Специфіка вокально-ансамблевої культури базується на комунікаційних поняттях. Значення соціальних чинників, які складають не тільки зовнішній простір, в якому реалізовано вокально-ансамблеве мистецтво, а й міжособистісний простір між учасниками колективу.

Специфічні особливості вдосконалення вокально-ансамблевих виконавських навичок в контексті художньо-виконавського інтерпретаційного процесу творчого колективу - вокального ансамблю. Особливості роботи над співочим диханням в вокальному ансамблі.

Дослідження життєвого і творчого шляху народного артиста Росії Андрія Алексика, його особистий внесок у розвиток вітчизняного мистецтва. Виконавська майстерність співака, вихованого у системі української освіти та збагаченого досвідом роботи за кордоном.

Обґрунтування сутності поняття "вокально-виконавська культура". Висвітлення феномену щодо розвитку особистості сучасного фахівця музичного мистецтва. Формування вокальної культури в системі фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.

Розгляд специфіки формування високої вокально-виконавської культури студентів - головного результату освітньої діяльності в сфері вокального мистецтва й педагогіки. Аналіз занять по сольному співу, де розвиваються голосові дані студента, вокальний слух.

Сутність та особливості формування творчої індивідуальності співака. Психолого-педагогічні умови вокально-педагогічної творчості та особливості професійної підготовки викладача вокалу. Обгрунтування технологію формування вокально-виконавських навичок.

Найважливіші події життя і вокально-творчого шляху визначного українського співака, драматичного тенора Модеста Менцинського. Висвітлено виконання вокальних партій і популяризації української народної пісні, творів М. Лисенка на теренах зарубіжжя.

Загальна характеристика романсу "Ми були разом" О. Блока. Розгляд особливостей вокально-інструментальної сюїти Д. Шостаковича на слова О. Блока у художньо-виконавському контексті. Знайомство з головними етапами розвитку камерної творчості композитора.

Фізіологія будови голосового апарату, її роль у формуванні дикції. Логопедичні методи виправлення мовленнєвих дефектів. Роль дикції у сценічній мові. Формування голосних і приголосних та їх артикуляція в мові. Вокально-методичні аспекти формування дикції.

Определение роли М.И. Глинки в становлении русской вокальной школы. Поиск его педагогических принципов, находя истоки метода в русской народной песенности. Пение без сопровождения в народно-песенном исполнительстве во всех жанрах народного творчества.

Аналіз музично-педагогічної та вокальної освіти в Китаї. Значення попередньої вокальної підготовки китайських студентів для розробки і впровадження методики самоорганізації навчального простору в українських вищих навчальних закладах мистецького напрямку.

Особливості процесу підготовки педагогів-вокалістів, комплекс вимог фахової підготовки спеціаліста-музиканта в сучасних умовах ВНЗ. Шляхи інтенсифікації навчально-виховного процесу. Зміст фахової підготовки студентів у вищих музичних начальних закладах.

Теоретичне обґрунтування змісту, структури вокально-виконавської творчості співака. Виявлення її сутності та основних музично-педагогічних принципів виховання співака в Україні, для послідуючого перенесення цього досвіду на виховання співака у Китаї.

Валерий Гаврилин – советский и русский композитор, творчество которого отличается яркой самобытностью. Важную часть наследия Гаврилина занимают вокально-симфонические жанры, которые претерпели на протяжении творческого пути существенную эволюцию.

Висвітлення культурно-історичних обставин формування задуму вокально-симфонічної поеми "Чернець" Вериківського в контексті загальних художніх пошуків композитора. Виявлення жанрової специфіки твору. Наближення монологу ченця до великої оперної моносцени.

Висвітлюється вокально-симфонічна творчість композитора, диригента, музично-громадського діяча і педагога Івана Карабиця. Зроблено висновок, що композитор розвивав конфліктно-драматичний тип симфонізму в оркестрових та вокально-симфонічних творах.

Оценка изменений соотношения вокальной и фортепианной партий в сторону насыщения фортепианной партии вокальным тематизмом. Анализ новых художественно-технологических отношений и появления профессий пианист–вокальный ансамблист и концертно-камерный певец.

Вокально-фортепіанний дует як приклад ансамблевого виконавства співака та піаніста. Структура діяльності особистості, що базується на формулі "потреба – мотив – дія – мета – фактор" та особливості її втілення у співтворчості концертмейстера та вокаліста.

Розгляд кола питань, пов’язаних із значенням вокально-хорової освіти як духовно-ментального феномену органічної складової духовної спадщини народу, а також її репрезентації у контексті європейської культури. Сутність професійної компетентності фахівця.

Музичне мистецтво як один із ефективних засобів всебічного виховання особистості. Особливість дослідження місця вокально-хорової підготовки школярів в системі освіти. Формування особистісних якостей молодого покоління завдяки пісенній творчості.

Аналіз хорових творів Михайла Довганича на вірші Лесі Українки. Співвідношення вербального тексту з виразовими засобами вокального багатоголосся. Композиторське інтонування Лесиного слова в хоровому звучанні як підсилення смислів і образів високої поезії.

Обґрунтування необхідності фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Розвиток їхньої емоційної сфери, набуття студентами психолого-педагогічних умінь, а також вміння розкриття творчих здібностей учнів під час вивчення творів мистецтва.

Дослідження впливу вокально-хорового співу на людину, яке ґрунтується на тому, що фізіологічний стан має оздоровчий ефект. Стверджується, що вокально-хоровий спів спрямовано на профілактику захворювань, корекцію, реабілітацію здоров’я студентської молоді.

Значення вокально-хорових дисциплін у процесі професійної підготовки студентів мистецьких факультетів педагогічних університетів. Підвищення рівня фахової підготовки учителів музики, які б могли творчо розв’язувати складні завдання музичної педагогіки.

Розкриття значення вокально-хорових дисциплін у процесі професійної підготовки студентів мистецьких факультетів педагогічних університетів. Посилення уваги суспільства до якості професійної підготовки вчителів. Модернізації навчально-виховного процесу.

Выбор репертуара для урока музыки на современном этапе. Сохранение многовековых вокально-хоровых традиций в нынешней грузинской песне. Изучение творчества М. Парцхаладзе и З. Палиашвили. Воспитание в детях интереса и уважения к музыкальной культуре.

Анализ произведения написанного для четырехголосного смешанного хора. Характеристика мелодических линий, тесситуры хоровых партий и хора. Оценка характера вокального звука, темпа и дикционных особенностей произведения, мелодического рисунка голосов.

Пение a capella - способ исполнения хорового произведения без инструментального сопровождения. Мелодический строй, художественно поэтический образ, фактура, тональность и гармония произведения В.Я. Шебалина. Проблемы исполнительско-дирижерской работы.

Сведения о композиторе М.П. Мусоргском. Определение его творческого наследия. Исследование музыкальной драмы "Борис Годунов". Проведение общего вокально-хорового анализа. Особенности дирижирования. Художественное исполнение хоровых произведений.

Характеристика концепций о проблеме воспитания детей С.Л. Рубинштейна и В.А. Сухомлинского. Понятие народной песни, ее основные черты и средство образования здорового вкуса. Главные задачи и цели проведения вокально-хоровых занятий для школьников.