Анализ соотношения понятий "свобода совести" и "свобода вероисповедания", фактически отождествляемых в законодательстве постсоветских стран. Показано понимание свободы как философской категории и ее связь с мировоззренческими убеждениями индивида.

Дослідження свободи у філософсько-релігієзнавчому вимірі. Розкриття змісту поняття "свобода совісті" через поняття "духовний суверенітет", "вибір", "воля". Сутність свободи совісті, її формування і розвиток. Правовий аспект свободи совісті і релігії.

Проблема самоствердження особистості та народу за умови існування свободи. Сутність понять "самоствердження", "національне самоствердження" особистості та нації. Потреба вибору Українською державою європейських цінностей для національного самовизначення.

Розглянуто поняття свободи як соціальної цінності, що постає ключовою категорію в моральному житті людини. Подано історичний зріз філософсько-етичних досліджень питання свободи крізь призму основних течій. Висвітлено відношення людини до власної свободи.

Компаративний аналіз премодерного та сучасного тлумачення свободи Утвердження негативної свободи в конкретно-історичному вимірі, переосмислення базових принципів лібералізму. Дослідження індивідуальної свободи як частини загального добробуту спільноти.

Дослідження феномена свободи на засадах самореалізації особистості, діалогічного спілкування, особистісної відповідальності. Аналіз основних етапів процесу самовиховання творчої особистості. Творче самовдосконалення особистості як вища форма саморозвитку.

Філософське осмислення свободи як феномену духовного та соціального життя. Визначення правомірної поведінки людини. Реалізація творчого потенціалу у процесі соціалізації. Аналіз етичних і релігійних відносин в Україні в процесі трансформації суспільства.

Розгляд питань свободи як філософсько-антропологічної проблеми, яка постає в сучасних реаліях як особиста проблема перед кожною мислячою людиною. Конкретні форми прояву свободи під впливом соціально-культурних чинників у демократично розвинутих країнах.

Тривала історія досліджень, присвячених свободі і поневоленню, праву як свободи; безліч підходів до розв’язання цієї проблеми. Суть природного призначення свободи. Визначення свободи, дане Б. Спінозою та пізніше розвинене Г. Гегелем і Ф. Енгельсом.

Соотношение свободы и воображения в неопубликованной рукописи Ф.В.Й. Шеллинга, содержащей материалы к лекционному курсу 1820/21 гг., прочитанному в Эрлангенском университете. Данная концепция как источник теории потенций как онтологических модальностей.

Життєздійснення людини у проявах свободи як особистісний обов’язок, відповідно до якого зреалізовуються її індивідуальні якості. Розумне використання життєвого часу. Гідність, доброчинність, мужність - життєбуттійнісні вимоги до самосвідомості людини.

Рассмотрено, что в философии существует классическая традиция, которая характеризуется дискуссией между компатибилизмом и несовместимостью. Первая позиция гласит, что свобода воли совместима с тезисом детерминизм, а вторая утверждает, что это не так.

Понятия, связанные с человеческим выбором и его философским обоснованием. Способность человека действовать независимо от ограничений, выражая свою волю. Индетерминизм как неопределённость и вариативность событий. Фактор случайности в философии свободы.

Проблема індивідуальної, особистісно визначеної і здобутої свободи, вибору людиною свободи як форми і засобу самореалізації. Свобода творчості як право людини втілювати свої мрії і задуми. Нестандартні форми прояву свободи волі, вибору, діяльності.

Своеобразие историко-культурной парадигмы Восток-Запад в творчестве Б. Пильняка на различных уровнях художественного текста: смысловом, образном, идеологическом. Выявление самобытности и неординарности решения данной проблемы в творчестве писателя.

Выявление своеобразия использования методов научного познания в естествознании, гуманитарных и технических науках. Проведение сравнительного анализа роли методологии в трех научных сферах, обозначение противоречий и связи между ними. Взаимодействие наук.

Представители религиозного направления русской философии. Становление и особенности формирования учения славянофилов. Кружок Н.В. Станкевича и либеральное западничество: философские идеи и принципы. Социально-философские идеи либерального западничества.

Розкриття та проведення історико-філософського аналізу змісту, характеру і ролі гендерних категорій маскулінного та фемінінного у західноєвропейській філософії та культурі. Визначення основних тенденцій їх трансформацій у сучасному світі постмодерну.

Порядок сосуществования отдельных объектов, смена явлений как основные формы существования материи. Единство бесконечного и конечного в пространстве, его трехмерность. Последовательность развертывания процессов во времени, их однонаправленность.

Становление устойчивых культурологических парадигм, в рамках которых разграничивается "природное" и "культурное", искания эпохи Возрождения и Нового времени. Возникновение волновой теория развития общества. История появления гипертектовых технологий.

Обеспечение теоретического характера философского знания путем существования связи философии и науки. Формирование культурой определенных представлений о взаимосвязях между понятиями. Рассмотрение мировоззренческой и методологической функций философии.

Характеристика западной философии ХХ в. и проблема бытия в античной. Проблема существования надиндивидуального сознания: многообразие подходов. Свобода и ответственность: правовой, нравственный и экзистенциальный аспект. Понятие метафизики и гностицизма.

В статье анализируется статья А.А. Санженакова "Метафизика Аристотеля как основа его этики". Показывается, что "эссенциальный" подход в рассмотрении связи метафизики и этики Аристотеля не редуцирует счастье к чисто интеллектуальной деятельности.

Изучение проблем соотношения морали и права, правосознания и его связи с жизнью государства, общества, семьи. Способ обоснования Кантом своеобразия права и правовой свободы. Этапы переосмысления Кантом ряда центральных понятий практической философии.

Анализ мифологии как исторического типа мировоззрения человека, история его формирования. Этап перехода от мифологии к философии, особенности первых учений. Характеристика индийской философии через призму религиозного познания, его основные формы.

Краткий анализ взаимообусловленности теорий массовых коммуникаций и социальной практики. Валюативная и рефлективная философия. "Инъекционная", "защитная", "магической пули" теория коммуникации. Модификация информационного объема массового сознания.

Понятие и специфика философии и мифологии. Древнеримская (эллинистическая) философия, значение эллинизма и ее отличительные черты. Философская картина мира, сознание и познание, Проблема выживания человечества, а также понятия скептицизма и моделирования.

Расширение системы знаний об основаниях и фундаментальных принципах человеческого бытия. Обеспечение взаимодействия науки и педагогики. Рассмотрение практики образования через призму философии. Анализ отношения человека к природе, государству и Богу.

Анализ реализации согласования философии и педагогики посредством их интегрирования, итогом которой представляется происхождение философии образования - отвлеченной выдержки и области знаний. Аннулирование противоречий между философией и педагогикой.

Исследование взаимосвязи интеллекта с процессом субъективизации разнообразной поступающей извне информации. Процесс субъективизации извлекаемой из окружающей действительности информации как основа эмпирического опыта и одна из форм работы интеллекта.