Репрезентація досвіду минулої культури у вигляді міфологічних, сакральних, фольклорних кодів-образів, символів, цитат, алюзій і ремінісценцій у постмодерністському мистецтві. Використання відомих назв у мистецькій практиці (Шекспір, Орфей, Еврідіка тощо).
Завдання та значення емоцій у живописі: вираження і передача почуттів, комунікація та зв'язок, вплив та формування враження, розуміння історії та усвідомлення досвіду, лікування і психоемоційна корекція тощо. Емоційний характер батального живопису.
- 8703. Художні проекції Криму у роботах Х. Гейслера: формування, структура сюжету та проблеми атрибуції
Аналіз процесу формування візуальних джерел з історії та етнографії Криму, створеного під час експедиції П. Палласа художником Х. Гейслером. Дослідження авторства унікальних малюнків з Державного історичного музею, які приписувались П. Свіньїну.
Виділення проблем поетичної майстерності та техніки віршування акмеїзму Миколою Гумільовим. Входження поета в "молоду" редакцію журналу "Аполлон", де регулярно друкує "Листи про російської поезії". Аналіз видавництва його вавілонського епосу "Гільгамеш".
Особливості музичного та виконавського прочитання поезії Т. Готьє в melodie А. Дюпарка "Ламенто". Виконавцям "Ламенто" Готьє-Дюпарка важливо володіти мистецтвом інтерпретації французького речення, відчувати стилістику, контекстну підказку першоджерела.
Дослідження рослинних, музичних та предметних індивідуально-авторських символів на матеріалі молодіжного роману-дистопії С. Коллінз "The Hunger Games". Характерні риси жанру молодіжної дистопії, розбіжності у трактуванні понять "антиутопія" та "дистопія".
Аналіз одного із найбагатших на алегорії твір єпископа "Слово на Вербну неділю", у якому творчо інтерпретується в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим. Образ церкви як один з важливих семантичних складових середньовічної культури. Алегорична інтерпретація оповіді.
Образ церкви як одна із важливих семантичних складових середньовічної культури, відображена у літературній творчості К. Турівського. Особливості конструювання тексту, моделювання наративу з алегоричних образів, які отримують узагальнююче значення.
Використання стильової різноманітності в українських будівничих традиціях. Тенденції розвитку міського будівництва житлового, громадського призначення в XIX ст. Прояв національного романтизму в архітектурі церков. Створення своєрідного українського стилю.
Дослідження домінантних стратегій "деміфологізації" та "реміфологізації" авторського міфу про Дон Жуана. Особливості генерації художнього образу (вимислу) на базі реальних історичних подій (біографій) в творчості іспанських письменників Грау та Унамуно.
Погляди польських естетиків першої половини ХХ ст. С. Оссовського, Р. Інґардена і Л. Хвістка на потребу розрізнення художніх і естетичних цінностей. Методологічне значення цього розрізнення в естетиці, роль у сприйнятті сучасної художньої творчості.
Традиції виготовлення та декорування косівської мальованої кераміки XX-XXI століття. Унікальні та універсальні стильові ознаки кольорової гами та технік ритування, гравіювання. Аналіз художніх особливостей ідей і пошуків творчості косівських майстрів.
Земляне будівництво попередніх епох було переважно вимушеним і невиразним в художньо-естетичному плані. . Саме вербальні та візуальні художні образи підземних споруджень цілком можуть надихати митців на створення реальних проектів земляної архітектури.
Художні тенденції баянного виконавства у контексті розвитку музичної культури. Виконавська творчість баяністів 50-60-х рр. ХХ ст., їх наближення до практики класичного інструменталізму. Вплив оригінальної музики для баяна на еволюцію баянного виконавства.
Поняття романтизму, його характеристики. Одержимість індивідуальністю та суб'єктивним. Особливості творчості Озерних поетів, зокрема С.Т. Кольріджа. Характеристика доробку Вень Ідо. Художні образи та символи, використані С.Т. Кольріджем та Вень Ідо.
Розглядаються особливості художніх інтерпретацій батьківського архетипу в українському кінематографі в період правління Йосифа Сталіна. Аналіз політичних та соціокультурних чинників, що вплинули на особливості трактування екранного персонажа батька.
- 8717. Художні трансформації часопросторів індивідуальної пам’яті у поетичному циклі Івана Франка "Спомини"
Поетологічний розгляд дванадцяти поезій І. Франка, які увійшли до циклу "Спомини". Характеристика нараційних засобів вираження опозицій теперішнього і минулого часу, зовнішнього і внутрішнього просторів (душа), що і становить сюжетну основу спогадів.
Художньо-естетичні особливості американського постмодернізму 1950-1970-х рр. Роль і місце категорії "автор" в американській літературі. Значення тексту як ланці, що пов`язує автора й читача. Особливості засобів художнього вираження бартовської поетики.
Формування теорії стилістики й основні напрямки її розвитку. Значення використання складного синтаксичного цілого у сучасній українській мові. Виявлення конструкцій у романах В. Шевчука, їх класифікація за будовою і розташуванням автосемантичного речення.
Стаття присвячена ціннісно-смисловим, комунікативним та культуротворчим аспектам художнього ярмарку, який визначено як простір актуалізації доробків сучасних митців та обміну ідеями й смислами. Звернено увагу на передумови становлення цього феномену.
Художній аналіз альманахів казок Вільгельма Гауфа. Доведено, що в збірки альманахів входять казки, які побудовані за принципом новели. Доведено, що лише дві казки носять самостійний характер - "Історія про Каліфа-Лелеку" і "Казка про уявного принца".
Аналіз можливостей використання синтезу мистецтв шляхом поєднання архітектури та зображувального мистецтва на контрасті з існуючою забудовою, для утворення "інформативного" змісту та нових сучасних форм реконструкції в конструктивістській стилістиці.
Типологічні ознаки та закономірності функціонування французького художнього дискурсу в діахронічній перспективі 9-18 століття. Основні концептуальні засади теорії художнього дискурсу. Лінгвопоетичні параметри функціональної моделі художнього дискурсу.
Визначення основних концептуальних засад теорії художнього дискурсу, розробка лінгвопоетичних і діахронічних параметрів його системно-функціональної моделі. Типологізація основних закономірностей розвитку художнього дискурсу і поетичної функції.
Розкрито особливості тілесно-пластичної природи мистецтва. Увагу зосереджено на її вияві у процесі образотворення в скульптурі, графіці, музиці, архітектурі, літературі, танці. Окреслено основні характеристики пластичного образу в художній діяльності.
У статті проаналізовано особливості та основні характеристики дискурсу загалом та художнього дискурсу зокрема. Розглянуті підходи до вивчення дискурсу. Встановлено, що аналіз художнього дискурсу тісно пов’язаний з особистістю автора та його ідеостилем.
Дискурс та підходи до його аналізу: погляди на проблему сучасних англомовних дослідників. Суттєві принципи текстотворення в дискурсі некласичної парадигми. Визначення синтаксис українського модерністського і постмодерністського художнього дискурсу.
Дискурс як репрезентація певного комунікативного акту. Основні характеристики художнього дискурсу, його природа, роль автора в процесі створення та зв'язок із його ідіостилем. Поняття "дискурсу читача", відношення "письменник – художній твір – читач".
Аналітичне дослідження явища трансформації функцій автора і персонажа в українській новітній прозі 90-х років ХХ ст. під кутом зору проблеми художнього діалогу між ними в тексті. Явища активізації суб’єктивної авторської позиції в сучасній прозі.
Зміст проблеми застосування педагогічного потенціалу художнього контенту фортепіанних творів у дослідженнях, що присвячені фаховій підготовці майбутніх бакалаврів музичного мистецтва, викладачів фортепіано. Естетизація музично-виконавського процесу.