Філософський аспект творчості українського письменника О. Бердника з позицій встановлення її суголосності екзистенціальним і постмодерним мотивам. Екзистенційний вимір буття. Пошук незнищенного ядра суб’єкта як джерела смислотворення, породження нового.

Дослідження феномену методологічної гібридизації, окреслення кола проблем, спричинених існуванням цього феномену та способів їх вирішення. Особливості філософської-антропологічної методології у контексті змін методологічної свідомості постмодерної науки.

Обґрунтування необхідності осмислення сучасної філософської антропології як метаантропології у двох фундаментальних теоретико-методологічних вимірах. Аналіз інтегрально-методологічного значення метаантропології для сучасного соціогуманітарного знання.

Історичні форми конституювання філософської антропології. Специфіка антропологічного підходу до проблеми людини. Виділення інваріантної компоненти методологічних функцій антропологічного знання в класичній, некласичній і постнекласичній філософії.

Філософська антропологія як особливий різновид філософування – антропологізм. Системне представлення антропології в культурі та методи застосування атрибутивного і реляційного синтезів. Системоутворюючі та методологічні властивості наук про людину.

Обґрунтування необхідності філософсько-антропологічної методології та її концептуалізації у модернізації професійної підготовки фахівців з права. Аналіз значення антропологічних експлікацій філософської теорії у процесі саморозвитку особистості юриста.

Простеження філософського змісту в творах Лесі Українки. Матеріалізм, діалектика, переконання в можливості пізнання світу, інтерес до досягнень природознавства, філософії, реалістична естетика та історичний оптимізм як основні риси світогляду письменниці.

Аналіз філософії давніх слов'ян та їх методи пізнання, роль Бога у житті людини. Основні концепції періоду Відродження та схоластичні курси в Києво–Могилянській академії. Філософія Г. Сковороди та Т. Шевченка, проблеми взаємозв'язку мови і мислення.

Посідання української культури на вагомому місці в історії людської цивілізації. Головна особливість світогляду звичаїв Русі. Протистояння духу і природи та душі і тіла. Характеристика обґрунтування ролі людини в світі. Основні проблеми сенсу життя.

Хронологічні характеристики хвиль еміграції українського населення за кордон. Функціонування регіональних та територіальних українських громадсько-політичних організацій в західній діаспорі. Розвиток професійної філософської думки в українській діаспорі.

Утвердження в західній філософській думці останньої чверті ХІХ ст. течій, альтернативних традиціям Нового часу. Поєднання схоластичної культури і емпіричної філософії у вченні Ф. Брентано. Концепція філософії життя Ф. Ніцше. Виникнення феноменології.

Розгляд внутрішнього світу людини, проблем взаємодії людини і суспільства. Процеси, що мали місце у філософсько-естетичній думці Західної Європи кінця XIX - початку XX століття, які виявили спільність у світоуявленнях представників мистецтва і філософії.

Суть ретроспективи онтологічних підвалин часу у різноманітних формах моди. Аналіз давньогрецької етимології поняття "час" як вічного та тривалого. Трансформація первинного сенсу поняття "час" та формування нових моделей, що набули поширення у філософії.

Аналіз місця філософської категорії "час" у просторі моди. Ретроспектива онтологічних підвалин часу у різних формах моди. Давньогрецька етимологія поняття "час" як вічного, тривалого. Трансформація первинного сенсу поняття "час", формування нових моделей.

Концептуалізація порівняльного правознавства в розвідках учених ХІХ–ХХ століть. Ґенеза порівняльно-правових досліджень в Україні. Філософські основи компаративізму та їх прояв в сфері права. Поняття та структура методології юридичної компаративістики.

Реалізація принципів активного громадянства та ідеології миробудівництва в Україні. Концептуалізація феномену наукової освіти, модернізація форм навчання. Розвиток творчих здібностей особистості, креативності та критичного мислення школярів і студентів.

Розробка досліджень наукової освіти в якості філософсько-педагогічного концепту. Перспектива впровадження цього концепту у дискурсі вищої освіти в контексті реалізації практик миробудівництва. Об’єктивні знання і суб’єктивні, упереджені переконання.

Характеристика соціального аспекту категорій як основних засобів виникнення знання та перетворення його на наукове. Теоретичне переосмислення знання в усіх його формах на рівні соціально-філософського узагальнення і в руслі сучасних соціальних тенденцій.

Вивчення процесу розробки методу та методології філософської герменевтики, що стала одним із здобутків на цьому шляху, здійсненому у межах філософських наук. Дослідження внеску Алексіуса Майнонґа, який є відомий розробкою своєї предметної теорії.

Філософсько-психологічний, дескриптивний та логіко-семантичний періоди творчості Алексіуса Майнонґа. Внесок вченого у розробку філософської герменевтики. Розгляд проблеми суб’єктивності, природи психічного акту, що включає уявлення, припущення і судження.

Характеристика еволюції поводження людини в філософсько-правовому дискурсі. Вплив небезпечної девіантної поведінки на соціальну стабільність, загрозу для життя людей та соціумів. Особливість визначення методів і засобів попередження девіантності.

Феномен освіти як інституційна основа гуманітарного знання. Альтернативні підходи до вирішення проблем, викликаних розвитком цивілізації. Узагальнення історичного випадку філософування, спрямованого на концептуалізацію навчальної діяльності людини.

Мова як важливий чинник соціально-філософських теорій. Вивчення прикладів мовних ігор в літературних роботах Маріанни Кіяновської. Розгляд звукового, графічного, лексичного рівнів мови крізь призму філософських концепцій у текстах збірки "Звичайна мова".

Розгляд існуючих версій спадщини Піфагора. Оцінка актуальності нової зміни стилю інтелектуальної практики та впровадженню нової категоріальної мови для вітчизняної філософії. Аналіз проблем деформацій письма, які відображаються у філософській мові.

Iнтерпретацiя картин природи, що лежать в основі двох різнорідно концептуальних драм Шекспіра. Фіксацiя ідейних структур і змісту цих драм, що спричиненi та підпорядкованi саме авторській філософській концепції. Зміст шекспірівської концепції природи.

Процеси що гостро обумовлюють необхідність глибинних трансформацій стилю та форм мислення. Об'єктивна потреба в активному розвитку творчого та інтелектуального потенціалу кожної особи. Глибоке усвідомлення когнітивних процесів та творчість античності.

Дослідження філософської критики античного вчення про вічне повернення в есхатології М. Сповідника. Головні онтологічні засновки, якими користувались орігеністи у тлумаченні виникнення світу і його відновлення у специфічному розумінні вічного повернення.

Становлення і розвиток філософської лірики в російській літературі XIX ст. Зв'язок філософської лірики К.К. Случевського з поетичними системами романтиків і передсимволістів. Форми передачі змісту та особливості створення художнього образу в творах поета.

Теоретико-методологічне вивчення жанру філософської лірики. Домінантні жанрові ознаки філософської лірики в творчості поетів періоду романтизму й перед символізму. вплив російської романтичної поезії ХІХ століття на філософську лірику Случевського.

Розгляд філософської лірики з урахуванням змін її в літературознавстві. Здійснення теоретичного синтезу провідних методологічних постулатів жанрових концепцій М.М. Бахтіна, Ю.М. Тинянова, С.С. Аверинцева з метою окреслення "онтологічної картини".