Особенности антистрессового действия лекарственных средств при иммобилизации. Травма, ее эмоционально-стрессовый характер и средства лекарственной коррекции посттравматических состояний. Воспаление, его связь с эмоционально-стрессовыми нарушениями.

Постановка диагноза пациентке на основании жалоб и клинических симптомов: острый токсический (лекарственный) гепатит средней тяжести. Исключение с помощью лабораторных исследований вирусных гепатитов. Медикаментозная терапия и рекомендации для больной.

Обзор морфофункциональных закономерности процессов повреждения и репарации эндокриноцитов В островков Лангерганса поджелудочной железы при экспериментальном сахарном диабете с учетом его лекарственного патоморфоза. Фармакологическая коррекция патологии.

Обоснование дифференцированного подхода к лекарственному фотофорезу в восстановительном лечении больных хроническим генерализованным пародонтитом. Влияние лазерного излучения на стабильность структуры лекарственных препаратов, применяемых при фотофорезе.

Исторические и социально-политические события, повлиявшие на стремительное развитие лекарствоведения Нового времени. Выдающиеся представители данного научного направления, а также анализ их достижений. Открытие и деятельность фармацевтических школ.

История развития медицины и фармации Древней Греции. Первые сведения о медицине в творениях Гомера и других древнегреческих писателей. Гиппократ как самый знаменитый врач античности. Формирование практической медицины древнегреческих врачевателей.

Основная задача аптеки - обеспечение населения лекарственными средствами, предметами санитарии и гигиены, перевязочными материалами и другими средствами медицинского назначения. Организация продажи товаров и услуг. Качество лекарственных средств.

Берёза - одно из наиболее почитаемых у славян деревьев. Рассмотрено слово береза в общерусской и региональной культуре и описаны названия микротопонимов, производных от слова береза в Воронежской области. Отражение картины мира жителей данного региона.

Сравнение представления лексемы "Бог" в "Большом словаре церковнославянского языка Нового времени" с "Полным церковнославянским словарем" Дьяченко и "Словарем церковнославянского и русского языка". Сходства и различия в лексикографической трактовке.

Висвітлено використання лексеми "війна" як невід’ємної частини суспільно-політичного та наукового дискурсу в різних лексико-семантичних виявах у мові публіцистики. Визначено, що війна буває інформаційною, економічною, торгівельною, побутового характеру.

Аналіз лексикографічних джерел, наукових розвідок і визначенню лексичного значення лексеми "волонтер", що набула певних трансформацій в українській лінгвоментальності. Аналіз словникових дефініцій, що узагальнено в семантичному полі лексеми "волонтер".

Исследование лексемы "душа" как языковой единицы с сакральной семантикой, значимой для понимания русского национального характера в языковой картине мира. Описание положительных нравственных качеств души в составе ФЕ с помощью прилагательных, глаголов.

Анализ понятия картины мира, как объекта научного изучения. Ознакомление с национальной спецификой лексемы "лес", как способом русского мировидения и миропонимания. Рассмотрение результатов семантического анализа лексемы "лес" в диахроническом аспекте.

Особливості портретних характеристик у творах Григора Тютюнника. Мовна реалізація портретної деталі "очі". Лексичні засоби творення портрету, специфіка вживання тропів, утворених на основі загальновживаної лексеми "очі". Емоційно забарвлена лексика.

У поліських говірках лексема "пиріг" охоплює семеми на позначення пирога, вареника, достатку, обрядового хліба. На Поліссі лексемі "пиріг" притаманна специфіка й водночас лінгвокультурна спільність у межах загальноукраїнського мовного континууму.

Лексико-семантические варианты лексемы "разум" в славянском переводе Корпуса Ареопагитик, выполненном во второй половине XIV в. на Афоне двуязычным сербским монахом. Фрагменты семантического поля "интеллектуальная деятельность". Предисловие к переводу.

Проведение исследования художественного образа реки, вербально воплощенного в лексеме. Определение круга ассоциаций, связанных с выражениями, наиболее часто встречающимися в языковой картине мира и, как следствие, в мире художественного произведения.

Семантико-стилістичний аналіз теоніма Бог, який належить до числа ключових слів у поезії В. Стуса. Велика частотність його використання, релігійність світогляду поета. Глибоке значення поняття Бог, що корениться в глибинах національної свідомості.

Історія становлення терміноназви ірмос протягом усіх етапів функціонування української мови. Характеристика похідного утворення - ірмолой (ірмологіон). Дослідження основних лексикографічних джерел, що охоплюють XI-XXI ст., а також церковних пам’яток.

Наукове дослідження присвячено автором опису семантичних та функціональних характеристик українського слова каша з метою з'ясування країнознавчої та культурознавчої цінності зазначеної лексеми та її ролі у побудові мовної картини світу українців.

Корова как животное, связанное с миром предков, и оказывающее помощь нуждающимся в ней. Развитие символического значения коровы как символа неуклюжести, неловкости, неповоротливости. Употребление лексемы корова в творчестве русского педагога К. Ушинского.

Анализ различных значений слова красота в лексикографических источниках и в романе Ф.М. Достоевского "Идиот". Вывод о неиспользовании в тексте романа полисеманта красота при номинации предметов, при описании природы, а также при выражении восхищения.

Различные значения слова красота в лексикографических источниках и в романе Ф.М. Достоевского "Идиот". Соотнесены словарная и текстовая репрезентации лексемы красота. Вывод о неиспользовании в тексте романа полисеманта красота при номинации предметов.

Дослідження функціонування лексеми "очі" в різних мовних феноменах художнього дискурсу О. Кобилянської. Особливість виявлення лексеми в невербальній комунікації, оскільки реалізує ідею погляду. Аналіз змалювання зовнішньої та внутрішньої краси персонажа.

функціонування семантичного поля лексеми "пиріг" у поліському та загальноукраїнському контекстах. У традиціях хлібопечення на Поліссі проявилася стійкість архаїчних елементів, які в багатьох моментах виявляють синкретизм первісних і християнських уявлень.

Лексичне значення діалектів. Структура семантичного поля лексеми пиріг. Опис функціонування семантичного поля лексеми пиріг у поліських говірках на тлі загальноукраїнського контексту. Вплив етнологічних факторів на формування семантики лексеми.

Аналіз поглядів на тлумачення понять валентність, сполучуваність, дистрибуція. Узагальнення підходів до використання цих термінів щодо одиниць різних мовних рівнів. Дослідження лексеми сонце в збірці М. Номиса "Українські приказки, прислів’я і таке інше".

Встановлення контекстуального та граматичного значень лексем some і any, їх граматичних характеристик, формулювання гіпотези щодо категорії детермінації. Характер категорії означеності-неозначеності та лексико-граматичні особливості лексем some і any.

Розгляд доцільності використання лексики з негативною оцінкою в українських засобах масової інформації. Аналіз використання багатозначності слів, зокрема економічної тематики, та термінів із різних галузей у переносному значенні у мові газетної періодики.

Дослідження семантичних і словотвірних особливостей українських економічних неотермінів в медійному дискурсі. Об’єднання іменників з першою частиною крипто- у дві групи. Виділення неолексем, що слугують дериваційною базою для творення інших номінацій.