Філософські ідеї, етично-педагогічні принципи, моральні настанови Сенеки, які адресовані молодій людині, що перебуває в процесі формування своїх світоглядних орієнтирів. Філософія як влада розуму. Характеристика особливостей філософського закону міри.

Проблема пошуку сенсу життя, що набуває особливої релевантності та актуальності для людини у моменти загострення соціальних негараздів й як наслідок переживання нею екзистенційної кризи. Особливості розуміння життя як духовного об'єкту Віктором Франклом.

Дослідження історико-філософських вимірів проблеми сенсу історії. Визначення місця та ролі сенсоісторичних уявлень в різноманітних формах суспільного світогляду. Проведення детального аналізу впливу суспільно-світоглядних уявлень про сенс історії.

Аналіз впливу суспільно-світоглядних уявлень про сенс історії на визначення особою сенсу власного буття, на вибір основних світоглядних орієнтирів життєдіяльності. Місце та роль сенсоісторичних уявлень у різноманітних формах суспільного світогляду.

Зауваження на практичному аспекті, що пов’язаний з проблемою ідеального. Визначення сенсу життя як прагнення людини через творчість піднестися над матеріальним, плинним, смертним до вічного; відшукувати щастя і спокій в Богові; духовно поєднатись з Ним.

Практичне значення питання про сенс життя. Дослідження проблеми абортів та суїцидів як результату відсутності розуміння сенсу життя. Аналіз місця питання про сенс життя в шкільних навчальних програмах. Застосування християнського вчення про сенс життя.

Розкриття сенсу та особливостей щастя в контексті зв’язку з сучасною соціальною реальністю та індивідуальним буттям. Соціально-філософські аспекти вивчення проблеми щастя як соціо-культурного явища в умовах сучасної динаміки суспільного розвитку.

Розуміння шляху до віднайдення продуктивного балансу між природним бажанням кожної людини бути щасливою та необхідністю вирішення багатьох існуючих суб’єктивних і об’єктивних протиріч на цьому шляху. Дослідження основних положень концепції щастя.

Отвержение существования теории "врожденных идей" в работе "Опыт о человеческом разуме" Дж. Локка. Два вида опыта и роды познания по Локку, его идея разделения властей. Классификация идей по способам образования и формирования, виды сложных идей.

Предмет філософії. Основні функції філософії: методологічна, ідеологічна, гносеологічна, світоглядна, практично-діяльна. Світогляд як теоретичне ставлення до сущого з позиції належного. Раціоналізм як альтернативні засади пізнавального процесу.

Взгляд автора на роль и значение творчества крупного российского учёного Сергея Николаевича Мареева. Описано влияние, оказанное философскими трудами Мареева, на авторские исследования в области истории науки. Предпринята попытка оценить вклад С. Мареева.

Проведение исследования творчества крупного российского ученого Сергея Николаевича Мареева. Его вклад в развитие марксового метода восхождения от абстрактного к конкретному. Изучение трудов С.Н. Мареева по диалектике логического и исторического.

Идеальное - собирательное понятие для проявлений психической жизни отдельного индивида. Объективный идеализм Платона и Гегеля - философская категория, применяющаяся для обозначения объективно существующего всеобщего, представленного в теле культуры.

Анализ трактовки последователем Э.В. Ильенкова С. Мареевым его концепции идеального. Раскрытие ильенковское понимание идеализации мира в трудовой деятельности человека. Сущность человека как философский принцип. Проблема идеального: спор двух марксистов.

Развитие культурно-исторической теории сознания, созданной психологами школы Л.С. Выготского. Вклад С.Н. Мареева в развитие советской философии сознания, определение специфики человеческого сознания в сравнении с психической деятельностью животных.

Исследование вклада С.Н. Мареева в развитие советской философии сознания и его определения специфики человеческого сознания в сравнении с психической деятельностью животных. Культурно-историческое, понимание сознания в духе Ильенкова и школы Выготского.

Роль сердца как универсального органа чувств по И.П. Павлову и В.Ф. Войно-Ясенецкому. Значение сердца как органа восприятия духовных воздействий в Священном писании. Взаимосвязь разума, мозга и сердца в философских идеях Блеза Паскаля и Анри Бергсона.

Гносеологические воззрения представителя русской религиозной философии - П.Д. Юркевича, основанные на соотнесении физического и душевного состояния человека. Мир как цельная живая структура, наполненная красотой. Положения философии П.Д. Юркевича.

Арабомовна філософія та філософська концепція мутазилітів. Школа ашаритів. Східні перипатетики. Філософські погляди Ібн Сіни. Характеристика патристики та схоластики. Фома Аквінський. Філософія волі до влади. Неопозитивізм, його сутність та принципи.

Загальна характеристика філософської думки Середньовіччя: етапи розвитку, коло проблем, представники, твори А. Блаженного. Особливості становлення апологетики і патристики, схоластики, реалізму і номіналізму. Характеристика розвитку арабської філософії.

Философское осмысление сетевых коммуникаций в современном обществе, которые вносят новые формы диалога и общения в социум и все его сферы, в том числе и в развитие образования. Характеристика особенностей развития образования по новой – сетевой модели.

Анализ понятийных средств, позволяющих осуществить эстетическую концептуализацию феномена сетевой литературы: текст, гипертекст, дискурс (художественный и т.д.). Сетевая литература как часть интернет-дискурса с присущими им атрибутами интертекстуальности.

Анализ детерминантов, определяющих стили поведения и эмоции людей в ситуациях виртуальной коммуникации. Особенности изучения переживаний, связанных с реакцией на различные по интенсивности и знаку стимулы, относящиеся к разным видам пространства.

Социально-философское объяснение резкого роста капитализации компаний. Изучение междисциплинарного подхода, объединяющего инструментарий философии и социологии массовой коммуникации. Исследование влияния сетевой технологии на социальную структуру.

Проблемы возникновения глобального сетевого общества – принципиально новой ступени в социальной общности людей, где окружающий мир для человека все больше предстает так, как он представлен в этом обществе, в новой реальности – социальной виртуальности.

Общая характеристика сетевого проекта "1917. Свободная история". Знакомство с механизмами создания прошлого в массовом сознании интернет-пользователей. Рассмотрение основных особенностей построения событийной ленты прошлого через своеобразную игру.

Искусственный интеллект как вызов человечеству. Логос и процессуальность у Гераклита. Чистота сознания как условие коммуникации с Другим для выхода в Иное. Философское обоснование истоков проекта Просвещения 2.0, символом которого становятся античный нус.

В статье рассматриваются философские взгляды С. Кьеркегора в их связи с современной посткультурной реальностью. Рассмотрены концепты "единичности", "легкомысленной поспешности" как смыслообразующие для понимания датским философом кризиса культуры.

Исследование роли сибирского фактора в ключевых противоречиях российского развития. Преобладание логики экстенсивного освоения пространства над логикой налаживания жизни. Воспроизводство монополистического характера власти и имперского сознания.

Религиозно-философские школы буддизма. Легенда о жизни Гаутамы до просветления – личность юного Сиддтархи. Судьбоносные решения царевича на пути к просветлению, его становление Буддой. Универсальная этическая схема и четыре благородных истины буддизма.