Взаємодія понять "подія", "наратив", "дискурс", їхня роль у репрезентації дійсності та людського досвіду з позицій сучасних лінгвістичних досліджень. Художній наративний дискурс як особлива форма пізнання світу та культури, реалізований через Umwelt.
Розкриття поняття "художній образ", особливостей його сприйняття. Визначення градацій виразності образу. Розгляд розвитку теорії художнього образу в західній і вітчизняній естетиці. Аналіз наукових напрямів, що вплинули на розвиток і осмислення теорії.
Порівняльний аналіз сутнісних особливостей, інтонаційних та пластичних умов прояву художнього образу в музиці та хореографії. Психологічне, семантичне та емоційно-афективне резонування образного змісту з нашим емоційним, естетичним суб’єктивним досвідом.
Аналіз художнього образу в естетичних, мистецтвознавчих концепціях та мистецьких практиках постмодернізму. Абсолютний релятивізм, нігілізм, заперечення істини як метафізичної хибної цінності. Виявлення філософсько-естетичних основ постмодернізму.
Виявлення філософсько-естетичних основ постмодернізму, його співвідношення з модернізмом, авангардом, неоавангардом та масовою культурою. Дослідження художнього образу в естетичних, мистецтвознавчих концепціях та мистецьких практиках постмодернізму.
Дослідження художнього образу в українському народно-сценічному танці. Природа й ознаки художнього образу як категорії естетики, специфіка образу в танцювальному мистецтві. Ґенеза й типологія української народної хореографії, фольклорного синкретизму.
Визначення образу в літературі. Вигадка і фантазія в літературних творах. Формування внутрішнього, суб'єктивного розгортання літературного задуму. Художній образ і проблема типового в творах. Складність письменницької праці, творча робота письменника.
Семантичний та етимологічний аналіз лексико-граматичних одиниць, що виступають гештальт-центром художнього образу Коханої/Коханого з метою виявлення його гендерної специфіки. Визначення ролі частин мови у формуванні видів словесних поетичних образів.
Обґрунтування ефективності застосування лінгвосеміотичного підходу до аналізу художнього образу. Його дослідження на матеріалі англійського поетичного дискурсу другої половини ХVI - початку ХVII століть. Основні властивості образу як знака, його функції.
Аналіз жіночих образів, які інкорпорують віддзеркалені крізь призму авторської свідомості культурні коди. Розкриття кодів в сюжеті твору через образ жінки. Лінгвокультурний типаж "непохитна жінка", виокремлений на основі роману "We were the Mulvaneys".
Аналіз жіночіх образів, які інкорпорують віддзеркалені крізь призму авторської свідомості культурні коди нації. Характеристика лінгвокультурних типажів роману Джойс Керолоутс “We were the mulvaneys”, опис художнього образу "непохитної жінки" у творі.
Поняття художнього образу як невід’ємної складової твору мистецтва. Розгляд художнього образу у мистецтві погляду філософії та естетики. Характеристика автологічних й металогічних груп образів. Смислове співвідношення між чуттєвим образом та його ідеєю.
Розгляд соціальної філософії під кутом зору художньо-естетичного образу суспільства. Обґрунтування онтологічного виміру художньо-естетичного зображення світу. Розкриття основних формотворчих засобів різних видів художньо-естетичної образотворчості.
Поетичний текст як акт комунікативної взаємодії між адресантом і адресатом. Огляд типології адресантів на підставі квантитативної методики відповідно до кількості уживань ними різних художніх образів. Опис текстової категорії "антропоцентричність".
Художній образ як формотворчий елемент утілення ідейного задуму постановника в конкретно-чуттєвій формі, хореографічній виставі. Аспекти, через які відбувається відчуття образу та принципи створення мистецького твору через систему виразних засобів.
Застосування наукового принципу об’єктивності, історичності, аналітичного, культурологічного та компаративного методів при аналізі фактологічного матеріалу з проблем художнього образу. Формування образного мислення нового покоління театральної режисури.
Розгляд проблеми художнього парадоксу в історико-літературній площині. Визначення його хронологічних меж та циклічності прояву. Аналіз драматичних творів О. Ірванця як прикладу парадоксальної літератури ХХ століття. Характерні риси епохи модернізму.
Дослідження основної проблеми художнього парадоксу в історико-літературній площині. Особливість визначення його хронологічних меж та циклічності прояву. Розгляд драматичних творів Олександра Ірванця, як прикладу парадоксальної літератури ХХ століття.
Лексико-стилістичні трансформації художнього франко-українського перекладу "П’ять майорців для мого незнайомця" письменниці Марі-Франс Клер. Передача духовного світу героїв роману з урахуванням їхнього індивідуального світогляду, що відбилось у мові.
Результати комплексного дослідження особливостей українського художнього перекладу історичного роману "П’ять майорців для мого незнайомця" французької письменниці Марі-Франс Клер. Лексичний простір роману. Частотне уживання етнічних компонентів культури.
Аналіз множинності російсько-українських перекладів текстів художньої літератури. Суть процесу ментальних дій суб’єкта когнітивного перекладу. Розгляд лексичних перетворень та граматичних трансформацій здійснених перекладачем як когнітивним суб’єктом.
Специфіка художнього перекладу українською мовою творів малих жанрів польського письменника ХІХ ст. Аналіз якості художнього перекладу оповідання Б. Пруса "Антек" українською мовою. Розбіжності лінгвоментальної моделі тексту оригіналу та перекладу.
Порушено проблему політичного різновиду дискурсу, який інтенсивно завойовує позиції пріоритетного в житті суспільства й навіть репрезентує себе в художній літературі. Розглянуто регулятивність як особливий вплив у художньому політичному дискурсі.
Дослідження типових способів семантизації прономінативів, що вказують на 1-у та 2-у особу у поетичних текстах Олійника. Визначення їх індивідуально-авторських особливостей уживання та ступеня значущості цих слів для реалізації особистості поета.
Аналіз лінгво-психологічних аспектів змалювання матеріального й космогонічного світу українця у поезії Тараса Шевченка. Встановлення засобів і способів характеристики образів землі (степу, поля, могил) та неба (небесних світил, планет) у творчості поета.
Суть художньої предметності як літературознавчої категорії. Художні предмети в системі індивідуального стилю Ліни Костенко, їх місце в організації художнього світу поетеси. Прийоми генерування емоційного настрою та художньої енергії поетичних текстів.
Типи аналогії: перший - на основі порівнянь зі сполучниками підрядності "аки" та "яко"; другий сконструйований зі сполучниками сурядності, а саме із зіставно-протиставним сполучником "а"; і латентне порівняння, що висловлюється через згадки видатних осіб.
Усвідомлення художньої якості як метафоричного виявлення у тенденціях музики. Узагальнення фактології стосовно творчої обумовленості виконавської ініціативи в композиторській творчості. Розгляд виконавської оперної традиції Одеської консерваторії.
Характеристика конструкції нової прозової форми, активно репрезентованої в "лівій" літературі 1920-х років, шляхом здійснення текстологічного аналізу роману Ґ. Шкурупія "Двері в день". Елементи-новації в площині експериментального роману Ґ. Шкурупія.
Дослідження балад В. Марсюка, жанрову своєрідність яких визначається у назві, у підзаголовку, за жанровими ознаками, за мотивами драматичних переживань. Баладна епіка історичного, героїчного, соціально-побутового змісту з наскрізними проблемами.
