Відображення впливу перерозподілу статусу адресанта й адресата в сучасних масмедіа на рівні тексту, спонукаючи до діалогічності, що стала конструктивною, фундаментальною ознакою медіамови. Головна особливість використання елементів інтертекстуальності.

Проблеми, що виникають в процесі перекладу інтертекстуальних вставок на матеріалі художнього роману. Огляд стратегій перекладу на основі аналізу природи інтертекстуальних фрагментів. Вибір перекладацьких рішень на прикладі російськомовної версії твору.

Міфопоетичні та фольклорні складники мовотворчості, концептуальний інтертекстем індивідуально-авторських парадигм у загальному поетичному просторі текстів. Присутність інтертекстуальності на всіх мовних рівнях в творах української художньої літератури.

Проаналізовано функціонально-стилістичні й комунікативно-прагматичні особливості інтертекстуальності в заголовкових комплексах і їхню композиційну роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня").

Аналіз функціонально-стилістичних і комунікативно-прагматичних особливостей інтертекстуальності в заголовкових комплексах. Їхня композиційна роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня").

Розглядаються питання вираження інтертекстуальності, суміжних з нею понять та форм вираження. Узагальнено підходи щодо трактування явища інтертекстуальності різними науковцями, наведено пояснення вживання понять інтермедіальності та інтердискурсивності.

Відношення тексту до дискурсу. Поняття інтертекстуальності як продуктивності інтертексту в динаміці. Прояви її актуалізації в кібер-просторі. Дуалістичне розуміння й тлумачення природи тексту. Реалізація категорії діалогічності через Інтернет-середовище.

Дослідження поняття інтертексту як взаємоєдності актуалізованих у художньому сприйнятті взаємозв’язків, що реалізуються у всьому багатоманітті художнього втілення, своєрідне міжтекстове утворення, окремі компоненти якого взаємодоповнюють один одного.

Дослідження інтертекстуальних форм, елементів та зв’язків, які формуються в межах окремих творів циклу й на метацикловому рівні в поетичній творчості М. Волошина. Виявлення особливостей взаємозв’язку інтертекстуальних елементів в межах ліричного циклу.

Результати аналізу проблеми інтертекстуальності перекладів Святослава Караванського. Обґрунтоване визначення національного джерела перекладацького ідіостилю в націєтворчому вимірі українського радянського/антирадянського перекладу тоталітарної доби.

Теорія інтертекстуальності. Досліджено інтертекстуальні посилання, які містяться в романі "Венера в хутрі" Л. фон Захер-Мазоха. Класифіковано наявні прецедентні феномени та розглянуто їх способи передачі в українському перекладі, здійсненому Н. Іваничук.

Спрямованість сучасної лінгвістики на проведення функціонально-комунікативних і структурно-семіотичних досліджень тексту. Інтертекстуальність та прецедентність у структурі англомовного газетного заголовку. Відносність, взаємозв’язок і взаємозалежність.

Дослідження інтертекстуальності як екстралінгвальної ознаки дискурсу української преси. Аналіз семантико-стилістичних, структурно-синтаксичних та функціональних особливостей. Визначення гіпертекстуальності в текстах друкованих засобів масової інформації.

Аналіз лінгвокогнітивних концепцій інтертекстуальності (в контексті теорії концептуальної інтеграції, концептуальної метафори, фреймової семантики). Обґрунтування доцільності розуміння інтертекстуальних зв’язків як аналогового мапування між фреймами.

Дослідження сучасних інтерв'ю з українськими політиками з погляду наявності прецедентних інтертекстів та їх функцій. Основні групи прецедентних феноменів: прецедентні тексти та ситуації, які проаналізовано більш детально, а також імена та вислови.

Особливості функціонування провідних засобів втілення інтертекстуальності на матеріалі художнього прозового дискурсу. Використання письменниками ремінісценцій та алюзій у досліджуваних творах, специфічний прояв іронії та сатири, реалізація мовної гри.

Текст - особлива матеріальна протяжність, виражена у послідовності пов'язаних між собою пропозицій, надфразових одиниць, що утворюють семантичний, семіотичний простір. Аналіз актуалізації явища інтертекстуальності у художньому літературному творі.

Принципи теорії постмодерністської інтертекстуальності. Перекладознавчий статус базових інтертекстуальних одиниць, їх лінгвістичні та перекладознавчі параметри. Аналіз прозових творів українських авторів-постмодерністів та їх англомовних перекладів.

Визначення способів відтворення інтертекстуальних одиниць в англомовних перекладах української постмодерністської прози. Виявлення та комплексне обґрунтування оптимальних перекладацьких рішень, які зумовлюються специфікою постмодерністської поетики.

Дослідження інтертекстуальності як елементу загальної структури художнього тексту. Історична складова категорії інтертекстуальності, яка є важливою частиною будь-якого літературного аналізу. Труднощі, які виникають при визначенні інтертекстуальності.

Аналіз ролі інтерфеноменів як багатовимірних інтегрованих явищ чи сутностей у формуванні постпарадигмальної синкретико-феноменологічної епістеми, яка заступає традиційні епістеми гіпотез і методологій. Вияв гри інтерфеноменами в художньому тексті.

Огляд підходів науковців до визначення статусу канадської англійської. Дослідження загальнонаціонального мовного стандарту. Аналіз основних одиниць мовленнєвої мелодії, спільних та диференційних рис просодії мовлення з урахуванням гендерної належності.

Низька актуалізація початку фрази - дивергентна ознака мовлення канадців-алофонів. Наявність своєрідного просодичного оформлення мови - фактор, який свідчить про унікальність канадського національного стандарту в парадигмі національних варіантів.

Визначення поняття інтерференції в потенційному і реальному аспектах, її природи, чинників вияву у споріднених мовах. Рівні сформованості мовленнєвої культури студентів, їхня психологічна готовність до вдосконалення мовлення в білінгвальних умовах.

Розглядається інтерферентний вплив вихідного на цільове мовлення у художньому перекладі на матеріалі українськомовного перекладу трагедії В. Шекспіра "Король Лір" В. Баркою крізь призму необуквалістичної концепції. Необуквалістична концепція перекладу.

Інтерферування на всіх рівнях мови як один з засобів досягнення точності перекладу та актуалізації інтенції автора. Функції перекладацьких неологізмів, які утворені завдяки конвергенції лексико-семантичних елементів мовлення оригіналу у перекладі.

Дослідження ролі інтерференції у міжкультурній комунікації як діалозі культур. Аналіз впливу інтерференційних явищ на процес формування вторинної мовної особистості. Визначення основних особливостей лінгвокультурної інтерференції та шляхів її подолання.

Ставлення державних службовців Києва та Полтавщини до своїх мовних помилок за умов українсько-російського білінгвізму у зв’язку з визначенням рівня їхньої мовної свідомості. Кількісні показники вживання інтерферентних слів в інтерв’ю держслужбовців.

Аналіз учнівських письмових текстів, написаних болгарською літературною мовою. Виявлення впливу болгарського діалекту та російської й української мов на болгарську літературну мову. Аналіз взаємовпливу означених мов на лексичному й граматичному рівнях.

Лінгвостилістичні особливості американського комедійного дискурсу. Аналіз інтерференції французьких лексичних одиниць та виразів в американський комедійний дискурс. Кодифікація назв американських різновидів класичних стилістичних фігур дискурсу комічного.