Комплексное исследование проблематики преемственности в отечественной культуре начала ХХ столетия на примере символизма и авангардизма. Обращается внимание на то обстоятельство, что оба концепта характерны в основе своей для русской метафизической мысли.

Раскрытие тезиса о единстве развития и сознания человека на основе рефлексивного замыкания их содержания. Символический характер содержания сознания. Обоснование сути авторского философского подхода к пониманию проблемности человеческой сущности.

Повесть "Двойник" как парадигмальный текст, в котором были сформированы принципы построения ключевых образов в поздних романах Ф.М. Достоевского. Философская интерпретация феномена "двойничества", предложенная А.А. Ухтомским и Э.Я. Голосовкером.

Появление символических смыслов комического начала философии на ранней стадии ее зарождения как особой формы любви к мудрости. Способы и приемы манифестации истины и высшего знания через комические типы поведения, проявляющиеся в "лукавстве духа".

Взаимозависимость нравственного императива и человеческого индивида в контексте христианской философии. Антиномические особенности философско-богословского наследия митрополита Платона (Левшина), основной пласт антропологических исканий XVIII-XIX веков.

Изучение антропологических концепций К. Гирца и В. Тернера, раскрытию их теоретико-методологических подходов. Понимание человека через роль символов в его жизни, где символ определяет понимание человеческого мира. Символическая концепция человека.

Рассмотрение символической природы культуры. Традиционные символы китайской и российской культур. Изучение структурно-семиотической концепции культуры Ю.М. Лотмана. Основные понятия семиотической теории. Способность и текстологическая природа символа.

Символическая природа сознательной и бессознательной сферы психики. Механизмы шифровки осознаваемых переживаний и декодирования синтаксических структур бессознательного. Формирование смысла бессознательного материала психики в пространстве интерпретации.

Некорректность использования термина "виртуальная реальность" применительно к социальной реальности. Процесс социального управления и социального воздействия. Психологическая составляющая в формировании различных видов социальной квазиреальности.

Деятельность представителя символической школы, работавшего в самых различных отраслях науки и в сфере массовой коммуникации - Э. Кассирера. Рассмотрение биографии философа. Основные понятия культурфилософии. Верность лучшим европейским традициям.

Теоретико-методологические основы анализа символического капитала страны. Развитие культурного плюрализма и поддержание этнокультурного разнообразия путем создания полей ценностного взаимодействия. Изучение принципов познания общественных явлений.

Университетская институция как попытка воплощения мечты человечества об универсальном знании. Изучение и обоснование главных условий возникновения университета в пространстве христианской культуры, а также оценка символических оснований исследуемой идеи.

Определение понятий "символ" и "знак", поиск различий между ними. Роль знаков и символов в индивидуальном развитии личности. Бессознательное выражение человека. Доступ к подсознанию через знаки и символы, их влияние на современную жизнь человека.

Символический интеракционизм и его основные положения. Познание природы понимания на сущностном уровне и в контексте реализации социальной деятельности людей. Мотивы поступков людей и познание природы человеческих взаимоотношений в процессе коммуникации.

Краткий обзор концепции символа у А. Лосева. Раскрытие вопроса значения символической формы как вида дологического познания. Роль символа как особой познавательной функции, предполагающей тесную взаимосвязь между идеей и образом, материальным и духовным.

Стаття присвячена з’ясуванню природи посутньої кореляції символізму мовлення та фундаментальної проблематики діалогічної парадигми у філософії ХХ ст. Розглянуто сутнісний та функціональний аспекти мовленнєвого символізму принагідно до філософеми діалогу.

Символ в західноєвропейській філософській думці. Гносеологічна природа символу, його зміст, функції та особливості динаміки символу в процесі становлення та розвитку української філософської культури. Символіка міфологічного світобачення праукраїнців.

Аналіз символізму у естетичній теорії І. Канта. Розгляд рефлексивної здатності до символічного формотворення як основи для розширення когнітивних меж людського сприйняття та розуміння. Роль та значення символу як основи вираження метафоричності.

Розгляд питання про мислений експеримент, як про один із актуальних засобів формування картини світу в сучасній науці. Аналіз метатеоретичного характеру описів умов уявного експерименту для вирішення психофізичної проблеми у філософії свідомості.

Виявлення інтегральної національної ідентичності. Проблема життєстійкості та резистентності української нації. Деякі сучасні теорії та концепції символічної креативності (П. Віліс) та соціальної естафети. Образи як засоби збереження історичної пам’яті.

Перегляд системи основних логічних категорій, узагальнення сучасної логіки предикатів до логіки функцій. Опис властивості категорій предмета, функції представлення й послідовності, розгляд яких не залежить від семантики. Основи теорії представлення.

Розгляд механізмів свідомості в контексті проблематики філософської антропології та соціолінгвістики. Символічні виміри людського існування. Аналіз взаємозв’язку між інтерпретацією поняття реальності в мові та концепціями секулярності й ідентичності.

Досліджено взаємозв’язок прагматичного і ціннісного вимірів інтелектуальних практик сучасного університету. Зміст морально неприпустимого в діяльності викладача університету при сучасному символічному виробництві та обміні, критерії його визначення.

Коріння символізму в процесі християнізації Київської Русі, спираючись на символіку стародавнього храму та феномен святості, започаткований життям святих Києво-Печерської лаври. Цілісність концепту софійності. Аналіз в контексті культури Київської Русі.

Философское осмысление ювелирного искусства как особой социокультурной реальности, в которой сочетаются природные и культурные компоненты. Рассмотрение знакообразований и образов-символов, функционирующих на уровнях системы языка ювелирного искусства.

Исследование метафизического аспекта духовного мировидения поэта и мыслителя Андрея Белого. Характеристика его отношения к проблеме этического преодоления всего негативного в нашей жизни. Теософия цветов в художественном творчестве и деятельности поэта.

У дослідженні акцентовано увагу на появу прикметної ознаки сьогодення, названої "симульованою реальністю", визначальною рисою якої є наявність "множинності реальностей", незліченної кількості "реальностей", критерієм істинності яких є не знання, а довіра.

Анализ "симулякра" как социально-философского феномена современного общества. Расширение понимания термина "симулякр" и дополнение его концептуальным содержанием. Возможность симулякризации действительности в условиях современной цифровой революции.

Понятие симулякра, анализ потребления в экранных искусствах. Рассмотрение значения понятия "гиперреальность". Эпоха Постмодернизма как эра тотальной симуляции. Имплозия смысла в медиа. Ирреферентность образов в философии. Изучение смысла закона ценности.

Проблема можливості використання логічного інструментарію при інтерпретації деяких понять філософії XX - початку XXI ст. Поняття "симулякр" та його онтологічний статус. Використання мегастверджувальної логіки як засобу аналізу квазі множини симулякрів.