Соціальні чинники, що зумовлюють необхідність, специфіку і характер протікання освітніх реформ, механізми їх впровадження. Соціально-політичні і культурно-ідеологічні передумови реформування освіти. Взаємодія основних соціальних суб'єктів освітніх реформ.
Розгляд соціально-правової природи соціальної і трудової реабілітації жінок, їх соціальної адаптації та надання соціальних, психологічних та медичних гарантій. Відновлення у особистості суспільно-корисних зв'язків, навичок, звичок, кваліфікації.
Специфіка сучасного ідентифікаційного простору, формування нових механізмів соціальної ідентифікації. Характер пострадянських трансформацій суспільства в українських реаліях. Роль масової культури як механізму включення людини в соціальне середовище.
Висвітлення проблеми взаємозв’язку соціальної ідентичності особистості та практик у контексті положень соціального конструкціонізму принципу історизму в історичній психології. Напруженість модусів існування людини (повсякденного та екстремального).
Специфіка формування системи соціальних ідентичностей (СІ) і базові ідентичності в структурі Я-концепції студентів. Роль СІ у виборі стилю поведінки в ситуації конфлікту. Психокорекційна модель тренінгу, спрямованого на формування позитивної ідентичності.
Проблема створення інклюзивного простору для людей з інвалідністю в Україні. Підготовка соціальних працівників для роботи з громадянами з фізичними обмеженнями. Соціалізація дітей з порушеннями інтелектуального розвитку у спеціалізованих закладах освіти.
Нормативно-правова база соціальної інтеграції випускників інтернатних закладів. Основні шляхи і методи вирішення соціальних проблем випускників інтернатних закладів у зарубіжних країнах. Усиновлення, опіка і піклування, прийомні сім’ї і дитячі будинки.
Соціальна інтеграція випускників інтернатних закладів як актуальна проблема сучасного суспільства. Вітчизняний досвід інтеграції випускників. Основні шляхи і методи вирішення соціальних проблем випускників інтернатних закладів у зарубіжних країнах.
Соціальна взаємодія людей з функціональними обмеженнями. Система взаємних очікувань, що пред'являються індивідами і соціальними групами один до одного перед здійсненням соціальних дій. Міра освоєння суспільних якостей індивідом в соціальних проектах.
У статті досліджено поняття інтеграції для досягнення процесу включення молоді в розвиток громадянського суспільства з урахуванням соціокультурного контексту, урахуванням історичних, закономірностей розвитку країни. Проаналізовано чинне законодавство.
Аналіз стану переселенців на непідконтрольній владі території України, створення умов для адаптації в нових життєвих умовах. Активізація волонтерського руху. Попередження суспільних ризиків. Проблеми працевлаштування та соціалізації переміщених осіб.
Дослідження елементів соціальної інформаційної комунікації, її види, характеристика комунікаційних каналів. Розгляд історико-хронологічного підходу до еволюції каналів соціальної інформаційної комунікації. Різновидом соціальної інформаційної комунікації.
Збереження стійкої тенденції скорочення сільського населення. Незадовільний рівень розвитку соціальної інфраструктури сільських населених пунктів як одна із головних причин депопуляції сіл. Аналіз відсутності медичного спеціаліста потрібного профілю.
Суб’єктні аспекти формування соціальної компетентності особистості майбутнього фахівця в процесі професійного ы особистісного розвитку у взаємодії із соціальним середовищем. Регулююча функція соціальної компетентності в структурі соціалізації особистості.
Вивчення змісту та структури соціальної компетентності. Розкриття механізмів адаптації та ефективної взаємодії особистості в постійно мінливих соціокультурних умовах. Етапи формування соціальної компетентності: адаптація, ідентифікація, персоніфікація.
Проблема формування соціальної компетентності особистості, спрямованої на культивування таких умінь і навичок, які б сприяли готовності здійснювати адекватний вибір та приймати рішення в конкретній ситуації, тобто адекватно взаємодіяти із світом.
Розгляд основних соціологічних концептів дослідження соціальних компетентностей, як соціологічного об’єкту в контекстах сучасних міждисциплінарних напрацювань. Аналіз засад соціологічного супроводу процесу розвитку соціальної компетентності індивіду.
Культурознавчий і людинознавчий підкомплекс в системі соціально-комунікаційних наук. Система соціально-комунікаційних наук на тлі загальної системи наукового знання. Особливості парадигми сучасного вивчення комунікації. Методи соціальних комунікацій.
Соціальна культура громадян як один із факторів, що визначають усі галузі суспільного життя. Запорука успіху соціокультурного виховання. Визначення мети виховання молодого покоління як прерогатива держави. Створення умов становлення людської особистості.
Соціальна культура як складне і багаторівневе явище, складовою якого є й кухня певної групи, етносу, нації. Відмінність між поняттями "соціальна культура" та "соціокультурний". Застосування концепції соціальної культури для вивчення української кухні.
Дослідження маргінальності в сучасних суспільствах, що трансформуються, особливості її трактування. Переосмислення цієї категорії в контексті сучасної ситуації в Україні. Фактори, що говорять про наростання ознак масової маргіналізації населення.
Аналіз концептуалізації соціальної мережі, яка сприяє розвитку соціального капіталу і є фундаментальною складовою глобального інформаційно-комунікативного суспільства. Аксіологічний статус соціальних мереж у інформаційно-комунікативному суспільстві.
З’ясування специфіки соціальної мімікрії через установлення її ґенези та розкриття соціологічного змісту як універсального соціального феномена. Аналіз призначення соціальної мімікрії в суспільному житті. Вивчення соціальної технології мімікріювання.
Теоретичні аспекти міфу та його місце в еволюції масової свідомості. Основні детермінанти в процесі розвитку соціальної міфотворчості. Механізми формування міфологічних структур. Значення ЗМІ в поширенні соціальних міфів в сучасному суспільстві.
Дослідження соціальних трансформацій під впливом соціальної мобільності під час агресії в межах України. Визначення ключових факторів змушеної соціальної мобільності. Активізація соціальної мобільності горизонтального напрямку та волонтерського руху.
Визначення соціальної мобільності як зміни індивідом чи групою місця, займаного в стратифікаційній структурі суспільства. Посадовий статус - один з ключових аспектів майнової диференціації. Характеристика основних показників суспільної стратифікації.
Розгляд соціальної моралі як моралі суспільства і як сукупності соціальних якостей особистості. Емпіричне дослідження соціальної моралі громади. Пропонувався список якостей, щодо яких респонденти відзначали, якою мірою дана якість властива нашому народу.
Розглянуто особливості соціальної напруженості як інтегрального показника стану суспільних відносин. Наголошено на потребі конструювання науково обґрунтованих методик фіксації соціальної напруженості на підставі доступних для вимірювання латентних ознак.
Визначення потреби конструювання науково обґрунтованих методик фіксації соціальної напруженості на підставі доступних для вимірювання латентних ознак. Причини підвищення соціальної напруженості до критичної точки в умовах сучасного суспільства.
Поняття способу життя, вивчення соціальної напруженості, що наростає в містах між соціальними групами. Вплив демографічної структури на соціальні процеси. Соціальна природа та функції конфлікту. Соціальна нерівність як джерело соціальних конфліктів.
