Вивчення інтенсивності соматикону емоційного реагування персонажа на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу. Висвітлення, що інтенсивність як невід’ємна складова емоцій та емоційного реагування лежить в основі емоційної взаємодії персонажів.
Вивчення сполучуваності прикметників з лексико-семантичними групами іменників у художньому стилі. Сильні зв’язки та досліджені лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, які впливають на силу зв’язку. Вплив функціонального стилю на сполучуваність.
Дослідження механізмів створення інтенсивності фразеологічних одиниць німецької мови. Роль інтенсивності у процесі формування цілісного фразеологічного значення. Ступінь варіювання інтенсивності ознаки в плані взаємодії кількісних та якісних змін.
Дослідження переміщення лексем з денотативним ядерним значенням до конотативно маркованого шару лексики. Роль інтенсивного і параметричного компонентів у семантичній структурі лексичних одиниць. Транспозиція на прикладі дієслівного синонімічного ряду.
Аналіз інтенсифікаторів ціннісно значимих концептів "зрада" і "перемога" на матеріалі дописів в українськомовному сегменті соціальної мережі Facebook. Невербальні, вербальні й контекстуальні групи. Причини й механізми "знецінення" концепту "зрада".
Розглянуто сучасні підходи до визначення поняття "інтенційність" у лінгвістиці. Сформульовано типологію інтенційних дискурсів. Виокремлено провідні закономірності реалізації авторської моторики в інтенційних дискурсах, зокрема в художніх текстах.
Аналіз словотвірного новаторства в німецькій пресі у ключі досягнення інтенціональності тексту. Кореляція між словотвірним новаторством і комунікативною скерованістю газетних та журнальних коментарів. Екстралінгвістичні аспекти словотвірного новаторства.
Аналіз можливостей сервісу ThingLink під час вивчення мовознавчих дисциплін в Україні. Демонстрування навчального матеріалу у нетрадиційній візуалізованій формі. Застосування інтерактивних плакатів на лекційних і практичних заняттях майбутніх філологів.
Обґрунтування лінгвостилістичних параметрів мовного жанру інтерв’ю, як окремого стилю масової комунікації. Оцінка впливу нової суспільної комунікації на тенденції розвитку сучасного українського мовознавства. Аналіз структури текстів жанру інтерв’ю.
Розгляд інтердискурсу, як міждискурсної категорії, пов’язаної в процесі функціонування з категоріями дискурсу різних типологій. Аналіз визначальних рис інтердискурсу, що проявляються внаслідок взаємодії мовних структур у різних сферах комунікації.
Аналіз лінгвальних й екстралігвальних підстав формування засад інтертекстуальності в сучасному дискурсі масової інформації. Обґрунтування інтердискурсивності як ознаки дискурсу засобів масової інформації та лексичного запозичення культурної галузі.
Аналіз структури дискурсу ЗМІ. Мовні одиниці, що сприяють створенню прагматичного ефекту за рахунок переносного значення, сформованого на базі переміщення слова з однієї комунікативної сфери в ЗМІ. Галузі, з яких відбуваються лексичні запозичення.
Розуміння категорії інтердискурсивності як ознаки тексту, що характеризує його відкритість метасистемі дискурсу, маркери актуалізації понять у текстовому цілому. Причини, які зумовлюють потребу в дослідженні інтердискурсивного характеру художнього тексту.
Розгляд проблем глибини фікціональності художніх текстів як одного зі специфічних виявів інтертекстуальності й інтердискурсивності. Аналіз фрагменту паратекстового походження — рецензії-передмови до збірки оповідань Станіслава Лема "Абсолютна порожнеча".
Визначено вплив інтердискурсивності на формування парламентської мови. З’ясовано, що парламентська мова містить фрагменти, які належать до юридичного, медійного, економічного, наукового, художнього, релігійного дискурсу. Виявлено прагматичні інтенції.
Досліджено віртуальне спілкування з точки зору різних наук та надано відповідне визначення феномену комп'ютерно-опосередкованої комунікації. Вплив спілкування в інтернеті на соціалізацію особистості. Мовно-лінгвістичні особливості інтернет-комунікації.
Дослідження питання фразеологізації нумеральних словосполучень, їх лексикалізації в англомовному та україномовному дискурсах. Процес поліфункціональності числівників, їх епідигматична функція. Шлях становлення нумерального пласту лексики, її модифікація.
Досліджено інтерлінгвальні конотативні антропоніми/міфоантропоніми публіцистичного тексту. Виявлено твірну основу і значення конотативних одиниць. Сформульовано проблему розмежування конотоніма - перифрази з конотонімом. Перспективи розвитку конотоніміки.
Розгляд можливості застосування до перекладу інтермедіальних відносин моделей перекладу інтертекстуальних елементів, які базуються на двох основних методах - одомашнення і очуження, що на практиці втілюються у прийомах перекладу літературних текстів.
Характеристика інтернаціоналізмів, їх принципи класифікації. Інтернаціональні вислови, що викликають трудності при їх перекладі. Основні помилки у перекладі псевдоінтернаціональних слів. "Фальшиві друзі" перекладача: особливості вживання та перекладу.
Дослідження особливостей функціонування міжнародних лексем у сучасній економічній метамові. Визначення актуальних способів адаптації міжнародних терміноодиниць субмови менеджменту. Розгляд можливих варіантів семантичної трансформації міжнародних лексем.
Дослідження процесів міжкультурного обміну. Специфіка лексики німецької й української мов. Моделювання театральної термінології на основі структурних відношень між її елементами. Встановлення структурних і словотвірних типів термінів драматичного театру.
Аналіз особливостей вживання інтернаціональної лексики у науково-технічній літературі. Вивчення основних способів перетворення при перекладі інтернаціональних слів, що носять закономірний характер. Аналіз прикладів використання інтернаціональних значень.
Характеристика специфіки звернення до доступних Інтернет ресурсів, їх використання у групових аудиторних, індивідуальних заняттях з англійської мови, для самостійної роботи. Аналіз методів вдосконалення навичок письма, прослуховування англомовних текстів.
Всесвітня комп’ютеризація стала визначальним фактором створення неологізмів. Проблеми неології в комп’ютерному та інтернет-просторі. Фактори появи нових слів, співвіднесення їхньої появи з прагматичними потребами суспільства та окремої професійної групи.
Дослідження Інтернет-комунікації, аналіз її конститутивних складників: модифікації структурно-мовних рівнів, становлення жанрової системи, формування нових ознак мовної особистості і мовної картини світу. Встановлення терміносистеми Інтернет-комунікації.
Характеристика особливостей спілкування в інтернет-чатах і на форумах. Виділення й аналіз основних комунікативних стратегій, до яких удаються учасники. Розробка типології граматичних і лексичних засобів, що вживаються для досягнення комунікативної мети.
Узагальнення уявлення про зміст поняття мем. Розкриття мемів у просторі соціальних мереж, особливостей утворення та впливу на процес комунікації. Передача складних ідей у межах короткої фрази, мелодії або образу. Розгляд текстових і креолізованих мемів.
Наведено і проаналізовано структуру, стилістичні та лексико-граматичні особливості Інтернет-форуму як окремого жанру, його основні лінгвістичні характеристики, до яких відносяться аксіальна і ретиальна адресації. Вивчено жанри комп’ютерної комунікації.
Характеристика інтерогативних конструкцій англійської та української мов. Вивчення таких особливостей питальних речень, як засоби їх вираження і структурна класифікація. Розгляд основних відмінностей інтерогативних конструкцій від інших видів речень.
