Пошуки ніцшеанських коренів у творчій спадщині Ернста Юнґера, простеження перетворення його ідей впродовж інтелектуального шляху. Герменевтичний конфлікт ніцшеанської філософії. Роль постаті Ернста Юнґера у формуванні засад консервативної революції.

Апокалиптический процесс "воцарения Христа в мире". Сущность диалогической "со-философии" романтизма. Интегрально-холистический синтез. Богодухновенный перевод Святого Писания на славянский язык. Полемика преподобных Иосифа Волоцкого и Нила Сорского.

Дослідження проблеми нерелевантності судових рішень, яка розглядається як прояв кризи системи правосуддя. Вивчення механізмів формування судового розсуду й мотивації суду під час розгляду та вирішення справи. Застосування герменевтики пізнання суддею.

Герменевтика как наука о понимании процессов передачи информации, её основатель. Определение задачи философской герменевтики Г. Гадамера, исторический характер всякого сознания. Главный итог новейшей философской герменевтики, трактование понимания.

Обличение традиционной формы мировосприятия в русской культуре через категорию комического как эстетическая экспонента Просвещения в сатире. Особенности отражения национального колорита русской жизни отражает в сатирических текстах А.Д. Кантемира.

Контекст и источники философской герменевтики XX века. Герменевтическая концепция языка, текста и понимания. Превращение текста в язык как процедура, связанная с открытием сути дела, истины. Трактовка философами письменности как абстрактной идеальности.

Рефлексия как важная часть коммуникации в рамках человеческого общества. Создание герменевтических техник для понимания результатов работы искусственного интеллекта и включения их в дискурсы культуры. Овладение искусственным разумом техник рефлексии.

Изучение изменения парадигм мышления в обществе и появление нового "социального эталона" - специалиста в программировании. Определение особенностей мышления "программистов" и типичных проблем, возникающих при общении с так называемыми "айтишниками".

Определение понятий "знаковая система", "герменевтика". Анализ истории их развития. Исследование формы знаков и знаковых систем. Изменения содержания данных понятий на различных этапах историко-культурного развития. Значение знаковых систем в культуре.

Семиотическое исследование смыслообразования в философских текстах. Понятие герменевтического кода, изучаемого в единстве воображаемого ряда, состоящего из элементов: наименования текста; характера постановки проблемы; общей направленности терминологии.

Происхождение термина "герменевтика" и его трактовка в философском аспекте - формулировка и обсуждение ряда проблем, связанных со структурой, условиями и целями понимания, с характеристиками субъекта и объекта понимания. Сущность герменевтического круга.

Проблема герменевтического круга как одна из трудноразрешимых проблем теории понимания. Интерпретационные приемы эгзегетики. Важнейшие эпизоды истории герменевтики. Основные типы понимания согласно Асту. Представители современной философской герменевтики.

Проблема несоответствия грамматики образов и грамматики смыслов в традициях стоического и неоплатонического аллегоризма. Рассмотрение содержания явления "герменевтического паратаксиса" на материале сочинений стоических и неоплатонических авторов.

Философская герменевтика как искусство и теория истолкования священных текстов. Интерпретация культурных ценностей в процессе их освоения и творческого осмысления. Герменевтический подход в изучении семиотических систем и построение гуманитарного знания.

Проанализированы работы отечественных философов и культурологов, разрабатывавших проблему восприятия и интерпретации культурного наследия. Показано, что к настоящему времени оформлен инструментарий и терминология науки, уточнены комплексы понятий.

Аналіз базових принципів трансцендентальної прагматики К. Апеля у контексті питання про місце в її складі елементів герменевтичного знання. Характеристика ігрового характеру мовної комунікації, дослідження трансцендентально-прагматичної теорії К. Апеля.

Дослідження проблеми екзистенціально-антропологічного тлумачення принципів феноменологічної рефлексії. Обґрунтування необхідності морально-етичної рефлексії та реконструкції феномену події, що розвивається в традиції "філософії вчинку" М.М. Бахтіна.

Проблема екзистенціально-антропологічного тлумачення принципів феноменологічної рефлексії. Відношення, що утворене буттям та характером людської присутності у світі. Ситуація розширення людської присутності. Морально-етична реконструкція феномену події.

Герменевтичний сенс питань нормативної структури науки в філософії ХХ-ХХІ ст. Методологічні та етичні норми наукового мислення з точки зору герменевтики онтології Гадамера. Цитати відомих вчених, які доводять релігійні витоки наукового світогляду.

Аналіз функціонально-семантичного поля категорії "норма". Кореляція структури розуміння з науковими та соціокультурними нормативами виробництва. Характеристика герменевтичного потенціалу норми як чинника інтелектуального функціонування наукового знання.

Характеристика філософської герменевтики В. Дільтея у зв’язку з його уявленням про історичне пізнання. Герменевтика у вченні філософа не як окрема складова частина, а як суть історичного пізнання, що базується на процедурах розуміння та інтерпретації.

Значення творів Орігена у католицькій церкві. З’ясування аспектів герменевтичного методу грецького християнського теолога та філософа Орігена. Розгляд алегоричного методу як одного із засобів тлумачення Священного Письма у творах Орігена та Г. Гадамера.

Виявлення передумов формування "герменевтики фактичності". Розкриття герменевтичного аспекту практичної філософії. Побудова типології герменевтичних практик на підставі їх розподілу стосовно традиції й авторитету, взаємодія зі сферою повсякденності.

Исследование мысли о герменевтичности философии по ее природе и методам изложения. Анализ необходимости перехода в преподавании университетского курса философии на позиции герменевтики. Характеристика персональной философии Платона, Канта и Августина.

Анализ тенденций изменения ценностных ориентаций современной молодежи. Влияние трансформационных процессов российского общества на формирование мировоззренческих установок и принципов. Формирование социально-нравственной ориентации современной молодежи.

Ознайомлення з ніцшеанськими тенденціями у вченнях про соціальні революції Питирима Сорокіна та Миколи Михайловського. Характеристика ніцшеанського парадоксу існування надлюдини. Аналіз ідеалістичного тлумачення надлюдини, як високого взірця шляхетності.

Рассмотрение норм сложения перцептивной и концептуальной структур в теории видения. Появление правил организации гештальта. Философское рассмотрение "видения как". Изучение отношений теологии и гештальта в теоретическом и методологическом аспектах.

Изучение гештальт-синергетического подхода к исследованию смыслового пространства рекламного дискурса, позволяющий изучить рекламный дискурс как открытую синергетическую систему и вскрыть механизмы динамики, взаимодействия и креации его образной системы.

Изучение проблемы гибкой рациональности, как одной из неисчерпаемых философских, методологических, мировоззренческих, психологических, социальных проблем человечества, открывшего свою способность мыслить. Рациональные и иррациональные формы познания.

Выявление конструктивного эффекта гибкой рациональности в уплотнении научного знания. Создание Ньютоном и Лейбницем математической теории, лежащей в основе классического и нынешнего математического анализа – дифференциального и интегрального исчисления.