Характеристика процесу створення певного кола рефлексії, що відображує конструктивний сенс проектної діяльності як такої, а на основі цієї внутрішньої "рецензії" випробовування на гіперкритичний аналіз на певну деконструкцію розробленої проектної ідеї.

Дослідження поглядів філософів XX ст. щодо основи гармонії індивіда. Встановлення спільних та відмінних підходів до проблеми гармонії у європейських та радянських філософів. Процес формування поглядів на сутність гармонії в європейській філософії XX ст.

Дослідження філософської проблематики в поетичній творчості Гафура Гуляма. Питання часу як форми людського буття та акцент уваги на проблемах культурної творчості людини. Характеристика об’єктивної констатації онтологічної процесуальності світи.

Феномен массовой культуры. Утверждается массовая культура в результате "побед" демократии. Диалектика господина и раба. Обретённая массовым человеком власть в пространстве культуры реализуется как разрушение классической иерархии сущностных сил человека.

Изучение особенностей гегелевского понимания историко-философского процесса. Марксизм как одно из проявлений критической реакции на гегелевское разумное понимание. Вопрос о социально-экономической детерминации появления и развития философии в литературе.

Основная характеристика определения сущности у Гегеля в виде чистого бытия. Проведение исследования фундаментальной структуры противоречия, которое представляет собой в гегелевской философии основной принцип возникновения и развития всего сущего.

Гегелівська діалектика як об'єктивна передумова для осмислення політико-правової матерії. Розкриття сутності права у філософсько-правовій спадщині Г.В.Ф. Гегеля. Основні етапи творчості Гегеля. Відмінності гегелівського підходу від концепцій позитивізму.

Викладання гегелівського аналізу концепції деїзму у філософії Вольтера. Розкривається проблема відношення істин розуму до релігійного одкровення віри, що становить початок формування філософії деїзму у французькому Просвітництві XVIII столітті.

Виклад гегелівського аналізу концепції деїзму у філософії Вольтера, критичне осмислення її онтологічної, гносеологічної основи. Проблема відношення істин розуму до релігійного одкровення віри у руслі філософії деїзму французького Просвітництва XVIII ст.

Знакомство с особенностями философского наследия Гегеля в произведениях отечественных исследователей, работавших в советский и постсоветский периоды. Общая характеристика исторического развития классической философской мысли. Сущность понятия "ленинизм".

Творчество Георга Вильгельма Фридриха Гегеля как вершина немецкого идеализма первой половины XIX века. Основные объекты ранней гегелевской философии. Основные составляющие элементы философии Гегеля. Принцип триадичности в онтологической теории Гегеля.

Жизненный путь Георга Вильгельма Фридриха Гегеля. Критическое осмысление причин возникновения и распространения христианства. Тождество бытия и мышления. Феноменология духа в философии. Рассмотрение специфического основания объективного идеализма.

Гегель создал эволюционную логику, востребованную современным развивающимся миром, и указал возможность создания единой логики на основе структуры классической логики, заполняемой законами Аристотеля и Гегеля. Единство теории познания, логики, онтологии.

Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель як один із відомих представників німецької класичної філософії, напрямки формування його поглядів. Погляди Гегеля на громадянське суспільство і державу. Правова проблематика мислителя. Соціум як осередок усіх видів неправа.

Поиск оптимального сочетания творческих и биографических составляющих в отражении жизненного пути философов на примере Гегеля. Анализ внутреннего содержания философских учений методами воспроизведения биографических и социально-исторических связей.

Рассмотрение проблемы формирования и развития гегемонии итальянским теоретиком-марксистом Антонио Грамши. Изучение вопроса историографии о происхождении и трансформации понятия гегемонии, связи гегемонии, исторического блока и гражданского общества.

Формирование этической концепции гедонизма, ее место и роль в развитии философии. Анализ данной этической концепции, ее основополагающих тезисов и идей. Нахождение параллелей между изначальным смыслом этики гедонизма и ее современной интерпретацией.

Гедонизм как учение о том, что удовольствие является высшим благом и смыслом жизни. Цинизм как поведение, проявляющееся в негативном, презрительном, нигилистическом отношении к общественным принятым устоям. Понятие и распространение прагматизма.

Философский анализ онтологического уровня современного кинематографа; выявление онтологических моделей, вариаций и комбинаций которые обеспечивают его художественное разнообразие. Скрытые смыслы фильма, определенные временем и условиями его создания.

Дэвид Пирс - приверженец аналитической философии, разработавший этическую базу для трансгуманизма, называемую аболиционизмом. Радикальное изменение человеческой природы для построения общества всеобщего счастья - идея гедонистического трансгуманизма.

Аналіз понять "гедонізм" і "аскетизм" як культурних феноменів в широкому спектрі філософсько-етичних репрезентацій. Характерні особливості становлення ідей гедонізму та аскетизму як форми світовідчуття. Трактування принципів задоволення і страждання.

Зміст концептуально-ідейного доробку філософії постмодернізму. Тенденції поширення в освітніх практиках інноваційної діяльності суб'єктів освіти. Використання ігри в навчанні людини. Зв'язок ігрової атмосфери в освіті зі світоглядом постмодерністів.

Визначення та характеристика тенденції сучасної музейної драматургії - трансформації її з "музейної нудьги" до атрактивного "живого музею". Дослідження перспектив гейміфікації музейного простору. Аналіз особливостей розробки атрактивних музейних програм.

Изучение возможных методологических подходов к анализу проблемы взаимоотношения религии и смеховых практик. Методологическая ценность идей русской религиозной философии для обоснования "метафизики смеха". Характеристика постмодернистской теории смеха.

Предлагается дискурс художественной картины мира Н.А. Некрасова с позиций культурно-философского и культурно-антропологического подхода к гендерной проблематике. Изучение гендерно-детерминированных интенций сформированного Некрасовым универсума.

Рассмотрение необходимости синтеза двух противоположных подходов к исследованию половой проблематики - полового диморфизма и полового символизма. Проведение анализа актуальных проблем пола человека, отражающих отношения полов в современном обществе.

Характеристика процесу формування українського національного суб’єкта. Обґрунтування філософського переосмислення специфіки взаємовідношень між гендерними стратегіями тілесності та національними механізмами конструювання соціокультурного суб’єкта.

З'ясування посутньої кореляції між деривативною фемінізацією узусу мови, становленням жіночого письма і філософським осмисленням проблематики людської ідентичності та метафізичними інтерпретаціями поняття гендеру. Метафізичний сенс феномену насильства.

Особливості та підходи до визначення поняття "людської" природи чоловіка та жінки. Утвердження гендерної ідентичності посередництвом стабілізуючих концепцій статі, гендеру та сексуальності. Гендер як політична категорія, ознака ситуативної взаємодії.

Мистецтво жити з філософсько-освітніх позицій. Роль гендерної педагогіки як чинника розвитку мистецтва жити в полі освітнього простору. Пом’якшення гендерних стереотипів, створення толерантних умов для формування особистості студента засобами освіти.