Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі речення з локативними поширювачами. Лінгвістичний статус категорії локативності у співвідношенні з її філософським трактуванням. Місце локативності в семантичній структурі речення.

Визначення сутності явища семантичної ізотопії. Функціонування семантичної ізотопії в процесі лінгвальної реалізації принципу невизначеності. Зв’язок явища із постмодерним принципом невизначеності, її роль у розгортанні постмодерного художнього тексту.

Розгляд інтерпретації образу Мирослави в опері Б. Лятошинського у семантичному аспекті. Дослідження провідної ролі образу Мирослави у драматургії опери як основного фактору динамічного розвитку сюжету, який впливає на вчинки інших героїв та події.

Дослідження семантичних структур афіксів у межах семантичної категорії дії сучасної німецької мови. Аналіз віддієслівних похідних іменників, утворених за допомогою формантів на позначення дії. Спроба виділення семантичних властивостей одиниць словотвору.

Аналіз основних типів предикатів зазначеного семантичного класу та дієслова зі значенням екзистенційності як спеціалізований засіб їх вираження. Реалізація семантичної категорії наявності/відсутності в контексті засвоєння дієслова як частини мови.

Аналіз семантичної категорії наявності/відсутності в українській мові. Типи предикатів зазначеного семантичного класу, дієслова зі значенням екзистенційності як спеціалізований засіб їх вираження. Засоби репрезентації буттєвих речень в початковій школі.

Функціонування прикметників, що позначають поодинокий розмір у сучасній англійській мові. Визначення семантичної структури кожного прикметника та їх взаємодії між собою. Розмір та параметри предметів об’єктивної дійсності. Спільні контекстуальні партнери.

Стан та проблеми книговидання та розповсюдження книг в Україні. Класифікація книговидавничої продукції, контент книговидання відповідно до критеріїв семантичної класифікаційної моделі. Контент книговидання як об’єкт соціально-комунікаційних досліджень.

Розгляд ономатопеїчного дієслова у латинській та французькій мовах. Семантична і етимологічна характеристика обраної лексики. Класифікація звуконаслідувальних дієслів на лексико-семантичної групи на основі компонентного аналізу та виділення сем.

Підходи до класифікації лексичних одиниць, відтворюючих національно-культурну специфіку. Етнографічні реалії у тексті Е. Гілберт "Їж, молись, кохай". Критерії семантичної класифікації культурно зумовленої лексики. Засоби створення діалогу культур.

Виявленя у словнику фразеологізми з компонентом-зоонімом за тематичним принципом. Метафорико-символічні іпостасі зоонімів у рамках фрагмента мовної картини світу "царство тварин". Зооніми як окремі лексичні одиниці та як компоненти сталих виразів.

Дослідження та висвітлення специфіки виникнення, семантики, а також функціонування онімів у фразеологічних одиницях на матеріалі української та російської мови. Структурно-семантичний аналіз та класифікація фразеологізмів з ономастичним компонентом.

Процес формування видавничого портфелю. Стратегічне планування діяльності видавництва. Використання семантичних мереж для встановлення зв’язків між факторами формування видавничого портфелю. Створення моделей впливу на якість поліграфічних процесів.

Розгляд феномена трагічного у річищі жанрової поетики опери. Історичні основи та структурно-композиційні особливості семантичної моделі трагедії. Відтворення трагічної антиномії у художній формі. Сюжетно-тематичний та образний зміст античної трагедії.

Аналіз проблем мотивованості слова, встановлення мотиваційних ознак, покладених в основу номінації дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів у латинській мові на матеріалі твору Плінія Старшого "Historia naturalis". Визначення мотивованості термінів.

Змістова мотивація флоролексем як окремих видових назв, що відповідають конкретним рослинним реаліям в українській і польській мові. Етимологія 200 флористичних найменувань, мотиваційні моделі, що вказують на змістове наповнення досліджуваної лексики.

Взаємозв’язки між творами М. Рильського та Ладі (Лідії) Могилянської на рівні засобів художньої виразності в самому широкому сенсі слова. Окреслення особливостей функціонування фольклорних мотивів на рівні міфологем, образів-символів у поезіях авторів.

Основні характеристики сучасного французького медіадискурсу та обґрунтування його віртуальних потенцій до лексичної креативності. Аналіз дефініцій семантичних неологізмів у сучасних лінгвістичних працях. Головні закономірності появи неологічних зворотів.

Визначення місця, ролі, значення сполучників як засобів формування складного речення. Опис структурних, семантичних, граматичних та функціональних особливостей семантичної нівеляції сполучників як аналітичних морфем. Граматична неоднорідність сполучників.

Вивчення семантичних процесів у жаргонному спортивному назовництві. Закони української мови, правила й моделі метафоричних перенесень. Семантична номінація в спортивному жаргоні. Творення нових значень слів шляхом метонімічного перенесення значення.

Новий погляд на семантичну організацію складнопідрядних речень зі сполучником якщо... то. Аналіз цієї конструкції з точки зору формальної будови, семантичної структури та комунікативної організації. Обґрунтування кваліфікації цих одиниць як асиметричних.

Розгляд нового погляду на семантичну організацію складнопідрядних речень зі сполучником якщо-то у дослідженні Греб Марії. Дослідження характеру співвідношення між темами і ремами. Аналіз класифікації складнопідрядних речень зі значенням зі ставності.

Теоретичні підходи до розгляду універсальної категорії лімітативності. Граничність дії як якісні зміни у характері перебігу дії. Межа між граничними та неграничними дієсловами, що проходить між різним контекстуальним вживанням одного і того ж слова.

Теоретичний огляд підходів до розгляду універсальної категорії лімітативності. Граничність дії (семантична основа категорії) як якісні зміни у характері перебігу дії. Основними семантичними ознаками, релевантними для аспектуальної характеристики.

Ознайомлення з українською та англійською лінгвістичною термінологію. Антропоцентристський підхід до вивчення мови. Оцінка семантичного складу лінгвістичної термінологічної українських та англійських речень. Структурна організація лексичних значень слів.

Дослідження інтерпретації оніма Майдан у мові української поезії. Його значення як текстового і паратекстового елементу, локативна, хронологічна, подієва семантика, метонімічне значення "протестувальники". Символічні вияви топоніму, його сакралізація.

"Філософія імені" Лосєва у світлі проблеми "мова як дім буття". Вчення про ім’я як вчення про сутність. Ідея ієрархії. Синтаксична парадигма трактування теми. Мовна форма для вираження факту буття. Логічно-лінгвістичне судження. Гіпотеза Сепіра-Уорфа.

Напрями розвитку російської лексикографії щодо семантичної параметризації абстрактних іменників. Характеристика семасіологічних, ономасіологічних параметрів абстрактних іменників. Особливості описання семантичної параметризації у словниках різних типів.

Симфонічна концепція А. Брукнера, її структурно-семантичний інваріант, який є індивідуальною жанровою інтерпретацією. Механізми витворення тексту симфоній: остинато, секвенція, варіантність, їх тектонічні і драматургічні функції, способи реалізації.

Семантична продуктивність меронімів (на прикладі найменувань частин тіла) у галузі термінології німецької та англійської мов. Високий семантичний потенціал найменувань частин тіла — термінів, які є багатим джерелом утворення термінологічних номінацій.