Продуктивність інституціонального підходу до дослідження проблем суспільної взаємодії. Інституціоналізація громадянського суспільства в контексті політичної модернізації в сучасній Україні. Етапи інституціональних змін в умовах політичної модернізації.

Концепція взаємозалежності процесів становлення громадянського суспільства та демократизації на прикладі країн Вишеградської групи та України. Характер зовнішніх впливів в країнах регіону і їх значення у процесах інституціоналізації громадян групи.

Інститут громадянського суспільства як стала форма самоорганізації громадян, що пов'язана з реалізацією власних інтересів та задоволенням потреб в економічній, соціальній, політичній, культурній сферах. Характеристика автономії по відношенню до держави.

Визначення сутності понять "організація" та "інститут". Дослідження інституціоналізації суб'єктів політики. Аналіз ролі соціально-політичного контролю й дієвості очікуваних санкцій. Вивчення зовнішніх ознак і змістовної сторони громадянського суспільства.

Формування інститутів громадянського суспільства в умовах становлення демократії в незалежній Україні. Механізми зворотного зв’язку в процесі взаємодії держави і суспільства. Дослідження впливу громадськості на процес європейської інтеграції України.

Хронологічна класифікація підходів до визначення категорії громадянської громади. Концептуально-категоріальні засади політичної стабільності демократичних систем. Роль інститутів цивільного товариства у забезпеченні дипломатичної постійності в Україні.

Розгляд інституту громадянського суспільства, як форми самоорганізації громадян, що пов'язана з реалізацією власних інтересів та задоволенням потреб в економічній, соціальній, політичній, культурній сферах. Аналіз демократичного розвитку в Україні.

Клани як явище, характерне для автократичних спільнот. Сутність його поступової трансформації через формування фінансово-політичних груп з їх подальшим перетворенням у сучасні форми представництва інтересів у вигляді корпорацій. Роль й функції лобізму.

Теоретико-методологічні підходи до вивчення груп інтересів. Клани та корпорації у перехідних суспільствах. Моделі співіснування формальних та неформальних інститутів у молодих демократіях. Аналіз впливу груп інтересів на діяльність владних інститутів.

Регіональні особливості інституціоналізації державного фінансового контролю у світі. Виявлення регіонів, в яких переважає вищий орган урядового фіскального контролювання превентивного типу, а також областей з контрольним органом карального типу.

Аналіз організаційно-правових аспектів забезпечення уповноваженими з питань запобігання корупції антикорупційної політики на підприємствах та організаціях сфери охорони здоров’я. основні форми, принципи та ключові завдання уповноважені підрозділів (осіб).

Поняття та сутність політичних коаліцій, визначення особливостей їх формування та діяльності на регіональному рівні. Умови щодо інституціоналізації їхньої діяльності та підвищення їхньої ролі в політичному та соціально-економічному розвитку регіонів.

Розвиток методологічних засад інституціоналізації економіко-неекономічних взаємодій. Наукові погляди на інституціональну трансформацію в процесі економічного розвитку. Ретрансляція архітектоніки поведінкових інстинктів, правила індивідуальної поведінки.

Дослідження інституційного середовища в теорії права, розглянуто юридичні конструкції та їх зв’язок з правовим інститутом. Обґрунтовано потребу використання в теорії права більш ширших побудов (комплексів), ніж старі, часом досить вузькі конструкції.

Природа неформальної зайнятості членів особистих селянських господарств, соціально-економічні наслідки такого становища (незахищеність селян від життєвих негараздів, порушення соціальної справедливості). Введення додаткових інструментів аграрної політики.

Сутність інституціоналізації інклюзивного розвитку об’єднаних територіальних громад і районів як континуальних сільсько-міських агломерацій України. Роль центральних та муніципальних органів влади у забепеченні розвитку соціально-просторових утворень.

Еволюція інноваційних процесів в концепціях теорії інновацій та інституціональній економічній теорії. Характеристика проблеми регуляторної діяльності держави у сфері інноваційного розвитку. Механізм формування національної інноваційної системи України.

Інституціоналізація інноваційного середовища як об'єктивна потреба на етапі системної модернізації економіки. Обґрунтування потреби інституціоналізації у формуванні високого інноваційно-інвестиційного рівня України в парадигмі глобального розвитку.

Визначення участі державних інститутів у реалізації інформаційної політики щодо євроатлантичного співробітництва України через аналіз її політико-правової бази. Розгляд здобутків та проблем співпраці органів державної влади з громадськими організаціями.

Визначення головних етапів розвитку краєзнавчого руху на Правобережній Україні. Характеристика процесу структурування і діяльності науково-краєзнавчих установ. Причини і наслідки репресій компартійного тоталітарного режиму проти краєзнавців України.

Досвід інституціоналізації лобізму в країнах Вишеградської групи. Аналіз спільних та відмінних рис в імплементації інституту лобізму між країнами Західної та Східної Європи. Визначення підстав та способів узаконення лобізму в країнах Вишеградської групи.

Аналіз спільних та відмінних рис в імплементації інституту лобізму між країнами Західної та Східної Європи (Вишеградської групи). Виокремлення та характеристика спільних для країн Вишеградської групи та України викликів на шляху до легалізації лобізму.

Визначення й аналіз особливостей застосування медіації для вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності як необхідного позасудового способу. Розгляд спорів у сфері інтелектуальної власності, які можна вирішувати за допомогою застосування медіації.

Розгляд наукового, законодавчого визначення поняття "економічна безпека". Обов’язки митної безпеки в процесі захисту національних інтересів держави та суспільства. Реформування митних органів, зменшення видатків на фінансування матеріально-технічної бази.

Міжнаціональне примирення як основний зміст польсько-українських відносин другої половини ХХ ст. Складові елементи примирення. Політична діяльність польсько-українських товариств. Політика міжнаціонального примирення незалежних України і Польщі.

Аналіз розвитку співпраці релігійних організацій з європейськими структурами в контексті інституційного становлення Європейського Союзу. Розгляд документів, які характеризують політику Європи у сфері релігії та інституціоналізацію духовного діалогу.

Особливості інституту місцевого референдуму як пріоритетної форми безпосередньої демократії на локальному рівні, питання його формалізації. Виокремлено основні підходи, які в сукупності найбільш повно розкривають зміст інституту місцевого референдуму.

Особливості інституту місцевого референдуму як пріоритетної форми безпосередньої демократії на локальному рівні. Визначення сутності місцевого референдуму та його головних характеристик. Способи і форми участі громадян у місцевій референдній процедурі.

Теоретичні положення концепцій інституціоналізації. Модель рівнів і типів інституціоналізації молодіжних громадських організацій. Тенденції сучасного стану молодіжних громадських організацій Львова, прогноз подальшого розвитку цього соціального інституту.

Розгляд діяльності мережі організацій мондіалізму. Зіставлення позиції прихильників та критиків теорії латентних структур щодо міри впливу згаданих мондіалістських інститутів на управлінські державні структури, їх посягання на національний суверенітет.