Розгляд впливу літературних творів на творчість художників. Втілення ідей прерафаелітів, породжених легендами про короля Артура і п'єсами В. Шекспіра "Гамлет", "Буря" і "Міра за міру". Дослідження сутності проблеми порівняльного літературознавства.

Художні світи романів В. Барки "Рай" і "Жовтий князь" як філософськи осмислена тематична антитоталітарна дилогія, естетичне узагальнення конкретики історичної дійсності. Аспекти творчого мислення автора та складові художньої поетики романів-"свідчень".

Основна характеристика теорії інтертекстуальності, моделей та засобів її реалізації в сучасному лінгвістичному та літературному просторах. З’ясування характерних особливостей проявів вузької моделі інтертекстуальності у творах художньої літератури.

Проблема інтерпретації сутності художнього тексту з точки зору синергетики. Теоретико-методологічний апарат науки про відкриті нелінійні системи, що перебувають у стані динамічної рівноваги. Дослідження принцип самоорганізації художнього тексту.

Лінгвістичний статус і функції художнього тексту у тлумачному словнику. Граматичні і лексичні зміни в цитованому фрагменті, що є наслідком функціонування його як елемента тексту-реципієнта. Загальні особливості сприйняття цитат користувачами словником.

Місце поетичного доробку Ю. Буряка в сучасному літературному процесі. З’ясування художніх засобів, що формують неповторний авторський ідіостиль поета. Виокремлення образів, через які реалізується в художньому тексті концепт часу на асоціативному рівні.

Використання у навчальному процесі художніх творів для формування комунікативних навичок. Розробка проєкту заняття з української мови на тему "Традиції, звичаї, свята" для іншомовців. Знайомство іншомовних студентів з вітчизняною літературою та культурою.

Вживання суперечливих пропозицій - процес відображення амбівалентності художнього світу, що часто набувають афористичного характеру. Характеристика специфічних особливостей використання комунікативно-прагматичного підходу до аналізу художнього тексту.

Логіка трансформації естетичної парадигми від премодерну до постмодерну. Варіант аналізу естетичної діяльності та мистецтва, проблема деформації художнього образу в культурі постмодерну. Розгляд культури як тексту на прикладі художніх маніфестів.

Дослідження проблеми ідентифікації музичного екфразису на матеріалі прози Мілорада Павича. Розгляд роману "Пайзаж, намальований чаєм", у якому образи музики постають у різноманітних модифікаціях. Відокремлення екфразису від стандартного опису музики.

Застосування основного коду семантичної парадигми поняття "куртуазія" - феномену "fin’amour" для інтерпретації образів провідних персонажів романів А. Кримського "Андрій Лаговський" та О. Уальда "Портрет Доріана Грея". Queer- ідентичність героїв.

Розгляд текстильних практик у висловленні мистецьких рефлексій на воєнні події в Україні. Переосмислення та відображення війни у вітчизняному культурному просторі. Використання художнього текстилю Common Threads і Conflict Textiles в якості арт-терапії.

Вивчення власних назв у легендах і переказах Нижньої Наддніпрянщини "Січовій скарбниці" В. Чабаненка. Дослідження власних назв як невід’ємної складової фольклорних текстів, що художньо трансформовані у площині творів маркерами історичного часу і простору.

Власна назва як невід’ємна складова оброблених мовознавцем фольклорних текстів, виразниками функціональних взаємозв’язків часових та просторових відношень. Аналіз власних назв у легендах і переказах Нижньої Наддніпрянщини "Січовій скарбниці" В. Чабаненка.

Проблема вивчення художнього часу і простору як одна з актуальних у літературознавстві. Розкриття змістової наповненості та поетикальних особливостей художнього хронотопу романістики Р. Іваничука на прикладі романів "Мальви", "Журавлиний крик", "Орда".

Аналіз ключових літературознавчих та філософських категорій простору і часу в поетичному тексті Емми Андієвської. Художні особливості хронотопу. Принципові відмінності художнього та реального часу. Поетичні збірки мисткині: "Хід конем", "Міражі".

З'ясування символічного навантаження часових і просторових образів у романі Л. Скрипника "Будинок примусових праць", їх функцій вираження психологічного стану персонажів. Виокремлення хронотопів дороги, порогу та зустрічі у романі Льва Скрипника.

Проблема художнього часу й простору у творчості Панаса Мирного. Важливі особливості архітектоніки романів письменника, засади його характеротворення. Природа реалістичної манери письма в її українському варіанті. Модифікація елементів художньої системи.

Класифікація творів української народної та літературної драматургії XVII-XVIII ст. за історично-жанровим принципом. Особливості змісту, форм вираження та функціонування художнього часу і художнього простору у творах. Хронотопний аналіз поезії та прози.

Час у романах М. Юрсенар та Н. Королевої, нерозривна спадковість часових епох та єдність людини зі світом. Особливості художнього твору історичної тематики, дослідження художнього часу в історичному романі-проекції. Об’єктивний час у романі Н. Королевої.

Руйнування хронотопу класичного мистецтва. Осмислення та пошук нових зображувальних засобів часо-простору в художній практиці. Інтуїтивне осягнення часу в творах А. Тарковського та О. Довженка. Вивчення естетичного та онтологічного аспектів їх творчості.

Аналіз характеристик культури підсвідомості у творчості С. Родіонова. Публіцистична пристрасність, полемічність та громадянський пафос творів Родіонова. Єдність індивідуального художнього світу з глобальністю світосприйняття у ліриці Родіонова.

Просторові виміри світобудови Василя Барки. Художній простір в системі поетового світобачення. Проблема часу як філософська та літературознавча категорія. Співвідносність часових площин – минулого, сучасного та майбутнього в поезії Василя Барки.

Дослідження своєрідності різних моделей часопросторових відношень у п’єсах одного з фундаторів "нової хвилі" вітчизняної драматургії М. Віргінської. Роль хронотопу у вираженні художнього мислення драматурга, формуванні самобутньої умовності її творів.

Визначення меж поняття "шедевр" у мистецтві між оцінним і категоріальним значенням, пошук спільних критеріїв щодо відмінностей від інших визначних, але не шедевральних творів. Спроба окреслення ознак, що підіймають твір мистецтва до особливої позиції.

Визначення сутності проблеми "художні форми" в філософсько-естетичному осмисленні театрального мистецтва та розкриття основних тенденцій еволюції театрального мистецтва у найбільш виявлених художніх формах і з’ясування причин їх поліваріантності.

Дослідження лінгвостилістичного аспекту творчості Василя Стуса. Засоби художнього вираження граматичного та лексичного рівнів автора. Вивчення листування українського поета. Встановлення жанрології епістолярних текстів за допомогою опису мовних фактів.

Роль принципу подвійної репетиції в музичному і піаністичному розвитку особистості на початковому та професійному етапі навчання; її основне призначення. Зв’язок музично-образного змісту з сучасними і технічними можливостями акустичного рояля і піаніста.

Розгляд проблеми художньо-аксіологічної культури вчителя музичного мистецтва, визначення її сутності, структурних компонентів. Структура художньо-аксіологічної культури вчителя музичного мистецтва. Наявність активної позиції щодо критичного осмислення.

Емоційно-стильовий контекст художньо-виконавської діяльності вчителів музичного мистецтва та хореографії. Спрямованість емоцій на пізнання та здобуття інформації, на здійснення естетичної оцінки музичних явищ. Функції художньо-виконавської діяльності.