Природа феномену повсякдення, його вплив на соціальні процеси. Взаємозалежність соціального і фізичного як базових елементів повсякденного досвіду, середовищем зародження нових моделей соціальної діяльності, формування майбутньої архітектури суспільства.

Проблемы моральной императивности, поставленной современной американской исследовательницей К. Корсгаард. Анализ метафизических оснований ценностного мышления в истории европейской моральной философии. История философского обоснования нормативности.

Силлогизм как дедуктивное умозаключение. Виды силлогизмов: категорические, условные и разделительные. Определение терминов "эпихейрема", "аргументация" и "критика". Роль силлогизма в процессе аргументации и критики. Понятие доказательной аргументации.

Умозаключения, в которых из двух суждений вытекает третье, причем одно из двух данных суждений является обще-утвердительным или обще-отрицательным. Условно-категорический силлогизм и его правильные модусы. Фигуры и модусы категорического силлогизма.

Теория силлогизма и доказательств как часть логики Аристотеля. Три вида возможного. "Совершенные" и "несовершенные" силлогизмы. "Вторая Аналитика" Аристотеля. Субстанция, или единичное бытие. Различение величин по сосуществованию, последовательности.

Рассмотрение основных положений сильного и слабого дизъюнктивизмов в качестве единственно возможного способа защиты реалистического понимания истины как сочетающего в себе интернализм с тезисом о независимости истины от интроспективной обоснованности.

Квантовая механика как раздел теоретической физики, описывающий физические явления, в которых действие сравнимо по величине с постоянной планка. Теория относительности Альберта Эйнштейна и ее связь с философией. Параллельные вселенные Стивена Хокинга.

Целостный философско-культурологический анализ символа в межкультурной коммуникации. Интерпретация государственных символов республик Российской Федерации. Проблема символической экспансии американской культуры и ее последствий для российской культуры.

Теоретическое моделирование символа и символического. Философия символа в онтологическом и когнитивно-историческом аспектах. Поиск семиотического в процессах эволюции сознания. Идея Ч.С. Пирса о конвенциональных знаках. Феноменология Э. Гуссерля.

Особенности онтологического понимания символа, его связь с умопостигаемым бытием и мышлением. Основополагающие метафизические интуиции - того, что только возможно (платоновское "Единое") и того, что только действительно (аристотелевская "энергейя").

Природа феномена символу, механізм його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Вивчення можливості введення символу як динамічного параметра в синергетичну парадигму при використанні її на об'єктах гуманітарних наук.

Виявлення природи феномена символу, механізму його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Філософське визначення символу як культурного феномена, здійснення порівняльного аналізу у ряді структурно-семантичних категорій.

Філософське визначення символу як культурного феномена. Розгляд його генезису і процесу розгортання в релігії. Здійснення порівняльного аналізу у ряді структурно-семантичних категорій. Дослідження функціонування символів у семіотичному просторі соціуму.

Розгляд особливостей символічної комунікації в умовах широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій, які впливають на спілкування людей, які комунікують у різних соціальних мережах. Аналіз підходів до визначення поняття "комунікація".

Відображення дійсності як функціональне значення символу. Природа символу, виявлення його в багатоманітності своїх часткових специфікацій. Діалектика форми та змісту символу, уособлення ідентичності буття та мислення. Відмінності символу від образу.

Встановлення відображення дійсності як функціонального покликання символу. Визначення істотних особливостей способу відображення символу дійсності, аспекту генеалогії майже несумісного поєднання віддзеркалення дійсності й водночас її приховування.

Аналіз основних значень поняття "символ": від його первісного значення до сучасних, полярні погляди на дану проблему. Висвітлення особливостей розуміння природи символу у І. Канта та Е. Кассірера. Символізація, як основна функція людської свідомості.

Выявление основных подходов к исследованию категории символа и их отличительных особенностей. Логические основания взаимосвязи симулякра и виртуальной реальности в качестве категорий философии культуры. Описание этапов эволюции представлений о символе.

Розгляд особливостей використання символів як інструментів управління організацією, зокрема освітньою установою. Знайомство з проблематикою організаційної культури. Аналіз механізму керівного впливу символів на культуру і систему управління організацією.

Роль символів як засобів м’якого, недирективного управління колективом освітньої установи. Обґрунтування керівного впливу символів, їх функція передачі смислів у згорнутій формі, та вплив на культуру закладу. Система спільних традицій, символів установи.

Комплексное исследование проблематики преемственности в отечественной культуре начала ХХ столетия на примере символизма и авангардизма. Обращается внимание на то обстоятельство, что оба концепта характерны в основе своей для русской метафизической мысли.

Раскрытие тезиса о единстве развития и сознания человека на основе рефлексивного замыкания их содержания. Символический характер содержания сознания. Обоснование сути авторского философского подхода к пониманию проблемности человеческой сущности.

Повесть "Двойник" как парадигмальный текст, в котором были сформированы принципы построения ключевых образов в поздних романах Ф.М. Достоевского. Философская интерпретация феномена "двойничества", предложенная А.А. Ухтомским и Э.Я. Голосовкером.

Появление символических смыслов комического начала философии на ранней стадии ее зарождения как особой формы любви к мудрости. Способы и приемы манифестации истины и высшего знания через комические типы поведения, проявляющиеся в "лукавстве духа".

Взаимозависимость нравственного императива и человеческого индивида в контексте христианской философии. Антиномические особенности философско-богословского наследия митрополита Платона (Левшина), основной пласт антропологических исканий XVIII-XIX веков.

Изучение антропологических концепций К. Гирца и В. Тернера, раскрытию их теоретико-методологических подходов. Понимание человека через роль символов в его жизни, где символ определяет понимание человеческого мира. Символическая концепция человека.

Рассмотрение символической природы культуры. Традиционные символы китайской и российской культур. Изучение структурно-семиотической концепции культуры Ю.М. Лотмана. Основные понятия семиотической теории. Способность и текстологическая природа символа.

Символическая природа сознательной и бессознательной сферы психики. Механизмы шифровки осознаваемых переживаний и декодирования синтаксических структур бессознательного. Формирование смысла бессознательного материала психики в пространстве интерпретации.

Некорректность использования термина "виртуальная реальность" применительно к социальной реальности. Процесс социального управления и социального воздействия. Психологическая составляющая в формировании различных видов социальной квазиреальности.

Деятельность представителя символической школы, работавшего в самых различных отраслях науки и в сфере массовой коммуникации - Э. Кассирера. Рассмотрение биографии философа. Основные понятия культурфилософии. Верность лучшим европейским традициям.