Формирование нравственной культуры - процесс, который происходит в результате социализации, где выстраивается индивидуальная система ценностей, определяющая деятельность человека. Сфера образования как специализированная область культурной среды.

Характеристика проблемы свободы человека как экзистенциального феномена. Анализ сложившейся реальности, где среднестатистический человек с конформистской ориентацией оказался неспособен размышлять о подлинной свободе. Практический смысл философствования.

Дослідження вияву свободи людини в індивідуальному та соціальному вимірах на основі дискусій між лібералізмом та комунітаризмом. Експлікація змісту індивідуалізму та його взаємозв'язок із феноменом свободи. Феномен приватності, його зв'язок з публічністю.

Вияв свободи людини в індивідуальному та соціальному вимірах в дискусії між лібералізмом та комунітаризмом. Взаємозв'язок індивідуалізму, приватності, автономії як окремих вимірів свободи та їх роль у становленні, самоздійсненні та самоствердженні особи.

Поняття свободи, як однієї із найважливіших проблем в історії філософії. Свобода, як центральне поняття гегелівської філософії, оскільки мислитель досліджував не лише проблеми індивідуальної свободи, а і також свободи народу, суспільства та держави.

Первые последовательные и, что более важно, теоретически осмысленные попытки ученого сообщества Европы в эпоху Просвещения противопоставить разум вере. Разум в условиях широкой бездуховности, прогрессирующего упадка нравственности в разные эпохи.

Розгляд вихідних положень концепції ученого Й. Масуди "Комп’ютопія". Сучасні тенденції розвитку інформаційного суспільства. Визначення ризиків, пов’язаних із його становленням. Стимули до самореалізації, актуалізації творчих можливостей особистості.

Характеристика вихідних положень концепції ученого Й. Масуди "Комп’ютопія". Ознайомлення зі шляхами розвитку інформаційного суспільства. Аналіз розвитку мережевого суспільства з перевагою дегуманізуючого фактору в питаннях самореалізації індивіда.

Социально-философский и социокультурный аспекты проблемы слова, языка и коммуникации. Заинтересованность общества в достижении и сохранении свободы слова как гарантии развития, превращения информационной цивилизации в гуманистическую и экологическую.

Анализ соотношения понятий "свобода совести" и "свобода вероисповедания", фактически отождествляемых в законодательстве постсоветских стран. Показано понимание свободы как философской категории и ее связь с мировоззренческими убеждениями индивида.

Діяльність релігійних організацій заради охорони здоров’я, необхідність дотримування карантинних вимог. Баланс між державними обмеженнями діяльності релігійних організацій та їх дотримуванням останніми. Опис впливу пандемії на стан релігії у світі.

Дослідження свободи у філософсько-релігієзнавчому вимірі. Розкриття змісту поняття "свобода совісті" через поняття "духовний суверенітет", "вибір", "воля". Сутність свободи совісті, її формування і розвиток. Правовий аспект свободи совісті і релігії.

Сучасний стан взаємин між державою і релігійними організаціями під час пандемії COVID-19. Політологічний аспект маніфестації свободи совісті у пандемічний період головним чином у демократичних країнах. Дискримінація членів релігійних організацій.

Аналіз філософських концепцій свободи і відповідальності особистості в контексті сучасних глобальних проблем людської цивілізації. Дослідження позасвідомих психічних факторів, що активно впливають на поведінку особистості та вибір її ціннісних орієнтацій.

Проблема самоствердження особистості та народу за умови існування свободи. Сутність понять "самоствердження", "національне самоствердження" особистості та нації. Потреба вибору Українською державою європейських цінностей для національного самовизначення.

Розглянуто поняття свободи як соціальної цінності, що постає ключовою категорію в моральному житті людини. Подано історичний зріз філософсько-етичних досліджень питання свободи крізь призму основних течій. Висвітлено відношення людини до власної свободи.

Компаративний аналіз премодерного та сучасного тлумачення свободи Утвердження негативної свободи в конкретно-історичному вимірі, переосмислення базових принципів лібералізму. Дослідження індивідуальної свободи як частини загального добробуту спільноти.

Стверджується, що духовність є суб’єктивним світом людини. Вона існує як внутрішнє, інтимне життя людини, вона розгортається в її ідеальному просторі і часі, виступає як особливість Я кожної конкретної людини. Духовність як міра розвитку людини.

Дослідження феномена свободи на засадах самореалізації особистості, діалогічного спілкування, особистісної відповідальності. Аналіз основних етапів процесу самовиховання творчої особистості. Творче самовдосконалення особистості як вища форма саморозвитку.

Філософське осмислення свободи як феномену духовного та соціального життя. Визначення правомірної поведінки людини. Реалізація творчого потенціалу у процесі соціалізації. Аналіз етичних і релігійних відносин в Україні в процесі трансформації суспільства.

Розгляд питань свободи як філософсько-антропологічної проблеми, яка постає в сучасних реаліях як особиста проблема перед кожною мислячою людиною. Конкретні форми прояву свободи під впливом соціально-культурних чинників у демократично розвинутих країнах.

Тривала історія досліджень, присвячених свободі і поневоленню, праву як свободи; безліч підходів до розв’язання цієї проблеми. Суть природного призначення свободи. Визначення свободи, дане Б. Спінозою та пізніше розвинене Г. Гегелем і Ф. Енгельсом.

Соотношение свободы и воображения в неопубликованной рукописи Ф.В.Й. Шеллинга, содержащей материалы к лекционному курсу 1820/21 гг., прочитанному в Эрлангенском университете. Данная концепция как источник теории потенций как онтологических модальностей.

Життєздійснення людини у проявах свободи як особистісний обов’язок, відповідно до якого зреалізовуються її індивідуальні якості. Розумне використання життєвого часу. Гідність, доброчинність, мужність - життєбуттійнісні вимоги до самосвідомості людини.

Рассмотрено, что в философии существует классическая традиция, которая характеризуется дискуссией между компатибилизмом и несовместимостью. Первая позиция гласит, что свобода воли совместима с тезисом детерминизм, а вторая утверждает, что это не так.

Идея свободы, как она предстает в русской интеллектуальной истории и общественной практике. Русское чувство и понимание свободы как устремленность к независимости, раскрепощенности, неподотчетности, к своеволию и произволу в крайних своих проявлениях.

Проблема індивідуальної, особистісно визначеної і здобутої свободи, вибору людиною свободи як форми і засобу самореалізації. Свобода творчості як право людини втілювати свої мрії і задуми. Нестандартні форми прояву свободи волі, вибору, діяльності.

Своеобразие историко-культурной парадигмы Восток-Запад в творчестве Б. Пильняка на различных уровнях художественного текста: смысловом, образном, идеологическом. Выявление самобытности и неординарности решения данной проблемы в творчестве писателя.

Выявление своеобразия использования методов научного познания в естествознании, гуманитарных и технических науках. Проведение сравнительного анализа роли методологии в трех научных сферах, обозначение противоречий и связи между ними. Взаимодействие наук.

Представители религиозного направления русской философии. Становление и особенности формирования учения славянофилов. Кружок Н.В. Станкевича и либеральное западничество: философские идеи и принципы. Социально-философские идеи либерального западничества.