы имплементации международных обязательств по урегулированию конфликта интересов.

Анализ изменений в системе отношений подчинения в современном университете под влиянием потребительского и административного дискурса. Проблема утраты самостоятельной значимости исследовательской компоненты и социальных требований к образованию.

Розглядається філософська система видатного нідерландського мислителя XVII ст. Б. Спінози. Аналізуючи взаємозв’язок людини з суспільством, мислитель приділяє значну увагу ролі людських афектів та їх впливу на соціальні відносини. Його розуміння свободи.

Аналіз соціально-моральних регуляторів у змістовному і функціональному плані у взаємозв’язку з особливостями їх прояву в армійських умовах. Динаміка соціокультурних процесів в українському суспільстві, нормативно-ціннісна сфера військової діяльності.

Предпосылки и истоки философии Гегеля. Краткая характеристика его философской системы и ее основных элементов - логики, философии природы и духа. Философская школа и последователи мыслителя, гегельянство. Влияние Гегеля на западных и русских философов.

Краткая биография Г. Гегеля, его вклад в развитие философии. Философия Гегеля — максимально рационализированный и логизированный объективный идеализм. Диалектика, принцип тождества мышления и бытия, соотношение между методом и системой философии Гегеля.

Изучение системы взглядов на объективный мир и места человека в нем. Особенности материализма и идеализма в философии. Смысл и назначение человеческого бытия. Философские представления о происхождении и сущности сознания. Сущность и виды познания.