Аналіз антропологічних та аксіологічних інтенцій в філософсько-проповідницькій думці св. Димитрія (Туптала) проповідника митрополита Ростовського (1651-1709) в контексті культури українського Козацького бароко II половини XVII — початку XVIII століть.

Категориальный диалектический анализ семантики понятий "сверхдетерминация" и "гетероглоссия" в контексте американского постситуационизма. Установление отношений между понятиями в специально выбранной политфилософской триаде Бея - Блэка - Зерзана.

Биография доктора философских наук, профессора, заслуженного деятеля науки Республики Казахстан К.Х. Рахматуллина, его вклад в естественнонаучное знание. Размышления о глобальных проблемах философской культуры. Педагогическая деятельность профессора.

Описание и специфика социально-исторических и духовных предпосылок экзистенциализма, его понятие и основные направления. Характеристика, значение и отличительные черты философии К. Ясперса, рассмотрение сущности и смысла бытия в трудах М. Хайдеггера.

Показано, що Гайдеґґер як екзистенціальний мислитель шукав природу буття не тільки виходячи з горизонту часу ("Буття та час"), але і з горизонту інших подій (мислення, Ніщо, божественності та ін.). Мислення та його виявлення як у бутті, так і у Ніщо.

Розуміння Свідомості як основи нашого існування та її ставлення до Ніщо, порожнечі та відсутності сенсу. Вплив понять на досвід світу та розуміння себе та свого життя. Ключові ідеї Гайдеґґера та їх значущість для розуміння суб'єктивності та буття людини.

Ознаки суспільного ідеалу України. Аналіз проблеми ґенезу державності та соціально—правової держави. Фактори впливу на формування свідомості студентської молоді в Україні для формування суспільного ідеалу. Специфіка цивілізації як буттєвого світу людини.

Обґрунтування гіпотези подібності коливань речовини Всесвіту і процесів публічної організації соціуму. Дослідження поєднання наявних теорій, які пояснюють факт виникнення й функціонування свідомості людини, з наявними системами публічного управління.

Розгляд проблеми свідомості в історії філософії. Сутність і основні властивості свідомості, проблема ідеальної свідомості. Структурні елементи свідомості та визначення ролі самосвідомості в житті особистості. Дослідження проблем походження свідомості.

З'ясування тенденцій сучасних когнітивних наук та відношення до свідомості як предмета дослідження. Специфіка сучасного розуміння свідомості. Основні етапи становлення самосвідомості. Сутність маніпулювання свідомістю та сфери здійснення тролінгу.

Походження і сутність свідомості, як проблеми філософії, науки, релігії. Міфологія, релігія та філософія, як історичні типи суспільної свідомості та світогляду людини. Свідомість, як відображення та конструювання дійсності. Діяльність, мислення і мова.

Аналіз взаємодії таких складових свідомості, як діяльність і споглядання. Спільне та відмінне між категоріями споглядання і спостереження. Зведення всіх відносин людини зі світом до діяльності при одночасному постулюванні єдності свідомості і діяльності.

Питання про сутність людини, її походження, місце і роль у світі як одна з основних проблем філософської думки. Історичні типи філософських та релігійних вчень про людину. Перехід античного космоцентричного образу людини, в середньовічний – геоцентричний.

Аналіз історичного розвитку уявлень про світ. Поняття матерії. Співвідношення матеріального і ідеального. Рух як загальний спосіб існування світу. Форми руху. Закономірне і випадкове у розвитку світу. Ідеї механістичного детермінізму. Специфіка законів.

Чинники становлення світової спільноти через філософсько-історичний та соціокультурний аналіз основних етапів інтеграції людства. Визначення пріоритетів політики держав для збереження локальних культур у світовій спільноті на етапі глобалізації.

Соціокультурна сутність феномену глобалізації як фактору розвитку суспільства. Чинники становлення світової спільноти. Суть політики пануючих країн. Особливості змін конфігурації осей "Захід – Схід" і "Північ – Південь" під впливом консолідуючих процесів.

Аналіз місій і принципів роботи світових спілок мовників як вагомого інституційного аспекту розвитку телеіндустрії та аудіовізуальної культури у ХХІ ст. Розгляд роботи світових спілок мовників як інституцій розвитку та підтримки телеіндустрії у ХХІ ст.

Аналіз думки В.В. Розанова про близькість його світогляду до етики благоговіння перед життям, окремі цінності якої визначаються характерними для світовідчуття і світорозуміння письменника. Суть діалогічного методу гуманітарної епістемології В. Махліна.

Світогляд як форма загального людського самовизначення, основне ядро особистості, підґрунтя для намірів та планів людини. 4 основні питання світогляду за Імануілом Кантом. Класифікація основних видів світогляду. Практичний життєвий сенс світогляду.

Передфілософські уявлення давніх слов’ян, міфологія космосу, основні культи. Вплив язичницької свідомості на формування християнського світогляду в Київській Русі, нашарування релігійних поглядів. Характеристика основних світоглядних позицій християнства.

Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому. Відмінності між історичними типами світогляду. Взаємозв’язок знання, переконання і віри. Аналіз впливу менталітету на погляди і діяльність людини, співтовариства людей.

Осмислення філософсько-антропологічного змісту поняття і феномену шаманізму. На основі вивчення релігійної мапи шаманізму, серед станів, що переживає шаман, визначення тих, що збігаються із розширеним станом свідомості за зовнішнім і внутрішнім проявом.

Розглянуті основні типи світоглядної самосвідомості, які є визначальними для мотивації і вибору людиною певного способу мотивації життєдіяльності. Оцінка формування у студентів: почуття самокритики, бажання вивчати досвід пізнання і життя попередників.

Антропологічне обґрунтування глобалізаційних змін в освіті засобами філософії освіти. Суть тенденцій, які сформувалися в минулому людства, та перспектив, що з’являються з огляду на стан справ в освіті, осмисленій як єдиної системи в глобальних масштабах.

Розгляд освіти як одного з основних культурних інститутів. Концептуалізація проблеми антропологічного обґрунтування глобалізаційних змін у ній засобами філософії освіти. Обґрунтування положень різноманітності типів світогляду на підставі уявлень.

Наукова діяльність Г. Гоббса, Р. Декарта, Г.В. Лейбніца. Філософські і соціально-політичні ідеї французьких просвітителів. Основні положення світоглядної системи Жана-Жака Руссо і його внесок у формування нового образа суверенної людини і суспільства.

Аналіз наукового доробку М. Руденка в галузі філософії, економії та культурології. Характеристика онтологічних і космологічних проблем та духовного розвитку народу, його світоглядного зростання. Суть "енергії прогресу", що утверджує ідею безсмертя.

Порушення проблем духовного розвитку народу та його світоглядного зростання. Аналіз наукового доробку М. Руденка в галузях філософії, космології та економії. Висвітлення ним глобалізаційних проблем, що разом становлять філософсько-світоглядну цілісність.

Сутність, основні атрибути та форми світоглядного протистояння як необхідної передумови філософського усвідомлення світоглядних чинників соціально-політичних конфліктів. Критичний аналіз концептів, за допомогою яких експлікується світоглядне протистояння.

Дослідження освітніх систем, що мають різні підходи до формування та вибору цінностей освіти. Вивчення їх особливостей у контексті особистісного самовираження, самоствердження людини. Аналіз світоглядних складових сучасної системи освіти, що формується.