Зростання інтересу у філософській, культурологічній, соціологічній, історичній думці тощо до різностороннього осмислення духовності народу, його споконвічних цінностей. Визначення пріоритетних ціннісних основ соціотворення незалежної Української держави.

Условия и предпосылки зарождения древнегреческой философии. Основные проблемы и школы античной философской науки. Анализ индивидуального образа духовного развития в истории греческого воззрения. Характеристика учения киников и киренских философов.

Обґрунтування історико-українознавчих ідей Д. Чижевського. Аналіз особливостей науково-педагогічної діяльності вченого в контексті систематизації історико-філософського процесу в Україні. Роль науковця у розвитку нових напрямів в університетській освіті.

Содержание религии в философских системах Г.Ф. Гегеля и Ф.В. Шеллинга. Религия как философия откровения у Шеллинга и один из разделов философии духа в трактатах Гегеля. Воспроизведение во временной последовательности логических моментов абсолютной идеи.

Обґрунтування Парадигми створення і трансформації в просторі та часі будь-яких мікро- та макросистем - продуктів людської діяльності. Визначення - на основі досліджень з глобалізації світу. Закономірності трансформаційних процесів у системах діяльності.

Понятійно-категоріальні концепції механізму розвитку суспільства як соціальної системи: сутнісні характеристики, діалектика цілісності та здатність до прогресивного розвитку. Особливості формування образу майбутнього для соціальної системи України.

Единство тождества и отрицания в определениях рассудка. Изучение диалектики Г.В.Ф. Гегеля и марксизма как обязательный элемент образования. "Пралогический" способ мышления человека первобытного общества, а также представления о "мистическом единстве".

Констатація необхідності системного підходу щодо проблеми взаємодії суспільства і природи. Аналіз методологічних можливостей синергетичної моделі в осмисленні розгортання соціоприродних суперечностей у коеволюційному розвитку природи та суспільства.

Виявлення ролі людини у творенні комунікативної природи культури на усіх рівнях комунікації. Розгляд концепції соціальної комунікації як системи з позицій соціально-філософського вивчення культури. Дослідження теорії соціальних систем Нікласа Лумана.

Аналіз сфери позанаукового знання, міфології, релігії та езотеричного знання. Донаукове, класичне наукове та холістичне постнаукове типи знання. Застосування теоретико-системної методології у вигляді параметричної загальної теорії систем А.І. Уйомова.

Проведення системно-параметричного моделювання навантаженості політичного факту. Правильно кілька вимог до джерел інформації: достовірність, співвіднесеність з іншими джерелами інформації і фактами, форма першоджерела не повинна суперечити змісту.

Борьба старого и нового, противоположного и противоречивого в философии. Диалектика как учение о саморазвитии мира. Движение и развитие метафизики. Рассмотрение категорий диалектики: связей, отношений, свойств и сторон объективной действительности.

Исследование основных законов самоорганизации систем: закона единения, притяжения и отталкивания, борьбы энтропии и негэнтропии (экономии). Признаки универсальности этих законов и их применение к процессам формирования глобального сознания общества.

Рассматривается системный подход различных учёных к философскому пониманию феномена городского пространства, даётся обоснование его эвристичности. Применение социологической методологии в изучении городского локуса. Изучена концепция А.Э. Гутнова.

Анализ идеи приоритетности прав человека по отношению к интересам национального государства, а также необходимости системного изменения в экспликации войны, политики и международного права. Обоснование возможности глобального мира, как перемирия по сути.

Изучение самоорганизующихся и саморазвивающихся социальных систем. Анализ воздействия мирового глобализационного пространства на современное общество. Формирование духовных и нравственных ценностей в квазифрактальной матричной образовательной системе.

Изучение взаимосвязей и отношений принципов диалектического познания. Использование универсального метода единства взаимосвязанных противоположностей в философии триединого синтеза. Уровни и элементы генодрева, классификация понятий философской системы.

Анализируется состояние общества, связанное с последствиями внутренних радикальных перемен, усиленное внешними факторами. Исследуются истоки ревизии сформированного в советское время идеала социального порядка. Оценивается социокультурная динамика.

Обоснование и анализ важности эмоциональных переживаний в реальном проявлении рационального мышления. Определение связи ситуационных контекстов интеллектуальных действий, рационального осмысления человеческих действий с задаваемыми культурными нормами.

Розгляд проблеми логічного обґрунтування правил прийняття рішень в умовах невизначеності структури і динаміки об’єктів управління в ієрархічних системах в інтелектуальних системах та схеми діалогу людиною що приймає рішення в екстремальних умовах.

Загальні характеристики сім’ї як соціально значущої спільноти. Феномен побуту як соціально-філософської категорії. Побут сім’ї у зв’язку з рівнями та механізмами соціальних відносин, особливості та формування в Україні як чинника самореалізації етносу.

Одним из проявлений экспансии эстетического мифа является его вторжение в сферу политики, повлиявшее на культурную рецепцию политических фигур. Немецкие поэты и философы видят в Наполеоне не тирана или захватчика, а прежде всего гениальную личность.

Определение роли скептицизма в борьбе с различными формами догматизма. Формирование проблем диалектики познания в рамках скептицизма. Доказательство Декартом бытия Бога. Рассмотрение Спинозой духа и материи в качестве двух аспектов единой субстанции.

Скептические и пессимистические утверждения Кохелета — суждения, с которыми сопоставляются прямо противоположные посылки в процессе его рассуждений. Характеристика интеллектуальных аспектов жизнедеятельности человека в философском учении Кохелета.

Изучение философского реализма как последней, и высшей, ступени реализма, поиск истины, а не обнаружение "подлинного положения вещей", а также, как скептицизм – наиболее последовательный, выдержанный и даже честный тип и стиль философского мышления.

Исследование реализма в качестве философского дискурса, в контексте которого решается сложная проблема отношения наших знаний к окружающей действительности. Характеристика скептицизма или философского реализма как последняя и высшая ступень реализма.

Познанием как целенаправленное активное отображение действительности в сознании человека. Выявление граней бытия. Исследование явлений и объектов окружающего мира, сущности вещей. Распространение идей агностицизма среди английских естествоиспытателей.

Анализ Ж. Делеза связи философских воззрений Лейбница и художественного стиля барокко. Изучение центрального положения "Монадологии" Лейбница - положения о сущности монады. Инфлексия - подлинный атом, эластичная точка. Мир - событие или множество событий.

У статті досліджується філософський зміст поняття "складна ситуація" та виявляються конфліктологічні родо-видові рівні й відносини складних ситуацій за провідними та загальними ознаками. Піддаються критичному осмисленню класифікації важких ситуацій.

Образи і мотиви Горація, переосмислені Г. Сковородою: небезпеки, чистого серця, мандрівника за щастям. Механізм перенесення українським Сократом окремих елементів Горацієвої оди "До Арістія Фуска", "До Помпея Гросфа" з античності в площину Святого Письма.