Концепція героя як жанротворчий чинник імпресіоністичної повісті 20-х років ХХ ст. Проблеми людини і світу, їхнього взаємозв’язку і відчуження. Інтертекстуальне поле імпресіоністичної повісті: полеміка, тотожність і нетотожність художньої картини світу.

Літературознавчий аналіз творів А. Головка, М. Івченка, М. Ірчана, Г. Михайличенка, В. Підмогильного, О. Турянського та Ю. Яновського. Огляд повісті як цілісної структури в плані вивчення домінуючих ознак її поетики, концепції героя, структури тексту.

Сутність художнього символу як окремого виду, його становлення в надрах буденної свідомості, а також переходу на даний рівень, головні цілі та оцінка значення. Ступінь і способи впливу художнього символу на трансформаційні процеси в буденній свідомості.

Вплив буденної свідомості на процеси трансформації функціонуючих в його сфері художніх символів незалежно від способів їх утворення. Формування образів під дією сфер поетичної культури. Освоєння навколишньої дійсності, як елемент віддзеркалення пізнання.

Аналіз стану дослідження постколоніальної художньої парадигми у канадській літературі. Шлях трансформації концептів мультикультуралізму, гетерогенності, транскультуралізму в особливу постколоніальну синкретичну структуру. Художні ідентичнісні моделі.

Мета статті полягає в систематизації теоретичних знань із проблеми визначення художнього стилю як літературознавчої категорії. Подано докладний розгляд класичних праць, присвячених проблемі художнього стилю. Поглиблення розуміння художнього стилю.

Дослідження "секретів" появи художнього твору як процесу та результату розв'язання І. Франком і Н. Кобринською проблем істини та художньої правди. Соціально-гносеологічні засади виникнення твору в художній лабораторії І. Франка і Н. Кобринської.

Розгляд впливу літературних творів на творчість художників (прерафаелітів). Втілення ідей прерафаелітів, породжених легендами про короля Артура і п'єсами В. Шекспіра "Гамлет", "Буря", "Міра за міру". Взаємовпливи письменників і художників імпресіоністів.

Розгляд впливу літературних творів на творчість художників. Втілення ідей прерафаелітів, породжених легендами про короля Артура і п'єсами В. Шекспіра "Гамлет", "Буря" і "Міра за міру". Дослідження сутності проблеми порівняльного літературознавства.

Художні світи романів В. Барки "Рай" і "Жовтий князь" як філософськи осмислена тематична антитоталітарна дилогія, естетичне узагальнення конкретики історичної дійсності. Аспекти творчого мислення автора та складові художньої поетики романів-"свідчень".

Розгляд художнього твору як повідомлення, що побудовано за інформаційно-комунікативними законами мистецтва. Визначення сутнісної характеристики змісту художнього повідомлення, його специфіки як форми збереження та передачі культурно значимої інформації.

Основна характеристика теорії інтертекстуальності, моделей та засобів її реалізації в сучасному лінгвістичному та літературному просторах. З’ясування характерних особливостей проявів вузької моделі інтертекстуальності у творах художньої літератури.

Дослідження особливостей роботи над текстом художнього твору в підручнику "Зарубіжна література. 5 клас" з позицій реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Розробка авторської методичної моделі опрацювання літературного тексту.

Проблема інтерпретації сутності художнього тексту з точки зору синергетики. Теоретико-методологічний апарат науки про відкриті нелінійні системи, що перебувають у стані динамічної рівноваги. Дослідження принцип самоорганізації художнього тексту.

Лінгвістичний статус і функції художнього тексту у тлумачному словнику. Граматичні і лексичні зміни в цитованому фрагменті, що є наслідком функціонування його як елемента тексту-реципієнта. Загальні особливості сприйняття цитат користувачами словником.

Місце поетичного доробку Ю. Буряка в сучасному літературному процесі. З’ясування художніх засобів, що формують неповторний авторський ідіостиль поета. Виокремлення образів, через які реалізується в художньому тексті концепт часу на асоціативному рівні.

Аналіз етнологічного підходу до контексту художніх творів українських письменників з метою виявлення якою мірою і у якій формі у їх творчості відображені ті чи інші етнографічні матеріали. Дослідження об’єктів етнографічних описів Г. Квітки-Основ’яненка.

Використання у навчальному процесі художніх творів для формування комунікативних навичок. Розробка проєкту заняття з української мови на тему "Традиції, звичаї, свята" для іншомовців. Знайомство іншомовних студентів з вітчизняною літературою та культурою.

Вживання суперечливих пропозицій - процес відображення амбівалентності художнього світу, що часто набувають афористичного характеру. Характеристика специфічних особливостей використання комунікативно-прагматичного підходу до аналізу художнього тексту.

Логіка трансформації естетичної парадигми від премодерну до постмодерну. Варіант аналізу естетичної діяльності та мистецтва, проблема деформації художнього образу в культурі постмодерну. Розгляд культури як тексту на прикладі художніх маніфестів.

Дослідження проблеми ідентифікації музичного екфразису на матеріалі прози Мілорада Павича. Розгляд роману "Пайзаж, намальований чаєм", у якому образи музики постають у різноманітних модифікаціях. Відокремлення екфразису від стандартного опису музики.

Застосування основного коду семантичної парадигми поняття "куртуазія" - феномену "fin’amour" для інтерпретації образів провідних персонажів романів А. Кримського "Андрій Лаговський" та О. Уальда "Портрет Доріана Грея". Queer- ідентичність героїв.

Вивчення власних назв у легендах і переказах Нижньої Наддніпрянщини "Січовій скарбниці" В. Чабаненка. Дослідження власних назв як невід’ємної складової фольклорних текстів, що художньо трансформовані у площині творів маркерами історичного часу і простору.

Власна назва як невід’ємна складова оброблених мовознавцем фольклорних текстів, виразниками функціональних взаємозв’язків часових та просторових відношень. Аналіз власних назв у легендах і переказах Нижньої Наддніпрянщини "Січовій скарбниці" В. Чабаненка.

Проблема вивчення художнього часу і простору як одна з актуальних у літературознавстві. Розкриття змістової наповненості та поетикальних особливостей художнього хронотопу романістики Р. Іваничука на прикладі романів "Мальви", "Журавлиний крик", "Орда".

Аналіз ключових літературознавчих та філософських категорій простору і часу в поетичному тексті Емми Андієвської. Художні особливості хронотопу. Принципові відмінності художнього та реального часу. Поетичні збірки мисткині: "Хід конем", "Міражі".

З'ясування символічного навантаження часових і просторових образів у романі Л. Скрипника "Будинок примусових праць", їх функцій вираження психологічного стану персонажів. Виокремлення хронотопів дороги, порогу та зустрічі у романі Льва Скрипника.

Проблема художнього часу й простору у творчості Панаса Мирного. Важливі особливості архітектоніки романів письменника, засади його характеротворення. Природа реалістичної манери письма в її українському варіанті. Модифікація елементів художньої системи.

Розробка концепції часової і просторової драматургії на прикладі української літератури XVIІ-XVIII ст. Обґрунтування художніх ознак твору. Хронотопічний аналіз методики аспектного розуміння української народної та давньої літературної драматургії.

Класифікація творів української народної та літературної драматургії XVII-XVIII ст. за історично-жанровим принципом. Особливості змісту, форм вираження та функціонування художнього часу і художнього простору у творах. Хронотопний аналіз поезії та прози.