Характер отношений между гуманитарными и естественными науками, его антагонистический характер по Ч. Моррису. Взаимодополнительность гуманитарных и естественных наук за счёт семиотики, теории знаков. Сходство научной гуманитаристики с научным эмпиризмом.

Статья посвящена разбору и сопоставлению двух концепций утопической справедливости, представленных французскими философами Квентином Мейясу и Франсуа Ларюэлем. Кратко рассматриваются и сопоставляются общие философские проекты и стратегии Мейясу и Ларюэля.

Возникновение философской аллегорезы и метафорических моделей Космоса в философской поэтике раннегреческих мыслителей. Использование когнитивной теории метафоры Дж. Лакоффа и М. Джонсона. Родство физического и этического типа аллегорического толкования.

Отношение вещей, знаков и мыслей как траектория развития европейской философии. Тысячелетний спор софистов о преимуществе знака, платоников - о мысли, стоиков - о вещи. Сравнение семиотики платоновского Сократа и советского философа Мераба Мамардашвили.

Критика Лениным идеализма Гегеля. Его позиции в политике и понимании философских основ марксизма. Сопоставление ленинского и плехановского понимания диалектики. Влияние марксистских теорий на их взгляды на процессы развития мира и на законы познания.

Трактовка движения в античной философии. Прямолинейное, круговое и смешанное движение. Совершенство кругового движения, присущее эфиру и звездному небу. Движение как способ существования материальных систем, его свойства. Классификация видов движения.

Представление понятия "бытие" как одной из главной категорий философии. Характеристика процесса движения, основные его формы и взаимосвязь между ними. Анализ понятий покоя и развития в философском понимании. Описание принципа глобального эволюционизма.

Характеристика концепции и развития. Понятие движения в философии, его основные виды: с сохранением устойчивости предмета, его качества, с переходом от одного качества в другое. Основные формы движения: механическая и пр. Соотношение Движения и развития.

Диалектическое понимание движения материи, его основные формы. Изменчивость и устойчивость как одна из пар противоположностей, определяющих движение. Основы концепций пространства и времени. Философское значение специальной теории относительности.

Анализ главы "Движение романтизма" из книги Б. Рассела "История западной философии". Формирование романтизма как аристократического масонского изобретения XVIII ст., аналога современного молодежного движения "Live fast, die young", его основные черты.

Позначення абстрактної чи конкретної сутності - основна мета сингулярного терміну. Удосконалення означеника шляхом доповнення його значення - завдання експлікації. Віра у фундаментальну різницю між аналітичними істинами - догма сучасного емпіризму.

Аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій. Роль девіантного мислення і його типів, антропологічний, філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі протягом двох з половиною тисячоліть.

Социокультурный, гуманитарный кризис как системообразующий в системе глобальных кризисов и опасностей, с которыми сталкивается сегодня человечество. Девальвация личности и ее связь с цивилизационной эволюцией общества. Методические подходы к персонологии.

Проблема сущности и бытия человека, личности. Личность – Мир, "внутренняя вселенная", качественная духовная определенность (некая духовная субстанция человека), психическое бытие. Восхождение отдельного человеческого существа к своей всеобщей природе.

Роль личностных качеств человека в процессе преодоления глобального социокультурного кризиса. Структура и содержание качеств личности. Пессимистический и оптимистический сценарий. Анализ тоталитаристского вмешательства в жизнь и внутренний мир личности.

Культурологічний аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій під впливом девіантного мислення. Типи девіантного мислення. Антропологічний та філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі.

Соціально-філософське осмислення девіантної поведінки особистості в умовах комп’ютеризації суспільства. Соціогенетична, біогенетична та психогенетична концепції девіантності особистості. Дослідження соціальних детермінант комп’ютерної залежності молоді.

Концептуальний аналіз методологічних засад співпричетних до соціальної філософії наук. Соціально-філософська сутність поняття "девіантність" та аналіз поняття "консеквентність". Чинники, які найбільше впливають на девіантну поведінку особистості.

Виявлення девіантологічної специфіки правової культури особистості з урахуванням агапелогічного підходу до буття людини. Аналіз особливостей здійснення і функціонування девіації. Виявлення сутнісно-універсальних рис та поняття феномену правової культури.

Зниження ефективності соціального контролю і звично-репресивних заходів впливу, які досягли рівня системної "кризи покарання" на рівні держав. Можливості соціально-філософського аналізу як системної стратегії до дослідження девіантної поведінки.

Аналіз категорії заперечення, сутність девіталізації як концепту, що набуває негативного забарвлення в контексті співвідношення з позитивним концептом вітальність. Гносеологічний аспект моделі жорстокості у Ніцше та його розкриття через аналіз пізнання.

Наука как смысловой центр человеческой культуры. Причины нарастания абстрактности научных построений. Мир по Аристотелю. Идея отказа от прогресса, её основные варианты. Сущность проблемы поиска новой рациональности. Высшие характеристики рациональности.

Вивчення нематеріальних аспектів боєготовності російських комбатантів. Ґендерні маркери готовності російських бойовиків до нападу із вчиненням сексуального насильства. Формування соціально-психологічних установок мотиваційної сфери російських чоловіків.

Умозаключение как форма мышления. Простой категорический силлогизм. Общие правила, фигуры и модусы категорического силлогизма. Разделительно-категорическое, условно-категорическое и условно-разделительное умозаключение. Познавательная роль дедукции.

Схема, облегчающая запоминание характера взаимоотношений между истинным значением четырех видов суждений A, E, I, O, образованных из понятий S и P. Правила определения истинностного значения подчиненных суждений. Энтимемы, логика общения и спора.

Рассмотрение логических подходов в определении дедукции. Раскрытие содержания дедуктивного и непосредственного умозаключения, их особенностей, обусловленных количественной и качественной характеристиками суждения. Описание примера дедуктивного заключения.

Общее понятие об умозаключении как форме абстрактного мышления, его виды. Правила дедуктивного вывода. Подходы, выделяемые при определении дедукции в логике. Условия истинного заключения. Выводы из категорических суждений посредством их преобразования.

Рассмотрение умозаключения как формы абстрактного мышления. Анализ роли дедукции в мышлении. Изучение индукции как процесса логического вывода. Исследование специфики полной и неполной индукции. Процесс построения выводов, заключений, выведения следствий.

Дедукция (от латинского deductio – «выведение») как способ мышления, который помогает прийти к логическому выводу. Основные проблемы познавательного процесса. Логические критерии научности. Типы научной рациональности. Абсолютизация мышления и бытия.

Комплексний аналіз історичної наступності тлумачення каузальності в філософії Дейвіда Х’юма і Джона Стюарта Мілла. Розвиток британської індуктивної епістемології ХІХ століття. Проблеми доказу існування "інших розумів" та досвідного доказу буття Бога.