Формування особистості, її ідентичності та самоідентичності в умовах нового культурного простору. Досягнення, виклики цифрової культури. Її переваги та ризики у формуванні життєвого світу молоді. Оцінка філософської спадщини постмодерного дискурсу.

Проведення "круглого столу" на тему "Філософія порівняльного правознавства", присвяченого пам’яті П. Мартиненка і П. Гленна. Формування та зміна філософських засад порівняльного правознавства: взаємозв’язок і взаємодія в контексті міждисциплінарності.

Аналіз евристичного потенціалу агапелогічного підходу та можливості його використання до філософського дослідження правової культури особистості. Значимість досвіду особистості, який впливає на формування установок, цінностей, якостей людини, звичок.

Проблема медичного труентизму як прагнення певної частини лікарів до корисної творчої праці за межами медицини, яка характеризується високим професіоналізмом, гуманізмом і видатним внеском у розвиток цивілізації. Поява медичних труентів у суспільстві.

Актуалізація та філософське осмислення проблеми тероризму за сучасних умов активної фази глобалізації світового життя. Осмислення природи агресії в контексті проблеми свободи особистості. Соціальні корені прихильності людей до насильства й руйнації.

Аналіз трагічних подій на українському Сході крізь призму філософсько-дискурсивного аналізу. Аналіз особливостей дискурсивної інтерпретації трагічних подій на українському Сході, передусім тих, що найчастіше висвітлюється в засобах масової інформації.

Система "Людина – Суспільство – Природа" як цілісна, структурована, хвильова, нерівноважна система, для якої характерні не тільки внутрішні зв'язки, але й зовнішні – із Космосом. Закономірності співіснування компонентів як складові єдиної системи.

Досліджено особливості функціонування еліти в умовах глобалізації, її ролі у подоланні глобальних екологічних проблем. Вивчено сучасні тенденції у взаємодії людини з природою, констатовано необхідність їх переосмислення на основі ціннісного підходу.

Визначення філософського аспекту дослідження інформації як феномену буття сучасної людини. Класифікація основних проблем функціонування і розвитку інформаційного суспільства. Аналіз змісту і способів захисту людини від негативного інформаційного впливу.

Роль китайських і західних філософських теорій у формуванні сутнісних ознак людини як особистості. Зміст поняття "особистість", викладений у працях європейських філософів-персоналістів (М. Бердяєва, Е. Муньє). Шляхи його формування у свідомості китайців.

Проведення комплексного аналізу проблеми трансформації післядипломної педагогічної освіти в ракурсі вияву специфіки філософського дослідження. Особливості сучасних філософських підходів стосовно професійної освіти та освіти дипломованих спеціалістів.

Інтерпретація трансформації держави в широкій історико-філософський ретроспективі. Аналіз вчень античних філософів (Платона, Арістотеля), мислителів Нового часу (Т. Гоббса, Дж. Локка) та представників німецької класичної філософії (І. Канта, Гегеля).

Ознайомлення з поглядами античних філософів на визначення основних напрямів осмислення нерозуміння. Характеристика результатів досліджень представників філософії неокантіантства. Аналіз діяльності Шлейермахера, який розробив основи герменевтики.

Аналіз поглядів провідних учених з філософії як науки про найбільш загальні закони існування природи, суспільства і людини на теорію масової комунікації. Розгляд напрацювання та впливу світових філософів на формування світогляду щодо інформації.

Аналіз співробітництва держави, освітніх закладів і церкви у реалізації освітніх завдань з формування релігієзнавчої компетентності. Оцінка філософських засад і принципів релігієзнавчої освіти. Формуванню єдиного ментального простору цивілізації.

Встановлено, що компонент релігієзнавчої освіти передбачає різні форми співробітництва держави, освітніх закладів і церкви у реалізації освітніх завдань з формування релігієзнавчої компетентності. Співвідношення релігієзнавчої та релігійної освіти.

Вивчення роману Гаррієт Бічер-Стоу "Хатина дядька Тома". Виявлення філософського підґрунтя можливостей будь-яких форм рабської експлуатації людини людиною. Доведення невідповідності режисерського бачення авторській концепції, основній ідеї роману.

Аналіз впливу філософських концепцій на хореографію XX-XXI століття. Розуміння, вираження та вивчення танцю як мистецтва руху та емоційного виразу. Роль феноменології, екзистенціалізму, модернізму та абстракціонізму у формуванні та еволюції хореографії.

Дослідження проблеми сущого у філософській онтології. Вивчення особливостей окремих характеристик речі. Семантичне, логічне та онтологічне значення сущого. Існування людини як акциденція субстанції. Розгляд основних ідей концепції буттєвого плюралізму.

Види екологічних прав людини та їх характеристика. Розгляд права на безпечне для життя і здоров’я довкілля і на сприятливе навколишнє середовище. Обов’язки громадян у сфері екології і охорони довкілля. Аналіз сучасних проблем розвитку та захисту цих прав.

Аналіз проблеми розуміння змісту соціальної медицини під кутом зору філософії як вихідної світоглядної парадигми. Ступінь і глибина її дослідження в сучасній вітчизняній природознавчій та суспільно-гуманітарній сфері знання. Аналіз змісту світу цінностей.

Розгляд розуміння інтерекзистенціальної специфіки перекладацької творчості та порівняння ідей Василя Стуса і Вальтера Беньяміна. Особливість осмислення перекладу як культурного феномену і сфери прояву комунікативного потенціалу людського існування.

Розгляд філософських концепцій Г.С. Сковороди, розкриття можливостей і перспектив використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Дитинство як предмет дослідження філософа. Аналіз світу дитинства Г. Сковороди в декількох вимірах.

Дослідження ключових філософських концепцій Г.С. Сковороди, можливостей і перспектив використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Розширення межі сприйняття дитинства та аналіз світу дитинства Г. Сковороди у різних вимірах.

Аналіз впливу філософських і психоаналітичних теорій на розвиток західноєвропейської та американської літературної критики ХХ століття. Розгляд теорії А. Шопенгауера і Ф. Ніцше про "світову волю" та "філософію життя", психоаналітичної теорії З. Фройда.

Вплив філософських та психоаналітичних теорій на розвиток західноєвропейської літературної критики ХХ ст.: теорії А. Шопенгауера і Ф. Ніцше про "світову волю" та "філософію життя". Вчення А. Бергсона про перевагу ірраціональної інтуїції над інтелектом.

Особливості уявлень та сприйняття прекрасного носіями 4-х мов, встановлення спільних і відмінних рис світосприйняття та мовної картини світу представників слов’янських та германських народів. Універсальні і унікальні явища в зіставлюваних лінгвокультурах.

Описано необхідність єдності фізико-математичного, природничого та гуманітарного знання. Проаналізовано підходи до підготовки фахівців у вищих навчальних закладах освіти. Представлено схему трансформації системи фізико-математичної та природничої освіти.

Необхідність єдності фізико-математичного, природничого, гуманітарного знання. Підходи до підготовки фахівців у вищих навчальних закладах освіти. Трансформація системи фізико-математичної, природничої освіти. Ключові позиції в системі, що потребують змін.

Осмислення нового положення людини за часів «інформаційної революції». Особливості інформаційної етики, аналіз її морально-практичної природи. Вивчення історії становлення науки й окреслення її ключових морально-етичних, аксіологічних, екзистенційних тем.