Загальна характеристика філософської думки Середньовіччя: етапи розвитку, коло проблем, представники, твори А. Блаженного. Особливості становлення апологетики і патристики, схоластики, реалізму і номіналізму. Характеристика розвитку арабської філософії.

Философское осмысление сетевых коммуникаций в современном обществе, которые вносят новые формы диалога и общения в социум и все его сферы, в том числе и в развитие образования. Характеристика особенностей развития образования по новой – сетевой модели.

Анализ понятийных средств, позволяющих осуществить эстетическую концептуализацию феномена сетевой литературы: текст, гипертекст, дискурс (художественный и т.д.). Сетевая литература как часть интернет-дискурса с присущими им атрибутами интертекстуальности.

Анализ детерминантов, определяющих стили поведения и эмоции людей в ситуациях виртуальной коммуникации. Особенности изучения переживаний, связанных с реакцией на различные по интенсивности и знаку стимулы, относящиеся к разным видам пространства.

Социально-философское объяснение резкого роста капитализации компаний. Изучение междисциплинарного подхода, объединяющего инструментарий философии и социологии массовой коммуникации. Исследование влияния сетевой технологии на социальную структуру.

Проблемы возникновения глобального сетевого общества – принципиально новой ступени в социальной общности людей, где окружающий мир для человека все больше предстает так, как он представлен в этом обществе, в новой реальности – социальной виртуальности.

Общая характеристика сетевого проекта "1917. Свободная история". Знакомство с механизмами создания прошлого в массовом сознании интернет-пользователей. Рассмотрение основных особенностей построения событийной ленты прошлого через своеобразную игру.

Искусственный интеллект как вызов человечеству. Логос и процессуальность у Гераклита. Чистота сознания как условие коммуникации с Другим для выхода в Иное. Философское обоснование истоков проекта Просвещения 2.0, символом которого становятся античный нус.

В статье рассматриваются философские взгляды С. Кьеркегора в их связи с современной посткультурной реальностью. Рассмотрены концепты "единичности", "легкомысленной поспешности" как смыслообразующие для понимания датским философом кризиса культуры.

Исследование роли сибирского фактора в ключевых противоречиях российского развития. Преобладание логики экстенсивного освоения пространства над логикой налаживания жизни. Воспроизводство монополистического характера власти и имперского сознания.

Рассмотрение научного творчества В. Томсона, его великолепных научных идей, к которым он приходил благодаря плодотворному использованию интеллектуальной стратегии под названием "аналогия". Исследования в области магнетизма, электричества, оптики.

Природа феномену повсякдення, його вплив на соціальні процеси. Взаємозалежність соціального і фізичного як базових елементів повсякденного досвіду, середовищем зародження нових моделей соціальної діяльності, формування майбутньої архітектури суспільства.

Силлогизм как дедуктивное умозаключение. Виды силлогизмов: категорические, условные и разделительные. Определение терминов "эпихейрема", "аргументация" и "критика". Роль силлогизма в процессе аргументации и критики. Понятие доказательной аргументации.

Умозаключения, в которых из двух суждений вытекает третье, причем одно из двух данных суждений является обще-утвердительным или обще-отрицательным. Условно-категорический силлогизм и его правильные модусы. Фигуры и модусы категорического силлогизма.

Теория силлогизма и доказательств как часть логики Аристотеля. Три вида возможного. "Совершенные" и "несовершенные" силлогизмы. "Вторая Аналитика" Аристотеля. Субстанция, или единичное бытие. Различение величин по сосуществованию, последовательности.

Рассмотрение основных положений сильного и слабого дизъюнктивизмов в качестве единственно возможного способа защиты реалистического понимания истины как сочетающего в себе интернализм с тезисом о независимости истины от интроспективной обоснованности.

Квантовая механика как раздел теоретической физики, описывающий физические явления, в которых действие сравнимо по величине с постоянной планка. Теория относительности Альберта Эйнштейна и ее связь с философией. Параллельные вселенные Стивена Хокинга.

Целостный философско-культурологический анализ символа в межкультурной коммуникации. Интерпретация государственных символов республик Российской Федерации. Проблема символической экспансии американской культуры и ее последствий для российской культуры.

Теоретическое моделирование символа и символического. Философия символа в онтологическом и когнитивно-историческом аспектах. Поиск семиотического в процессах эволюции сознания. Идея Ч.С. Пирса о конвенциональных знаках. Феноменология Э. Гуссерля.

Особенности онтологического понимания символа, его связь с умопостигаемым бытием и мышлением. Основополагающие метафизические интуиции - того, что только возможно (платоновское "Единое") и того, что только действительно (аристотелевская "энергейя").

Філософське визначення символу як культурного феномена. Розгляд його генезису і процесу розгортання в релігії. Здійснення порівняльного аналізу у ряді структурно-семантичних категорій. Дослідження функціонування символів у семіотичному просторі соціуму.

Природа феномена символу, механізм його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Вивчення можливості введення символу як динамічного параметра в синергетичну парадигму при використанні її на об'єктах гуманітарних наук.

Виявлення природи феномена символу, механізму його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Філософське визначення символу як культурного феномена, здійснення порівняльного аналізу у ряді структурно-семантичних категорій.

Розгляд особливостей символічної комунікації в умовах широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій, які впливають на спілкування людей, які комунікують у різних соціальних мережах. Аналіз підходів до визначення поняття "комунікація".

Відображення дійсності як функціональне значення символу. Природа символу, виявлення його в багатоманітності своїх часткових специфікацій. Діалектика форми та змісту символу, уособлення ідентичності буття та мислення. Відмінності символу від образу.

Встановлення відображення дійсності як функціонального покликання символу. Визначення істотних особливостей способу відображення символу дійсності, аспекту генеалогії майже несумісного поєднання віддзеркалення дійсності й водночас її приховування.

Аналіз основних значень поняття "символ": від його первісного значення до сучасних, полярні погляди на дану проблему. Висвітлення особливостей розуміння природи символу у І. Канта та Е. Кассірера. Символізація, як основна функція людської свідомості.

Выявление основных подходов к исследованию категории символа и их отличительных особенностей. Логические основания взаимосвязи симулякра и виртуальной реальности в качестве категорий философии культуры. Описание этапов эволюции представлений о символе.

Роль символів як засобів м’якого, недирективного управління колективом освітньої установи. Обґрунтування керівного впливу символів, їх функція передачі смислів у згорнутій формі, та вплив на культуру закладу. Система спільних традицій, символів установи.

Розгляд особливостей використання символів як інструментів управління організацією, зокрема освітньою установою. Знайомство з проблематикою організаційної культури. Аналіз механізму керівного впливу символів на культуру і систему управління організацією.