Життєпис Івана Яковича Франка - українського письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча. Творча спадщина: поезія, проза, драматургія. Праці по філософії, теорії літератури, мовознавству, етнографії, історії.

Біографічні відомості про життя українського поета І. Франка. Здобуття освіти, схильності та таланти. Коло знайомих митця, їх вплив на подальший розвиток творчої діяльності. Шлюб Івана Франка та Ольги Хоружинської. Музей-садиба поета у Нагуєвичах.

Коротка біографічна довідка з життя Івана Франко. Видання збірки "З вершин і низин" у 1893 році. Арешт письменника, причини, наслідки. Збірка поезій "Із днів журби" (1900 р.), повість "Перехресні стежки" (1900 р.). Видавництво журналу "Громадський друг".

Історія, етапи створення Народознавчого Товариства з центром у Львові, роль Івана Франка у заснуванні цієї наукової організації. Передумови виникнення Товариства як польсько-української інституції, роль українських вчених в перші роки її діяльності.

Опис комплексної польової народознавчої експедиції 1904 р. на територію Бойківщини, яку зініціював І. Франко. Склад учасників, роль в її формуванні Наукового товариства ім. Шевченка. Термін перебування, маршрут, результати науково-пошукової роботи.

Початок літературно-критичної діяльності І. Франка, відношення поета до літературної критики, ідеї естопсихології у творах. Основні тенденції діяльності у 80–90-х роках, розробка теорії критики та роль поета в українсько-польських літературних взаєминах.

Дослідження "наукового й ідеального реалізму" Франка та "галюцинаторного реалізму" Мо Яня. Естетично-філософські аспекти видатного українського і китайського письменників, у сюжетотворчих мотивах яких головним героєм часто виступає homo viator.

Дослідження історії тристоронніх взаємин Івана Франка, Наталії Кобринської та Михайла Павлика. Осмислення різних граней цих контактів – від творчої та видавничої співпраці, літературного наставництва до світоглядно-естетичних і ідеологічних непорозумінь.

Дослідження історії тристоронніх взаємин Івана Франка, Наталії Кобринської та Михайла Павлика. Осмислення різних граней цих контактів від творчої та видавничої співпраці, літературного наставництва до світоглядно-естетичних та ідеологічних непорозумінь.

Визначення художньої вартості міґраційних сюжетів І. Франко. Архітекстуальні основи сонетної форми. Полемізування з українськими поетами в "Епілозі". Експериментування з твердою строфічною формою. Перехід від конвенсійної лірики до індивідуальної.

Зіставний аналіз філософсько-естетичних поглядів І. Франка та критика, публіциста і громадського діяча Ґ. Брандеса. Своєрідність творчого діалогу українського автора «Каменярів» із данським організатором культурно-політичного руху "Сучасний прорив".

Аналіз ставлення І. Франка до декадансу як до літературної течії та типу світогляду. Дослідження трансформації його поглядів на занепадництво в творчості та збірці "Зів’яле листя" та виявлення значущості естетичної боротьби на порубіжжі століть.

Польський позитивізм, який виріс на ґрунті змін, що відбулися у суспільно-економічних відносинах королівства. Поверховий огляд публікацій думок та роздумів І. Франка про творчість трьох польських письменників - А. Асника, М. Конопницької, Б. Пруса.

Зацікавленість І. Франка мандрами: процесом, жанром і мотивом. Аналіз особистості письменника як палкого прихильника туристичного й краєзнавчого руху, організатора діяльності відповідних товариств, людини, яка вносить у літературний процес свій досвід.

Поезія "Пісня і праця" І. Франка як малюнок дитинства в атмосфері народної пісні. Поетичні твори Франка, що були покладені на музику та стали піснями. Творчі колективи, які виконують пісні на вірші І. Франка. Самобутність капели бандуристів "Карпати".

Аналіз рецепції постаті і творчості Івана Франка на сторінках часопису "Червоний шлях" (1923-1936) під кутом зору українсько-польських літературних взаємин. Дослідження ролі Болеслава Пруса у виникненні редакцій повісті Івана Франка "Boa constrictor".

Визначення та характеристика специфіки рецепції творчості польського письменника С. Пшибишевського Іваном Франком. Дослідження та аналіз творчості епатажного польського письменника Пшибишевського, яка є відомою в українському літературознавстві.

Процес зародження і розвитку взаємин й співпраці І. Франка зі Стефаном Ковалівим. Характеристика впливу творчості Івана Франка на становлення письменницької практики Стефана Коваліва. Особливості двостороннього діалогу через призму збереженого листування.

Особисті і творчі взаємини Івана Франка і Теодора Томаша Єжа. Демократичні устремління обох митців і водночас на розбіжності в оцінці українського визвольного руху. Схожі оцінки Франком і Єжем творчості польських митців (зокрема Яна Каспровича).

Дослідження основних принципів літературно-естетичних та творчих взаємозв'язків І. Франка та Ф. Достоєвського в компаративному контактно-генетичному аспекті. Аналіз літературно-критичної спадщини Франка в контексті творчості російського письменника.

Аналіз поглядів І.Я. Франка на постать лідера руху хлопоманів, видатного вітчизняного ученого і громадського діяча Володимира Боніфатійовича Антоновича. Хлопомани і хлопоманство як явище у контексті розвитку українського літературного життя 1860-х років.

Дослідження еволюції української елегії на смерть від Яна Кохановського до Івана Франка. Розгляд філософсько-поетичного твору Франка, як різновиду жалобної елегії. Вивчення різновидів елегії: тренічної та еротичної. Аналіз жанрової структури вірша.

Розгляд значення перекладацької діяльності, яка була відомою ще з часів старожитнього світу. Ознайомлення з окремими питаннями української перекладознавчої практики. Вивчення практики автоперекладу, яку започаткував І. Франко і яка є малодослідженою.

Аналіз текстів українського письменника І. Франка, присвячених панславізму. Публікація автором статті "Мойсея" на сторінках польскої газети "Kuriera Lwowskiego". Заклик до об’єднання слов’янських племен і збереження традицій кожної національної одиниці.

Дослідження польсько-українських літературних взаємозв’язків у роботах Івана Франка. Вивчення феномену "української школи" в польській літературі, найвидатнішими представниками якої вважаються поети-романтики С. Гощинський, Б. Залеський і А. Мальчевський.

У статті розглянуто незвичний для вітчизняної літератури ракурс творчості І. Франка – його ставлення до ролі машин у людському житті і до науково-технічного прогресу загалом. Наведено суперечливі оцінки мислителя щодо цієї галузі людської діяльності.

Аналіз Франкових статей, рецензій і публікацій про польських поетів і прозаїків у монографії Миколи Купльовського про Івана Франка. Відношення І. Франка до Ю. Словацького – польського поета. Огляд статей Франка про польських поетів "української школи".

Аналіз наукових і публіцистичних праць Івана Франка, його ідеї стосовно ролі та значення інтелігенції у вихованні української молоді. Недоліки тогочасного українського суспільства та інтелігенції, цілі та вимоги, які перед нею ставить письменник.

Висвітлення поглядів І. Франка на ідею незалежності українського народу як необхідної умови існування нації й способи її втілення шляхом віднайдення відповідного суспільного устрою. Аналіз позицій І. Франка щодо сучасних йому суспільно-політичних устроїв.

Аналіз наукового діалогу Івана Франка та польського славіста Александра Брюкнера. Дискусії двох учених про поширення апокрифів у Польщі та Україні в епоху середньовіччя. Проаналізовано літературознавчі студії ХІХ-ХХ ст. українського та польського учених.