Антропонимика как раздел ономастики, изучающий антропонимы — имена людей и их отдельные составляющие; происхождение, эволюцию, закономерности их функционирования, географию. Свойства номинанта и определение лингвокультурологического потенциала имени.

Исследование употребительных для современных немецких СМИ сравнений, в состав которых входят антропонимы домена "музыка". Анализ особенностей антропонимов домена в сравнительных лингвокогнитивных моделях. Категоризация с позиций когнитивной лингвистики.

Огляд в контексті концепції ономастики концепту "Біженець" (Refugee/Qagqin) з урахуванням фактора прецедентного феномену. Порівняльний аналіз ономастичних одиниць, що входять до концепту "Біженець" на матеріалі азербайджанської та англійської мов.

Проблемы декоммунизации в Украине, которые связаны с изменением географической ономастики страны, и освобождения от влияния коммунистической идеологии. Оценочный знак старых и новых идеологем в сознании украинцев. Принятие националистических идеологем.

Язык СМИ и Интернет-коммуникации. Анализ частотных узуальных способов создания словообразовательных неологизмов (суффиксации, аффиксоидации, префиксации). Новообразования на базе антропонимов в масс-медиа - "элементы социокультурного пространства".

Характеристика роли антропонимов в воссоздании индивидуально-авторской картины мира и рассмотрение возможностей их соответствий в английском языке. Анализ структурно-семантических особенностей антропонимов Гоголя и специфики их переводов Д.Дж. Хогартом.

Виявлення екстралінгвальних та внутрішньомовних чинників творення нової лексики на базі антропоніма Donald Trump в американському варіанті англійської мови. Роль традиційних і нових словотворчих засобів у формуванні англомовних лексичних інновацій.

Аналіз особливостей антропоніма, зокрема, біблійного, як маркера концепту. Характеристика засобів структурування будь-якого біблійного концепту. Порушення проблеми аналізу фразеологічної символіки та парадигми вербалізаторів сакрального концепту.

Структурно-семантичне дослідження власних особових назв із основою Жид-, відзначених у різних слов’янських іменниках. Серед них наявні, зокрема, ан- тропоніми з основою Жид-, яку пов’язують з етнонімом жид ‘єврей’, поширеним у всіх слов’янських мовах.

Структурно-семантичне дослідження власних особових назв із основою Жид-, відзначених у різних слов’янських іменниках. Серед них наявні, зокрема, антропоніми з основою Жид-, яку пов’язують з етнонімом жид "єврей", поширеним у всіх слов’янських мовах.

Антропоніми - феноменальне явище, генокод та духовний скарб українського народу. Дослідження пропріативів як важливого складника лексичного складу мови. Прізвиська та псевдоніми як різновиди власних найменувань людей, засіб вторинної номінації особи.

Встановлення специфіки вживання антропонімів й топонімів як джерела метонімічного перейменування на шпальтах сучасних газет. Опис типових моделей власних та загальних назв, які стали джерелом вторинної номінації. Дослідження природи семантичних зсувів.

Символічні значення антропонімів та теонімів, які є образно-смисловим центром фразеологізмів в українській, російській і польській мовах. Онтологічні та культурологічні особливості фразеологічних одиниць, побудованих на основі антропологічних образів.

Аналіз творення офіційних та неофіційних найменувань мешканців села Затишшя (за романом М. Нестерчука). Виявлення словотвірних типів з продуктивними та непродуктивними суфіксами у варіантах імен. Лексико-семантичні мотиваційні групи прізвиськ героїв.

Узагальнення та доповнення ключових відомостей про антропоніми як базові складники онімної системи. Аналіз термінних аспектів, характеристика дефініцій та виявлення їхніх особливостей у лексикографічних ресурсах, окреслення найбільш відомих типологій.

Узагальнення і доповнення відомостей про антропоніми як базові складники онімної системи. Характеристика дефініцій антропоніма та виявлення їх особливостей у вітчизняних і зарубіжних лексикографічних ресурсах. Опис найбільш відомих типологій антропонімів.

Етнокультурна специфіка турецької мови. Антропоніми як засоби реконструкції картини світу тюрского етносу. Дослідження закономірностей виникнення, функціонування та розповсюдження власних імен людей. Класифікація турецьких антропонімів та топонімів.

Особливості формування та функціонування в сучасній англійській мові дериватів, утворених на базі антропонімів. Визначення основних функцій дериватів основ-антропонімів у сучасній англійській мові. Способи формування похідних лексем на базі антропонімів.

Онтологічні тенденції й мотиваційне підґрунтя формування антропонімів-номінацій героя та антигероя в американському кінодискурсі. Класифікація антропонімів за когнітивним статусом мотиватора, його раціональністю/ірраціональністю та прецедентністю.

Визначення етнічного складу та міграції населення за допомогою антропоніміки. Формування системи імен української мови. Дослідження імен грецького, латинського і староєврейського походження в українській мові. Аналіз походження найпоширеніших імен.

Структурно-семантичні і функційні особливості літературно-художніх антропонімів роману "Еґоїст" Марини Гримич. Зв'язок з реальними постатями в українській історії як логічна основа формування прецедентних номінацій. Вектор декодування авторського задуму.

Особливості наративної функції власних імен у художньому тексті. Модель подвійної комунікації в художній літературі В. Шмідта. Зв'язки між обома наративними планами, аналіз прецедентних імен, залучених автором на основі роману А. Мердок "Дитя слова".

Аналіз антропонімічної метафори у сучасному газетно-публіцистичному дискурсі як ефективного засобу тексто- і смислопобудови, що виконує зображальну, експресивну, комунікативну функції у публіцистичних текстах. Види іспанської антропонімічної метафори.

Сучасні антропонімічні симпатії мешканців Одеської області. Картина реального ім’явжитку протягом XX ст. із сучасним ставленням до найменувань. Соціальна вагомість ролі сучасних уподобань українців у збагаченні національного антропонімічного фонду.

Розглядається відтворення антропонімів в онімному просторі, визначаються особливості функціонування та окреслено роль антропонімів. Визначається значення антропонімічної системи в побудові художнього цілого. Вивчена українська літературна ономастика.

Опис та особливості статистичної організації іменника, характеристика онімної й апелятивної лексики, яка відображена в основах прізвищевих назв. Індекс власних особових чоловічих імен та алфавітний покажчик прізвищевих назв простолюдинів і шляхти.

Аналіз антропонімії греків Північного Надазов’я (структурно-семантична характеристика, етимологія, етіологія) у її відношеннях з українською і російською антропоніміями. Сучасні прізвища, родові й індивідуальні прізвиська греків-румеїв і греків-урумів.

Мовознавчий аналіз онімної й апелятивної лексики, відображеної в основах опільських прізвищ, періоду XVIII-XX ст. Розгляд семантичних і словотвірних особливостей лексики у творенні наслідуваних сімейних найменувань, що додається до особового імені.

Функціонально-стилістичний та лінгвофілософський аналіз літературно-художньої офіційної й неофіційної антропонімії в українській прозі. Розгляд офіційних та неофіційних антропонімів, що функціонують у класичній і сучасній українській прозовій творчості.

Определение специфических языковых особенностей выражения пространства, связанных с антропоцентричным восприятием окружающей действительности. Национально-культурная специфика механизмов и средств репрезентации в системах неблизкородственных языков.