Изучение возможности сущностной характеристики вещи как таковой, через детерминации, которые приписываются вещам самим по себе, – пространство, время и "это". Проведение исследования существенных условий конституирования истины определения вещи.

Противоречивые ситуации, выступающие в виде противоположных позиций в объяснении явлений, объектов, процессов. Ведущие методы проблематизации, идеал когнитивной связности и норма непротиворечивости. Сомнение как особое ментальное состояние сознания.

Кантовский горизонт понимания метафизики как априорной науки об общем и частном. Конечное и бесконечное в системе трансцендентальной философии Канта. Метафизика как судьба западного мышления у Хайдеггера. Исследование философии Канта в советский период.

Суть трансформації концепту відчуження в роботах К. Ясперса, який є мислителем, що поєднує наукову строгість з розумінням антропологічних, екзистенціальних і психологічних аспектів і нюансів проблеми відчуження. Існуванням людини в знеособленій формі.

Дослідження філософських поглядів Ф. Ніцше. Його нігілістичне прагнення зруйнувати традиційну систему цінностей, як застарілу і вибудувати іншу, що, на його думку, повинна більше відповідати реальному життю. Ознаки модерністського іронічного дискурсу.

Аналіз натуралістичного розуміння свідомості як елементу картини світу. Осмислення ментальної свободи волі в натуралістичній концепції свідомості. Нерозробленість екзистенційної саморефлексії при прийнятті нейробіологічно редукованої картини світу.

Особливості політико-економічного вчення Дж. Міля в контексті ідеї сталого суспільного розвитку. Реформування суспільства на засадах встановлення партнерських відносин між усіма учасниками економічних процесів. Досягнення "стаціонарного стану" економіки.

Онтологія істини, її зв'язок з шарами дійсності та із складовими пізнавального процесу. Виявлення ролі кожного компонента в забезпеченні статусу істинності певного конкретного знання. Системний характер форм, що мають забезпечити формування знання.

Исследование "мягкой силы" как феномен китайского философского, научного и общественно-политического дискурса. Классические трактаты древних мыслителей Поднебесной: Лао-цзы, Сунь-цзы, Мо-цзы, Мэн-цзы, Конфуция - китайских мудрецов, живших до нашей эры.

Всеобщность в морали как характеристика суждений, решений и оснований действий по их соответствию определенным нормативным и коммуникативным стандартам. Раскрытие ценностно-нормативного содержания морали - проблема философского учения Дробницкого.

Проблематика дара у французских философов М. Энаффа, Ж. Деррида, М. Мосса, Ж.-Л. Мариона. Исследование коммуникативной природы человеческого общества. Отношение к другому, как отношение дара и требование взаимности. Рассмотрение дара как коммуникации.

Изучение природы в учении Гераклита Эфесского и его главном произведении "О природе". Онтологический подход в решении философских проблем Демокрита, философское учение софистов. Содержание философских рассуждений древнегреческого мыслителя Сократа.

Філософський аналіз етичних проблем клонування людини та їхнього тлумачення з культурно-релігійних позицій. Опис релігійних та філософських підходів в оцінюванні новітніх біотехнологічних наукових досягнень. Особливості оцінки клонування в ісламі.

Вопросы исследования концепта ночи в современной культурологической, философской и искусствоведческой науке. Научное освоение концепта ночи как психологического феномена, как поле формирования культурных архетипов коллективного бессознательного.

Виникнення та формування філософсько-правової категорії "ментальність". Аналіз понять "національний характер", "дух народу", що вживалися філософами і передували її становленню. Внесок українських учених у рoзв'язaння прoблeм мeнтaлiтeту народу.

Розгляд процесу виникнення та формування філософсько-правової категорії "ментальність". Аналіз понять "національний характер" та "дух народу". Дослідження впливу ментальних особливостей українців на трансформаційні перетворення в державі в сфері права.

Одиночество человека - неоднозначное, амбивалентное явление, которое вызывает множество трактовок в художественном отображении и научно-исследовательской литературе. Одиночество в мировоззрении европейской культуры конца XIX-первой половины ХХ века.

Особенности разрешения "трудной проблемы сознания" в аналитической философии и развития феноменологической установки. Внутренние разногласия и точки пересечения идей феноменологов и представителей аналитической философии в понимании природы реальности.

Представление языка в аспекте реализации либо нейтрализации врождённой способности заговорить, характеризующей человека в его существе. Рассмотрение проблемы происхождения и философской концептуализации языка через обращение к понятию Perpetuum Mobile.

Исследование проблематики политического искусства, которую представил в своей философской работе Ж. Рансьер. Рассмотрение вопроса об этической составляющей политического искусства Ж. Расьера. Освещение темы общества и государственного устройства.

Рассматривается функционирование термина "смысл" в методологических основаниях феноменологической социологии Щюца, понимающей социологии Вебера и феноменологии сознания Гуссерля. Описывается попытка концептуальной связи терминов "смысл" и "время".

Аналіз проблеми формування імперативу експлікації людської активності в космічному просторі. Нормативно-правова база регламентації людської діяльності у космічному просторі. Пошук стратегій правового забезпечення безпекового розвитку цивілізації.

Порушено базові філософські проблеми буддійської онтології, відмітною рисою якої є наявність у ній крім буття і небуття. Показано, що порожнеча, будучи свого роду абсолютом в буддизмі, існує не як вічна і незмінна реальність, а як динамічна неподвійність.

Розуміння буття як філософської категорії. Співвідношення існуючої реальності зі свідомістю та життєдіяльністю людини. Дослідження етапів протиборства матеріалістичного і ідеалістичного підходів до трактування фундаментальної основи поняття буття.

Аналіз проблемних аспектів взаємовідносин держави і церкви. Визначення поняття "державно-церковних відносин". Основні принципи та моделі (теократія, цезаропапизм, законодавча підтримка, конкордат, проміжний стан, інші) відносин церкви та держави.

Дослідження філософської спадщини Уайта. Положення концепції "естетичного історизму", в якій роль відводиться не відображенню фактів минулого, а створенню їх, завдяки творчому використанню уяви історика та раціонально-метафоричному тлумаченню подій.

Дослідження ідей мирного співіснування людства, що відображені в наукових творах І. Канта, Г. Геґеля, І. Фіхте. Філософсько-політичні, правові, соціальні концепції видатних німецьких мислителів, аналіз і оцінка їх актуальності в сучасному світі.

Аналіз поглядів на питання буття, яких дотримувались представники різних філософських шкіл. Характеристика проблем пізнання. Розуміння людини філософією Античності. Вчення про суспільство. Філософія Середньовіччя і Відродження як синтез віри і розуму.

Зміст і форми державно-правових досліджень. Розгляд класової сутності держави як продукту марксистсько-ленінського учення. Використання категорій "сутність" та "зміст" по відношенню до держави із збереженням їх вихідного загально філософського наповнення.

Розкривається сенс національної ідеї України у подоланні примітивного погляду на роль людини в соціокультурному просторі. Боротьба за гуманітарний вибір власного суверенітету. Перехід від романтичного просвітництва до демократичного патріотизму.