Формування мовознавчого світогляду студентів Харківського університету. Використання у навчальному процесі інформаційних технологій. Розробка лінгвопрограм, їх реалізація та впровадження в моделі філологічних досліджень алгоритмів каузальної семантики.

Дослідження алгоритмів каузальної семантики через призму граматики тексту на дискурсах оригінальної спрямованості. Характеристика проблем інституту наука-навчання: конструювання когнітивно-концептуальної моделі мови та особливостей її впровадження.

Мовна особистість як узагальнений образ носія свідомості, національної мовної картини світу, знань, умінь і навичок, мовної культури і культури спілкування. Конкретизація уявлення щодо її структури та тісного зв’язку з мовою у сучасній лінгвістиці.

Способи інформаційної взаємодії вчених в сучасному соціокультурному просторі. Прагматичні функції, мовленнєві стратегії та тактики україномовного наукового дискурсу. Розвиток вітчизняної лінгвопрагматичної школи. Оцінка мотивів учасників комунікації.

У статті розглянуто таке поняття як мовленнєвий жанр "Наукова стаття" та його основні типи, подано різні дефініції редакційної статті і такого функціонального стилю мови як науковий. Визначено особливості наукової редакційної статті, характерні ознаки.

Мовленнєвий жанр "Наукова стаття" та його типи. Різні дефініції редакційної статті і такого функціонального стилю мови як науковий. Особливості наукової редакційної статті, характерні ознаки, її специфіка. Характерні позамовні риси наукового стилю.

Значення партиципа в англійській граматичній традиції. Дослідження змін маятникового характеру в сприйнятті партиципа в системі частин мови на різних етапах формування граматичної традиції. Вивчення своєрідності і неоднозначності морфологічних категорій.

Дослідження змін маятникового характеру в сприйнятті партиципа в системі частин мови на різних етапах формування граматичної традиції. Аналіз праць видатних лінгвістів, присвячених вивченню своєрідності та неоднозначності морфологічних категорій.

Розгляд питання розмежування понять "термінологія" і "терміно-система". Дослідження сутності дорожнього будівництва як виду економічної діяльності. Класифікація видів економічної діяльності. Встановлення обсягу дорожньо-будівельної терміносистеми.

Характеристика провідних напрямків розвитку палеославістики й палеорусистики та їх інтерпретація в наукових працях Л.П. Жуковської. Внесок дослідниці в галузі російської діалектології, текстології давніх слов`янських Євангелій, видавничої діяльності.

У роботі через листи Каленика Шейковського до Бориса Грінченка розкриті наукові взаємини вчених, спільність їхніх зацікавлень, взаємна підтримка і допомога — окремий епізод у біографіях, який характеризує обох як надзвичайно ретельних лексикографів.

Укладання біографії та огляд наукової спадщини Р.С. Харабадот, дослідниці румейської мови, краєзнавиці і збирачки фольклору греків українського Надазов’я. Методологія. Аналітичний огляд її наукових праць, а також характеристика краєзнавчої діяльності.

Мовні і стильові особливостей публіцистики, які відмежовують публіцистичний стиль від інших видів дискурсу. Класифікаційні підходи до вживання термінологічної лексики у журналістських текстах. Способи усунення нерозуміння читачем нових і рідкісних понять.

Лінгвістичні особливості фахового спілкування. Дослідження типології професійної розумово-комунікативної діяльності. З'ясування принципів, тематики та стратегії наукової доповіді. Системоутворюючі ознаки, концепти та цінності академічного дискурсу.

Дослідження зразків наукового гуманітарного тексту як різновиду текстових одиниць і встановлення його основних структурних, семантичних і функціональних ознак. Індивідуально-особистісні, психологічні, соціальні, лінгвістичні характеристики мовця.

Аналіз монографічних розвідок, статтей, рецензій, що належать до харківського періоду творчості видатного українського мистецтвознавця С. Таранушенка. Огляд наукового дискурсу та ідіолекту ученого: композиційних, виразних, комунікативних їх особливостей.

Аналіз наукового внеску О. Потебні в розвиток східнослов’янських мов. Аналіз поглядів дослідника у сфері фонетики (бачення ним історико-фонетичних законів), акцентології (реалізація ідеї вивчення слов'янського наголосу), лексичної семантики, граматики.

Основні проблеми дослідження типології дискурсу, принципи їх виокремлення та визначення різновиду розумово-комунікативної діяльності. Порівняльна характеристика наукового та академічного дискурсу, їх спільні та відмінні риси, лінгвістичні особливості.

Становлення і розвиток українського теормінознавства в проєкції на досягнення окремих персоналій та їх наукових шкіл. Формулювання ключових методологічних засад української термінології у викладі лідерів львівського наукового термінологічного осередку.

Особливість жанрових та стилістичних особливостей наукового стилю англійської мови. Аналіз визначення провідних екстралінгвістичних стилістичних факторів наукового стилю. Характеристика усвідомленого різновиду мови, зі структурною граматичною єдністю.

Обґрунтування доцільності аналізу похідних понять феномену самовдосконалення на засадах міждисциплінарної методології. Вивчення наукового тезаурусу понять саморозвитку, самореалізації, самоактуалізації, самоорганізації, мотивів, рефлексії, самопізнання.

Аналіз нинішнього співвідношення між мовами німецького й австрійського колективів зносин. Визначення статусу німецької мови Австрії в межах теорії плюрицентризму. Підходи: австрійсько-національний, німецько-інтегративний, австрійсько-інтегральний.

Загальна характеристика мовознавчої спадщини І. Панькевича. Аналіз документів листування і ділових зв’язків науковця з тогочасними вченими, ознаки його впливу на інших лінгвістів. Наукові здобутки І. Панькевича у зв’язку з поступом лінгвістичної думки.

Відомості про наукові здобутки І. Панькевича як мовознавця. Ознаки високого рейтингу його праць із діалектології, ономастики, історії мови. Аналіз змісту і значення досягнень вченого у галузі української граматики, правопису, вивченні писемних пам’яток.

Сучасні сугестивні технології викладання іноземних мов. Міжкультурні комунікації у лінгвістиці. Аналіз літературних творів постколоніальної епохи. Вербалізація культурних концептів у повчальному дискурсі. Мова газетних текстів як засіб впливу на читача.

Система професійного засвоєння лінгводидактичної термінології майбутніми вчителями-словесниками. Формування фахового номенклатурного словника на основі поєднання особистісно-орієнтованого та когнітивного підходів. Ділове мовлення під час навчання.

Аналіз дефініцій термінів системність, польова модель, лексико-семантичне поле. Спрямування лексичних студій на вивчення системної організації лексики в мові. Принцип класифікації слів за тематичними ідеями, семантичними полями, сферами належності.

Виявлення принципів текстотворення наукового епістолярію у контексті комунікативно-прагматичного та функційно-стильового аналізу дискурсу. Закономірності структурування наукового листа, специфіка його функціювання в національній дискурсивній традиції.

Визначення та характеристика ролі для філології вивчення досвіду зарубіжних літературознавчих енциклопедій і компендіумів. Аналіз виокремлення постпостмодерністських рис у річищі сучасного британського роману, як ключової проблеми в компендіумі.

Висвітлено проблеми науково-методичного забезпечення інноваційних процесів у викладанні курсу "Сучасна українська літературна мова (Синтаксис)". Розглянуто складні випадки аналізу словосполучень, головних і другорядних членів речення, односкладних речень.