Аналіз філософських аспектів здоров’я, розгляд різноманітних підходів до цієї проблеми в філософії. Філософські концепції здоров’я, їх вплив на медичну практику та способи відображення. Дослідження сучасних підходів та концепцій у філософії здоров’я.

Розгляд конкретного вияву в українській літературній середньовічній традиції таких метафізичних антропологічних категорій, як субсистентність, безперервність, самосвідомість і свобода. Дослідження цілісності і безмежності внутрішнього світу людини.

Аналіз різних аспектів визначення поняття "насилля", що здійснюється у предметному полі соціальної філософії. Використання субстанційного підходу для трактування поняття "насилля". Визначення основного змісту та атрибутів насилля як соціального феномену.

Аналіз розвитку техніки в сучасному світі і дослідження впливу цього процесу на життя людини XXI століття. Моральні та ціннісні інтерпретації феномена техніки видатних вчених ХХ століття. Розробка "панацеї" для збереження людиною власної природи.

Обміркування окремих типів ціннісних зразків людинотворчості з позиції філософської антропології та соціальної філософії. Дослідження процесу переформатування "нових типів людини" та його засобів на прикладі процесу ціннісних метаморфоз українців.

Розгляд різних підходів до смислового визначення поняття "наукова освіта", що пов’язано з його різногалузевим застосуванням. Необхідність систематизації підходів до розуміння терміна "наукова картина світу" через різні позиції наукового світогляду.

Анализ деятельностного представления об укорененности концепта "военная безопасность" в культуре. Актуализация концепта сквозь символизацию трех порядков: толкование осведомленности в своей уязвимости, интерпретация адекватного ответа и достижения цели.

Анализ особенностей появления новых категорий социальной философии в условиях междисциплинарного синтеза социальных наук. Необходимость появления понятия "социальные практики" как результата развития методологии основных социально-гуманитарных наук.

Софисты как профессиональные риторы-преподаватели, философы, стремившиеся познать основы мироздания и изложить открывшиеся знания в пространных учениях, направления исследований, творческое наследие. Учение Аристотеля о четырех причинах, его содержание.

Основной предмет философии Томаса Гоббса. Понятие субстанции и идеи эволюции Декарта. Монизм и пантеизм Бенедикта Спинозы. Взгляды Лейбница и Дэвида Юма. Диалектический и исторический материализм Маркса. Субъективный идеализмом Фихте и сверхчеловек Ницше.

Огюст Конт как известный французский философ, социолог, основатель школы философского позитивизма. Оценка его вклада в развитие философии и социологии того времени, исследование научных достижений. Основные идеи, этапы и принципы разработки позитивизма.

Жизнь и деятельность русского философа Николая Онуфриевича Лосского как одного из крупнейших представителей интуитивизма и персонализма. Содержание трудов по психологии, логике, проблемам интуиции, свободы воли. Основные философские сочинения автора.

Огляд особливості розуміння гноснологічних можливостей інтелекту у філософській концеспії одного з найвідоміших представників західноєвропейського Відродження XVI століття - Джордано Бруно. Аналіз феноменологічних дискурсів філософської гносеології.

Изучение биографии британского педагога и философа, представителя эмпиризма и либерализма. Оценка влияния Локка на развитие эпистемологии и политической философии. Рассмотрение эпохи борьбы против абсолютизма и духовного господства католической церкви.

Исследование лингвистического подхода Дж.Л. Остина к обыденному языку и аналитически ориентированной концепции юридического языка Г.Л.А. Харта. Характеристика точек пересечения их методологических стратегий. Дескриптивное заблуждение в философии языка.

Понятие термина "наука". Наука как область знаний и деятельности человека, ее зарождение и современные философские представления. Блоки концепций, знаний и верований, которые претендуют на научный статус. Понятие антинауки и антинаучного явления.

Сущность джайнизма как уважения ко всем формам жизни, основатели древнеиндийской философии. Анализ учений о духовном и вечности, формирование мировоззрения человека. Особенности системы обетов, понятие медитации и аскетизма, основная символика учения.

Определяющее значение двух вечных субстанций - таттв (дживы и адживы) древнеиндийской философии. Аскетическое поведение как характерная особенность этической системы приверженцев джайнизма. Основные положения пяти великих обетов книг Ачаранге-сутры.

Найи ("точки зрения"), включаемые историками индийской философии в число методов получения достоверного знания. Имеют в джайнизме и второе назначение – служат эффективным средством опровержения оппонентов учения Д. Махавиры. Полемическое назначение най.

Концепция о свободе и необходимости в контексте метафизики представителя философии "здравого смысла" шотландца Джеймса Битти. Поиск гармонии между рациональным и эмоциональным аспектами человека. Отсутствие свободы как предпосылка снятия ответственности.

Становлення і розвиток комунікаційної системи суспільства в науковому дискурсі нерозривно пов'язані з історією відносин між громадянином, інститутами суспільства та державою в процесах демократизації. Проблема пошуку еквілібріуму. Політична думка Локка.

Розгляд концепції та практики джихаду як важливого чинника практичного життя на тлі широкомасштабного російського вторгнення 2022 р. в Україну, якому передували окупація Кримського півострова та Донбасу України. Визначення причин розпочатої війни.

Джон Дьюи как автор тысячи книг и статей по проблемам философии, логики, психологии, этики, политики, юриспруденции, религии, анализ значения его научных трудов. История развития философии образования как специальной дисциплины, современные достижения.

Демонстрація можливості виокремлення непрямого зв'язку мовчазної згоди й аргументу ad ignorantiam на основі пояснення Локом характерної риси мовчазної згоди. Встановлення кореляції думок Лока про виховання дітей з мовчанням як аргументом і проявом поваги.

Мовчання як аргумент і прояв поваги в аргументації за Д. Локом. Наявність мовчання як аргументу і прояву поваги у дослідженнях Дж. Локом царин пізнання, політичної філософії та філософії освіти, що є недостатньо висвітленим у локознавчій традиції.

Краткие биографические данные о детстве и юности Дж. Локка, влияние отца на его политические взгляды. "Опыт о человеческом разуме" как основная философская работа. Публикация статей, заметок, писем об экономики, политики, этики, религии и педагогики.

Рождение и семья великого философа Джона Локка. Основы философской работы "Опыт о человеческом разуме", перечень трудов, заметок, статей, написанных автором под псевдонимом. Рассмотрение источников опыта и чувственных восприятий, вызванных внешним миром.

Анализ жизни и деятельности британского педагога, философа и теоретика либерализма. Исследование Дж. Локком вопроса о прирожденных идеях разума. Рассмотрение источников его представлений. Значение языка в познании. Изучение видов познания, веры и мнения.

Джон Локк как один из самых заметных представителей философии Нового времени, "отец"-основатель европейского либерализма. Изучение научной позиции Джона Локка по поводу мести и возмездия. Критика Локком теорий врожденности идей Декарта и Лейбница.

Аналіз критики Джона Мілбанка стосовно секулярних соціальних теорій, переосмислення релевантності його висновків. Дослідження логіки, змісту та їх основних концептуальних положень. Деконструкція онтології насилля як основи секулярних політичних теорій.