Рассмотрение особенностей формирования особого субъекта культуры, способного воспринимать и осваивать продукты развития культурных сфер. Гуманитарное образование как важнейший фактор социокультурной детерминации. Сущность понятия "образованный человек".
- 2642. Гуманитарные знания и технологии в пространстве масс-медиа (философско-методологический анализ)
Формирование в рамках философии техники теоретического объекта и прикладной дисциплины публичных коммуникаций. Специфика технологий публичных коммуникаций, рассмотрение схемы их пространства. Особенности аналитической работы в публичном пространстве.
Разработка оснований культурфилософской модели литературно-художественного произведения, которая может быть использована при изучении творческого наследия разных писателей. Анализ имеющихся в гуманитарных науках исследований общего и частного порядка.
- 2644. Гуманитарные исследования и проективность: дисциплинарные и междисциплинарные стратегии знания
Анализ методологических стратегий гуманитарного дисциплинарного и междисциплинарного знаний. Утверждается, что дисциплинарная структура гуманитарного знания поддерживается связью предметности гуманитарной науки и исследовательской стратегии учёного.
Экономика знаний как созданный в Соединенных Штатах Америки высший тип развития постиндустриальной экономики и инновационной экономики, опирающийся на новый качественный уровень человеческого капитала как главная стратегическая цель многих стран мира.
Анализ хосписного движения в современном обществе, его смысла, значения в общественной жизни. Обобщение опыта социального партнерства в решении проблем умирающего человека. Исследование барьеров взаимодействия в социальном пространстве онкобольных.
Анализ существующих подходов к интерпретации смежных социальных категорий и понятий, а также экспликация характерных признаков и черт гуманитарных технологий. Появление гуманитарных технологий как нового этапа в развитии методики разрешения конфликтов.
Ствердження принципу гуманістичного розуміння права як обов'язкової ознаки правової держави та важливого критерію всієї її правової системи. Вплив гуманістичних цінностей антропологічної парадигми на формування сучасного образу юридичного мислення.
Перегляд системостворюючих понять та цінностей на початку ХХІ ст. Розмежування раціонального та ірраціонального начал у людській природі. Аналіз впливу сучасних трансформаційних змін у суспільстві на усвідомлення людиною нових гуманістичних цінностей.
З'ясування співвідношення метафізики, онтології та антропології. Аналіз філософії Б. Спінози. Метафізичні та онтологічні концепції як похідні, вторинні щодо теоретичного людського самовизначення. Гуманістична антропологія екзистенціальної спрямованості.
Співвідношення метафізики, гносеології, антропології та етики у філософії Б. Спінози. Підтвердження первинності антропології щодо метафізики та гносеології у роботах Б. Спінози. Гуманістична антропологія екзистенціального штибу у дослідженнях вченого.
- 2652. Гуманізм молодого Маркса
Розгляд ідей гуманізму, що присутні у спадщині Карла Маркса. Аналіз частини марксової філософії, що відображає його гуманістичні настрої і стосується періоду молодого Маркса. Вплив ідей Фейєрбаха та Гегеля. Формування ідеї рівності, свободи й розуму.
Проблема українського національного ідеалу у філософської творчості Івана Франка. Погляди видатного мислителя, які збагатили свідомість народу ідеями незалежності і свободи, гуманізму і демократії. Цивілізаційна концепція національно–культурного процесу.
Історія виникнення та сутність понять "гуманізм" та "гуманістичні цінності". Передумови та причини появи гуманізму. Основоположники гуманістичної культури. Ренесансний антропоцентризм як основа філософії гуманізму. Філософські ідеї епохи Відродження.
Філософія Відродження. Своєрідність світоглядних напрямів Стародавніх Індії та Китаю. Класична німецька філософія. Складові теорії Гегеля. Проблеми філософії Шеллінга. Етико-гуманістичний характер конфуціанської концепції. Предмет філософії за Фейєрбахом.
Аналіз західноєвропейських рис дискурсу гуманізму Постмодерну. Ознаки, які характеризують постмодерністський текст. Відмінності в розумінні тексту постмодерністами і представниками філософії модерну. "Презумпції нерозуміння" Ж. Дельоза та Ж. Дерріда).
Виявлення на підставі аналізу західноєвропейських філософських концепцій специфічних рис дискурсу гуманізму Постмодерну. Гуманізм, як породження світової культури, ознака людської присутності в світі. Постмодерністські стратегії реконструкції гуманізму.
Вивчення дискурсу відносно сучасного розуміння гуманізму та людиноцентризму як світоглядної основи прав людини. Аналіз факторів трансформації розуміння гуманізму та людиноцентризму. Обґрунтування необхідності врегулювання природних прав людини.
Характеристика сучасного інформаційного суспільства. Розкриття поняття гуманізму як засобу інтеграції індивіда в культуру. Здатність до повноцінної комунікації - важлива умова міцності суспільства. Розгляд духовності як субстанційної ознаки особистості.
Філософська спадщина, культура та світогляд епохи Відродження. Поняття гуманізму, як суспільного явища. Формування і розвиток філософської думки в Україні. Основні ідеї гуманістичної течії. Зачинателі та видатні діячі гуманістичної культури в Україні.
Дослідження гуманістичної полеміки між Джованні Піко делла Мірандола та Ермолао Барбаро: пошук істини щодо статусу риторики відносно філософського знання. Аналіз листування між мислителями ренесансу; ступінь впливу полеміки на розвиток світогляду.
Дослідження натурфілософії, як системиа умоглядних уявлень про природу, яка поєднувала деякі наукові здогадки і філософські узагальнення. Зникнення і виникнення речей за незнищуваності субстанції. Розвиток натурфілософії пов'язаний з Гераклітом.
Духовне життя людини як основа гуманістичного ідеалу в українській релігійно-філософській думці кінця ХІХ - початку ХХ ст. Філософсько-антропологічне вчення. Суть християнського ідеалу філософа. Спадщина українського мислителя, філософа П. Юркевича.
Аналіз гуманістичного аспекту космічного філософського вчення М. Федорова в контексті світського гуманізму. Визначення основи зближення світського гуманізму й активного християнства мислителя. Розгляд ідеї іманентного воскресіння всіх людських поколінь.
- 2665. Гуманістичні засади впровадження інформаційних освітніх технологій (соціально-філософський аспект)
Аналіз специфіки і гуманістичної спрямованості інформаційних освітніх технологій. Соціальні чинники активізації даного процесу. Вивчення та аналіз гуманістичної спрямованості шляхів і засобів впровадження інформаційних технологій освіти, ефективність.
Дослідження структури людського досвіду як філософського джерела формування вчення Д. Юма про феномен людської природи, аналіз його гуманістичної сутності. Співставлення вчення Юма із сучасними інтерпретаціями у філософському лібералізмі, постмодернізмі.
Гуманізм як засаднича основа філософії видатного персидського мислителя IX-X ст. Абу Бакра Ар-Разі. Значимість людини у філософських ідеях Ар-Разі. Критика насильства та аморальної поведінки. Проголошення евдемоністичного підходу до сенсу життя.
Здійснення компаративіського аналізу французького та італійського екзистенціалізму на прикладі філософських вчень Сартра та Аббаньяно. Виявлення структури, характерних особливостей шляхом співставлення її з феноменом існування у філософії Ж.-П. Сартра.
З'ясування актуалізації пошуку сенсу національної ідеї в Україні в період становлення сталінізму та історичного виміру творчості видатного педагога Антона Макаренка. Висвітлення духу свободи крізь призму умоглядного філософсько-виховного вчення.
Характеристика основних гуманістичних засад творчо-діяльної особистості в процесі задоволення потреб, втілення інтересів та цінностей на шляху до стабілізаційного суспільства. Знайомство з особливостями становлення проблеми самореалізації особистості.