Становление и раскрытие сущности технической и техногенной реальности в современном интегрирующемся при помощи науки, техники и технологий социоприродном мире. Предотвращение негативных последствий воздействия общественного развития на биосферную жизнь.

Пределы средств детекции фактического содержания сознания субъекта с точки зрения современных концепций. Обосновывается тезис, что надежная расшифровка содержания интенциональных состояний возможна только при наличии полной функционалистской теории.

История возникновения в мире технического знания как нового явления в мировой системе современного общества. Осуществление органической взаимосвязи между человеческим разумом и искусственным интеллектом. Качество относительной истинности знания.

Исследование проблемы выявления роли и места технического знания в классификации наук. Анализ историко-философских и современных подходов к описанию системы научного знания. Становление междисциплинарных и трансдисциплинарных научных направлений.

Системообразующие признаки технического мышления. Принципы реконструктивной логики Бэкона-Милля. Отношение терминов к способу верификации. Единство технического знания и технического мышления. Отличие терминов по критерию функционирования в науке.

Обоснование необходимости связи технонауки и философии через рассмотрение методологических принципов "простоты" и "сложности". Влияние философских концепций на развитие научных теорий. Технонаука как форма современной научно-технической деятельности.

Концептуальне виявлення процесу взаємодії людини та техніки у техноспросторі, сучасна репрезентація поняття "техніка". Технологічний прогрес, його трансформуючий ефект та значний вплив на формування умов існування людини, нового простору - техносфери.

Аналіз співвідношення понять культури та цивілізації. Засоби освоєння матеріальних і духовних цінностей. Створення всесвітнього інформаційного середовища. Контрасти та суперечності технічного прогресу в житті суспільства. Розробка штучного інтелекту.

Розгляд, на основі існуючого в науковій літературі дискурсу, техногенної культури. Проблеми існування й подальшого розвитку сучасної людини в контексті дослідження означеного явища. Необхідність врахування етико-моральних складових техногенної культури.

История и философия технической реальности. Традиционное общество и техногенная цивилизация. Ценности техногенной культуры и новые направления человеческой активности. Техногенная цивилизация в контексте времени, её особенности в философии науки.

Различные подходы к проблеме техники: техноутопизм, техноцентризм и технокритицизм. Идеи и принципы, формирующие представления о научно-технологическом развитии. Анализ параметров и факторов, влияющих на развитие украинского научного потенциала.

Дослідження ціннісних орієнтацій техногенної цивілізації. Аналіз активних трансформацій соціальних зв’язків людей. Виявлення значимості науково-технічного погляду на світ. Суть розуміння техніки як медіуму. Контроль та управління промисловим розвитком.

Техносфера как часть биосферы, коренным образом преобразованная человеком в технические и техногенные объекты. Сферы применения данного термина, интерпретация в философской науке. Технологические взаимодействия с элементами социума и земной природы.

Аналіз історичних, методологічних та світоглядних особливостей технократичних концепцій. Дослідження технократичного погляду на суспільну динаміку. Сучасна постіндустріальна теорія. Характеристика сутності технократизму як способу метафізичного мислення.

Визначення витоків та перспектив дослідження технократичної свідомості. Запропонована аналітика самої пізнавальної настанови технократичної свідомості та дослідження її онтології. Показана доцільність логіки дослідження технократичної свідомості.

Рассмотрение положения человека и общества в процессе развития философии техники и технократии, связанного с развитием технического прогресса в Европе и Северной Америке. Ознакомление с особенностями трансформации технократических слоёв населения.

Новая действительность как цифровое общество, в котором оказался современный человек. Анализ иерархии человеческих потребностей А. Маслоу. Знакомство с аспектами цифрового общества. Рассмотрение особенностей прорывного развития инфокоммуникаций.

Раскрытие основных этапов (типов) взаимодействия общества и природы в период становления и развития промышленно-технической цивилизации. Выявление основных перспектив развития общественного производства в ситуации глобального экологического кризиса.

Методологический анализ структуры производительных сил. Технологическая детерминация взаимодействия общества и природы. Предмет труда и формы общественного сознания. Диалектика социального и природного в производстве. Сущность экологического кризиса.

Изучение языковых, инструментальных средств, методологии логического моделирования, поддерживающих решение широкого класса задач. Язык логического моделирования. Концепция и средства модульной логической спецификации. Представление динамических свойств.

Порядок подготовки речи: выбор темы и определение цели. Основные этапы и подходы к разработке ораторской речи, варианты ее произнесения. Принципы проведения репетиции публичного выступления. Разновидности речей и их сравнительная характеристика.

Дослідження феномену штучного інтелекту та його впливу на людське буття, осмислення потенційних загроз буттєвості людини. Вплив масштабного впровадження систем штучного інтелекту на фізичні, соціальні, культурні, психічні, інтелектуальні значимості.

Розгляд впливу інформаційно-комунікаційних і біотехнологій на становлення інформаційного суспільства. Аналіз необхідності морально-ціннісного виміру знання і технологій. Видозмінення всіх сторін соціального життя. Нові можливості для організації дозвілля.

Технологія як процес упорядкування, алгоритмізації свідомо спрямованої діяльності по перетворенню оточуючого людину середовища. Філософське вивчення проблем взаємодії технології та культури. Діалектична взаємопов'язаність культури та розвитку технологій.

Дослідження суспільної сутності, соціальних детермінант та історичних фаз розвитку технології як предмета соціально-філософського дослідження. Визначення закономірностей прогресування, рушіїв та особливостей сучасної стадії технологічного розвитку.

Исторические истоки технонауки и ее взаимосвязь с наукой классической. Современные негативные тенденции технонауки как создающие условия своего собственного преодоления. Работа над автономией науки, конструктивный диалог между научным и ненаучным знанием.

Характеристика философских теорий французских просветителей: Ш. Монтескье, А. Вольтера, Ж.-Ж. Руссо. Особенности развития материализма XVIII века, учение о природе, мировоззрении, познании, принципы взаимодействия человека и общества, классовые отношения.

Характеристика социокультурных границ классического формационного учения. Определение эмпирических и теоретических оснований новой формационной парадигмы. Построение модели типологизации всемирной истории. Описание формационных циклов мировой истории.

Проблема операциональной типологизации архаического сознания и архаической религиозности. Рассмотрение основных различий предлагаемой автором типологизации, основанных на различии коммуникационных религиозных реальностей – физической и виртуальной.

Специфический язык символов, используемый в тибетской медицинской традиции для описания личности, интерпретация типологии личности в терминах системы "великих элементов". Исследование особенностей природы тела, основные принципы классификации личности.