Осмислення проблем метафізики крізь призму аналізу людського існування у філософських пошуках раннього та пізнього періоду творчості М. Гайддегера. Трансформаційні зрушення щодо розуміння людської екзистенції в зрізі руху філософського дискурсу мислителя.

Гносеология (теория познания) как раздел философии, характеристика предмета ее изучения. Значение гносеологии в период греческой натурфилософии. Основные проблемы гносеологии в классический период античной философии. Эпикурейцы и скептики о познании.

Рассмотрение проблем теории познания в трудах древнегреческих философов. Развитие гносеологии в период греческой натурфилософии. Проблемы гносеологии в классический период античной философии. Основные проблемы гносеологии в эллинистической философии.

Структура метода, его сущность, связь познающего субъекта с объектом познания, выбор способа изучения культуры. Категория времени как одна из важнейших характеристик культуры и метода её изучения. Специфика философского наполнения метода культурологии.

Просветительско-модернистское представление о науке в философии Нового времени. Механическая и метафизическая картина мира, материализм. Роль разума в познании мира. Исследование проблемы метода познания в философии Френсиса Бэкона и Рене Декарта.

Английский философ Ф. Бекон как родоначальник эмпиризма. Жизнь и деятельность исследователя. Классификация системы наук и роль философии. Оценка понятий "антиципация природы" и "интерпретация природы". Учение о методе, его влияние на философию XVII века.

Проблема методологии философии питания как возможная метапредметная область исследования пищи. Анализ множества систем питания, в которых выделяется устойчивое архетипическое отношение. Дорациональное символическое тождество поглощающего и поглощаемого.

Философско-методологическая демаркация антропогенетического знания. Познание сущностного бытия человека и природы его знания. Онтологические, экзистенциальные проблемы существования человека. Эпистемический масштаб представления проблемы антропогенеза.

Порівняння емпіризму і раціоналізму. Основні положення вчення про субстанцію. Формування нового уявлення про людину і суспільство у німецькій класичній філософії. "Коперниканський переворот" І. Канта у філософії. Філософія Гегеля. Метод і система.

Обґрунтування процесу становлення і розвитку методу філософського пізнання. Огляд проблем створення цілісної досліджуваної концепції в історико-філософському аспекті. Нарис інтегративного підходу до розгляду проблеми самосвідомості та самопізнання.

Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.

Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.

Понятие "мирового зла" в жизни, религии и философских учениях. Характеристика мировоззрения человека и этапы его формирования. Особенности реализма в произведениях Ф.М. Достоевского, актуальность и интерпретация "мирового зла" в творчестве писателя.

Критичний аналіз філософської традиції справедливої війни, пов'язаної з намаганням морального виправдання війни. Аналіз зв’язку справедливої війни з ідеєю права держави на війну в рамках класичного міжнародного права. Традиційна теорія справедливої війни.

У філософському розумінні поняття діалогу культур визначають як процес спілкування культур, у ході якого має місце їх взаємна трансформація та різновид міжкультурної взаємодії, метою якого є обмін змістом культур при збереженні ними своєї самобутності.

Міф як форма мислення, споглядання і життя, особливість взаємовідношення між двома його сторонами в культуротворчому процесі: стабілізуючої і деструктивної, нормативної і творчої. Структуруючий і смислоутворюючий принципи міфологічного символізму.

Специфика и характеристика общечеловеческих ценностей, особенности морального выбора в эпоху глобализации. Значение духовно-нравственного воспитания в современном обществе. Формулировка принципа релятивизма, понятие и сущность морального абсолютизма.

Правила взаимоотношений между людьми. Осмысление проблем морального выбора личности. Анализ понятий: мораль, релятивизм, общечеловеческие ценности, манипуляция сознанием, духовно-нравственное воспитание. Аксиологическое понимание феномена глобализации.

Связь между представлениями стоиков о моральном прогрессе и их учением о космополисе. Сущность и особенности концепции морального прогресса в стоицизме. Взаимообусловленность морального прогресса и концепции космополиса. Анализ учения об "ойкейосис".

Анализ дискуссии между ведущими правоведами XX века Г. Хартом и Л. Фуллером по вопросу морального содержания права, на примере которой решаются коллизии юридического позитивизма и концепций естественного права. Репрессивные методы функционирования права.

Исследование отношения к успеху и основополагающих мотивов деятельности в рамках православного мировоззрения на примере трудов равноапостольного Николая Японского. Мотивационные установки людей, играющих весомую роль в формировании общественного мнения.

Зміст поняття "мудрість" у системі художньої культури Русі, що має інтерпретаційну функцію та пов’язане з поняттями "філософія", "розум", "Софія", "розсудливість", "сукупність знань", "вченість", "хитрість", вона близька до понять, як сила, путь, істина.

Методологические аспекты теорий общественного развития и направленности исторического процесса русской философии второй половины XIX века. Определение взаимосвязи между отечественными социально-философскими теориями и социокультурным контекстом эпохи.

Народ как центральное понятие и одновременно "стержневая" мифологема народничества, наиболее влиятельного течения русской мысли и русской общественной жизни последней трети XIX – начала XX в. "Слепое" и "мыслящее" народничества, их представители.

Дослідження насилля як цінності для пригнобленого, як шляху до свободи, а відтак і приводу для гордості. Насилля як ефективний засіб протистояння у боротьбі з більш могутнім економічним і військовим суперником. Аналіз суверенного насилля Дж. Агамбеном.

Соотношение понятий "познание", "исследование", "изучение", существующие в литературных источниках дефиниции этих понятий. Классификации методов научного исследования, как на общенаучном, так и научно-педагогическом уровнях, методологическая путаница.

Анализ основания государственного устройства. Порядок природы и социума в античной философской традиции Логоса. Преобразование общества в соответствии с законами справедливости. Идеократическое общество как сложная, иерархически построенная конструкция.

Анализ системы понимания мира и места в нем человека. Изучение понятий научно-философского мировоззрения. Определение истинности философских обобщений. Рассмотрение соотношения знания и мнения. Исследование сходства и различий функций философии и науки.

Трактування Іваном Франко нації як найвищої форми в існуванні етносу, життєдіяльність якої повинна вповні забезпечити держава. Вирішення письменником-філософом національного питання у рівновазі з культурно-цивілізаційним - у всій сукупності напрямків.

Особливості ідей, притаманних концепції національного ідеалу в українській філософії першої половини ХХ століття. Вплив історико-культурних, соціально-політичних, релігійних чинників на формування уявлень про національний ідеал в свідомості суспільства.