Отношения между теологической и философской этикой, взаимная дополнительность этих академических дисциплин. Этика и религиозные традиции. Анализ теорий контраста и тождественности к вопросу о соотношении между христианской этикой и моральной философией.

Суть содержания и места теологической теории в английской политико-правовой мысли XVIII века. Связь эволюции теологических воззрений на природу королевской власти в XVIII веке с закономерными изменениями в идеологическом климате английского общества.

Реконструкция культурных условий возможности теологии как специфической интеллектуальной практики. Главная особенность понимания божественного как неантропного - неподконтрольного человеку, но при этом оказывающего на него непреодолимое влияние.

Характеристика проблемы определения статуса теологии в системе гуманитарных наук в современной России. Исследование структуры теологии как науки в исторической и теоретической проекциях, сделав особый упор на отличительные для любой науки особенности.

Дослідження багатовимірного феномену з підвищеною гносеологічною та онтологічною складністю. Проблемі пізнання та самовдосконалення людини в межах релігійно-містичної філософської традиції у площині діалогу філософії, науки і релігії в сучасну епоху.

Походження зла як результат повстання проти авторитету Бога. Божественне передбачення, план спасіння як основа теодицеї. План викуплення як остаточне вирішення проблеми зла в контексті Божої милості та справедливості, комплексне відновлення людини.

Головна суть та зміст теології великої боротьби як одного із ключових доктринальних учень Церкви Адвентистів сьомого дня. Дослідження причини виникнення у Всесвіті зла, гріха та страждань. Особливість визначення свободи вибору створених Богом істот.

Аналіз категорії правового буття у правовому вченні Аврелія Августина. Категорії добра та зла. Дослідження способу і мети розкриття правової істини. Законодавча ієрархія Августина і всього християнства. Абсолютний авторитет права у свідомості людини.

Место учения о биосфере в теоретической биологии. Проблема создания учения о биосфере как проблема создания теории живой материи. Философское осмысление проблемы. Особенности развития биосферы и ноосферы в рамках функционирования органической системы.

Анализ спектра базовых исследовательских интенций, ориентированных на теоретизирование. В работе обосновывается структурное разнообразие базового спектра теоретических интенций и то, что внутренняя множественность и многомерность не является случайной.

Характеристика фундаментального слоя той почвы, из которой произрастают базовые исследовательские интенции, ориентированные на теоретизирование. Сопоставляются выразительные средства объективистских теорий и феноменологические концептуальные ресурсы.

Аналіз основних підходів до визначення поняття "глобалізація". Дослідження умов виникнення та етапів розвитку зазначеного процесу в умовах розвитку інформаційного суспільства. Позиції західних і вітчизняних учених та тенденції глобального розвитку.

Вивчення світоглядної сутності права. Варіативність правових основ у житті суспільства. Теоретико-концептуальні роздоріжжя філософії права. Загальні принципи існування, еволюціонування й пізнання правової дійсності. Змістовне увиразнення філософії права.

Використання загальних принципів існування, еволюціонування та пізнання правової дійсності у філософії права. Сутність світоглядної та методологічної функцій філософії права. Теоретичне обґрунтування єдності соціальної філософії і філософії права.

Анализ причин современной мифологизации науки: растущей макроэкономической и политической нестабильность, кризиса глобализма и мультикультурализма. Изучение необходимости критического, междисциплинарного и проблемного подхода к практике передаче знаний.

Разработка комплексного методологического инструмента на основании синергетического подхода для исследования символического ре-дизайна реальности в обществах, которые находятся в системе координат трансформирующегося политического пространства и времени.

Особенности конструирования многофакторной модели нового экономического человека. Возможность многопланового представления знания, наличие общих логических основ метода. Конструирование многофакторной системной модели, объект-прототип как система.

Особенность выявления теоретических и методологических оснований изучения феномена военной культуры с философских позиций. Необходимость изучения феномена военной культуры как для научного знания в целом, так и для философии культуры в частности.

Проблема теоретических оснований марксистской гносеологии. Поиск путей синтеза отражения и деятельности. Принцип единства отражения и деятельности. Выявление существенных характеристик и конструирование идеальной модели реального предмета познания.

Значимость философии в формировании системы обобщающих суждений о предмете и методах управления, его познавательной и социальной роли в современном обществе. Анализ функций философии в отношении управления, которые помогают ориентироваться в обществе.

Закономерности выработки теоретико-методологической концепции основ исследования правовой реальности. Подходы к социально-философскому осмыслению правовой реальности как сферы актуализации права сегодня приобретает весьма актуальную проблематику.

Исследование эволюция концепций экзистенциализма и гуманизм как базиса трансгуманистического мировоззрения. Доказывается, что трансгуманистическое мировоззрение является следствием интеграции развития основных положений гуманизма и экзистенциализма.

Особенность рассмотрения экономических характеристик с точки зрения морально-этических норм текстов Священного Писания. Исследование описания Платоном идеальной проектной структуры страны, в которой важная роль отводилась аристократам и военным.

Анализ подходов к категориальному построению систем моральной философии. Специфика функционирования категории "свобода" в сфере морали. Возможные формы и способы ее функционирования, внешняя дифференциация и внутренняя архитектоника данной категории.

Дослідження необхідності вирішення деяких питань, які окреслюють стан та завдання сучасної історико-релігієзнавчої науки, а також визначення доцільності використання нових методологічних підходів, у тому числі і постмодерністського наукового дискурсу.

Аналітичний та філософський розгляд основних причин розповсюдження корупції в системі вищої освіти України. Визначення значення проведення реформ та важливості орієнтування та здобуття реальної конкурентоздатної компетенції у вищій освіті України.

Сутність і значення теорії етнонаціональних та регіональних утворень та їх відносин в контексті системно-структуралістського, структурно-функціонального, комунікаційного і синергетичного підходів з використанням принципів тріалектики и синергетики.

Розглянуто особливості дослідження теоретико-методологічних засад становлення українського екзистенціалізму. Розкрито певну спорідненість мотивів роздумів західноєвропейських філософів-екзистенціалістів з роздумами українських письменників-сучасників.

Особливості процесу формування у здобувачів філософського осмислення освіти як передумови якісної фахової підготовки. Особистісно орієнтований зміст освіти та його спрямування на удосконалення інтелектуальних, світоглядних, соціальних якостей людини.

Проблеми теорії пізнання. Герменевтика і етапи його розвитку. Розквіт неопозитивізму у вигляді логічного позитивізму. Виникнення прагматизму наприкінці XIX - початку XX століть. Поняття "феноменологія" в історії філософії. Модернізм, його границі і риси.