Основні положення біблійної проблематики у п’яти Мойсеєвих Книгах і розкриття їх тематики. Аналіз релігійної комунікації як багатоаспектний феномен в християнській публіцистиці в Книгах Старого Завіту. Бінарний принцип при трактуванні біблійного тексту.

Особливості біблійної репрезентації військової лексики на означення зброї. Виявлення тих модифікацій в семантичній та конототивній сфері цих одиниць, які реалізуються в україномовному перекладі Старого і Нового Завітів. Семантичні характеристики лексем.

Символіка, як один з засобів усвідомлення буттєвих реалій. Огляд праць у яких окреслюються функції символізму загалом в українському мовознавстві. Аналіз позицій лінгвістів щодо визначення ролі біблійної символіки як засобу усвідомлення реалій дійсності.

Домінантні біблійні мотиви й образи-символи у творах Андреєва и Булгакова. Роль інтекстних компонентів у розсуванні часових рамок і розширенні культурного простору художнього тексту. Функціональна своєрідність використання біблійних інтекстів у творах.

Дослідження функціонування біблійних онімів у поетичних творах Тараса Шевченка. Аналіз особливостей авторської рецепції біблійного тексту. Характеристика стилістичних функцій імен-символів. Використання образу пророка для творення елегійного настрою.

Аналіз біблійної фразеології у книзі поета Богдана Мельничука "На ріках олешківських". Напрями розгортання біблійних алюзій у ліричний збірці: "Олешків - отчий край", "Ріки", "Плачі". Виникнення почуття високого, вічного, святого через біблійні образи.

Аналіз паремійних одиниць, як акумулювання форм розумової діяльності людини, засобом розкриття та осмислення нею мовної картини світу. Дослідження когнітивної структури паремій біблійного походження у мовному тлі художніх текстів Мирослава Дочинця.

Характеристика двокомпонентних, трикомпонентних й багатокомпонентних терміннів сполук, які містять компонент покажчик, зазначення походження слів, які поєднуються із цим компонентом, огляд їх за значенням, тематичних та лексико-семантичних груп.

Актуальність дослідження мовних знаків у мові та мовленні. Здійснення лінгвістичного аналізу білатеральних структур мовних знаків. Матеріалом дослідження стали різні тексти ХХ і ХХІ ст., в яких містилися слова чи вирази різноманітного характеру.

Дослідження специфіки організації білінгвального навчання у франкомовному контексті в Німеччині, яка спрямована на формування в учнів уміння висловлювати особисті точки зору. Ознайомлення з концепцією викладання і навчання іноземних мов у Німеччині.

Дослідження понять "білінгвізм" і "білінгвальна освіта" в умовах відкритого суспільства й інтеграції до світового культурно-освітнього простору. Особливості та різновиди білінгвальної освіти, її пріоритети в українських та зарубіжних розвідках.

Регіональний та урбанізаційний аспекти соціального білінгвізму в Україні. Зростання частки осіб неросійської етнічної ідентичності, які вважають рідною російську мову. Тенденції соціального поширення української та російської мов у незалежній Україні.

Характарыстыка моўнай сітуацыі ў Рэспубліцы Беларусь, марфалагічныя і сінтаксічныя асаблівасці беларускай мовы. Сутнасць і асаблівасці білінгвізму. Псіхалагічны аспект двухмоўя і яго сацыялінгвістычныя параметры. Акцэнтная і лексічная інтэрферэнцыя.

Розгляд у порівняльному аспекті основних дескриптивних методів "Словаря української мови" за ред. Б. Грінченка (1907-1909) та найвідоміших кодексів нової білоруської літературної мови першої половини ХХ ст. Аналіз лексикографічної кодифікації словників.

Визначення бімодального прикріпного твіт-тексту як комунікативної одиниці жанру твітінг, яка надходить до сервісу Твітер у готовому виді і характеризується цілісністю та зв’язністю. Використання семіотичних ресурсів вербального та зображального модусів.

Використання бінарних опозицій в іменах власних головних героїв. Ім’я власне як важливий ідентифікатор в образі персонажа. Спосіб протиставлення персонажів. Переплетення тенденції до використання бінарності імен власних для контрасту і доповнення образів.

Розгляд розвитку української класичної філології XVIII-XXI ст., бібліографія наукових досліджень та перекладів з класичних мов, які вийшли друком з 1788-2013 р. Персоналії української класичної філології в університетах Львова, Харкова, Києва та Одеси.

Головні етапи життєвого шляху В.М. Русанівського. Значення вченого в українському мовознавстві, його дослідження дієслівних категорій виду і часу. Розвиток теорії літературної мови як показника національної свідомості. Редагування орфографічного словника.

Розроблено методичну організацію та поетапну підтримку індивідуального проекту школяра з метою зміцнення, розвитку і сприяння адекватного психологічного мікроклімату родини засобами мови. Акцентовано увагу на таких поняттях як рід, карма, родові програми.

Шляхи термінотворення: ретермінологізації та метафоризації. Дослідження мовознавчих термінів, утворених за допомогою "біологічної метафори". Визначення мертвої та живої мова. Розгляд синонімічних термінів ревіталізації та ренативації мови, регенезу.

Походження, особливості семантичного розвитку й визначення специфічних рис староукраїнської біологічної та медичної лексики лікарських порадників XVI—XVIII століть. Розкриття структурно-морфологічних особливостей досліджуваних назв та групи слів.

Дослідження лексичних, структурних і семантичних особливостей біологічних термінів на матеріалі статей науково-популярного дитячого стилю. Установлення закономірності тяжіння термінів до простої формальної структури. Твірні моделі похідних слів-термінів.

Основные направления исследования синкретичного устного речевого жанра "хох" в кабардино-черкесском языке. Изучение текстов данного жанра с точки зрения их иллокутивной модальности, дейктических средств, особенностей построения оптативных конструкций.

Поняття та сутність спорідненості мов, спроби виявлення генетичних зв’язків між різними мовними сім’ями. Перелік основних мов, згрупований за рубриками генеалогічної класифікації. Характеристика, специфіка та значення процесу порівняння споріднених мов.

Понятие коммуникации, определение статуса электронной коммуникации в отношении устной и письменной форм общения. Основные виды интернет-коммуникации. Понятие блога, его основные составляющие и разновидности. Тематическое содержание англоязычных блогов.

Поняття "жанр" у мовознавчих науках, зокрема у лінгвістиці Інтернету. Дослідження поняття жанру у Інтернет комунікації на прикладі блогу, аналіз його комунікативно-прагматичних, структурно-композиційних, семантико-стилістичних та медійних характеристик.

Словообразовательная модель с суффиксом -ш(а) как одно из основных средств выражения словообразовательной категории феминитивности. Знакомство с анализом наименований лиц женского пола с суффиксом -ш(а), функционирующих в современном русском языке.

Рассмотрение путей передачи смыслов и художественного достоинства текста в переводе в условиях высокой меры неопределенности и одновременно многогранности смысла сообщения. Разные попытки переводчиков проникнуть в пространство содержательности текста.

Три составляющих компонента культуры речи. Широкое и свободное использование языковых единиц в речи русского языка, позволяющие оптимально выразить информацию. Выразительность устной речи, которая во многом зависит от ситуации общения, ее средства.

Словообразование как источник речевого богатства. Семантико-стилистическая характеристика различных частей речи русского языка. Грамматические ресурсы речевого богатства. Речевое богатство и функциональные стили. Источники речевого богатства языка.