Проілюстровано сучасні лінгвістичні погляди стосовно визначення поняття "дискурс" у кореляції до критичного дискурс-аналізу, який передбачає розгляд медіа-тексту з урахуванням екстралінгвістичних факторів. Мас-медіа як потужний політичний інструмент.

Визначення поняття "дискурс" у кореляції до критичного дискурс-аналізу. Проблема вибору структури та жанрів медіа-дискурсу, інтеракційних факторів, референтних форм. З'ясування процесів породження і функціонування медіа-дискурсу та його складників.

Комплексний аналіз стану наукового опрацювання проблематики медійного дискурсу на сучасному етапі в працях британських та американських лінгвістів. Вивчення медійного дискурсу в синхронії та діахронії. Походження громадсько-політичних зобов’язань.

Жанр - відносно стійкі тематичні, композиційні і стилістичні типи висловлювань, що мають функціональну, соціально зумовлену природу. Знання - єдність життєвого досвіду і набутих вербальних навичок, які складають уявлення про зміст різних дискурсів.

Зв'язок медійної лінгвоіміджелогії з такими неолінгвістичними напрямами, як медіалінгвістика, PR-лінгвістика, психолінгвістика та сугестивна лінгвістика. Принципи лінгвістичного аналізу медійних іміджевих текстів про Україну, доцільність їх поділу.

Особливості і специфіка функціонування медіаконцепту "материнство" у сучасному телевізійному рекламному дискурсі. Вплив вікових, гендерних, психоемоційних, національно-ментальних, інтелектуальних детермінант на когнітивну та психоемоційну сфери споживача.

Суть способів реалізації мовної гри та її можливостей для досягнення комунікативного ефекту в комерційній рекламі, що є одним із засобів масової інформації. Поліфункціональна специфіка лексико-семантичного ресурсу гри слів у текстах комерційної реклами.

Вивчення ролі подкастів у динаміці мовних процесів, що передбачає аналіз медіалінгвістичних механізмів взаємодії мов шляхом запозичення лексичних одиниць. Дослідження лексичних запозичень в англомовних подкастах та сфера їх проникнення в англійську мову.

У статті лінгвопраксіологічний вектор аналізу розглядається як перспективний для сучасної медіалінгвістики. Відображено найважливіші особливості цього підходу: предмет, ключові категорії, методики аналізу. Диференціація лінгвістики на підставі предмета.

Дослідження семантичної структури поняття "медіаосвіта" на сучасному етапі розвитку освітньої галузі. Необхідність уточнення значення терміна та його фіксації в лексикографічній практиці. Визначення притаманних українській мові похідних неологізмів.

Дослідження медіастилістичного потенціалу антитези в архітектоніці сучасного українського інтерв’ю з погляду виявлення доцільних моделей її застосування та дієвості впливу на реципієнта. Аналіз продуктивних моделей антитетичних комунікативних складників.

Аналіз наукових студій в галузі історичної медієвістики, які проводили працівники кафедри загальної історії середніх віків та Інституту допоміжних історичних наук Львівського університету. Особливості розвитку історичної реґіоналістики, топоніміки.

Наукову розвідку статті присвячено дослідженню медійного дискурсу як сфери суспільної комунікації. Мета статті полягає у поглибленні наявних підходів до поняття "медіадискурс", аналізі його цілей. Уявлення про мовленнєву діяльність у сфері мас-медіа.

Медійний фразеологізм - мовна універсалія стилю масової інформації, що характеризується смисловою неподільністю, семантичною цілісністю, емоційністю та експресивністю. Мовна картина світу - процес, що визначає відображення вербального світобачення.

Характеристика джерел породження прецедентних феноменів у медійних перифразах ХХІ століття. Основні шляхи асоціативного моделювання нового змісту досліджуваних одиниць. Особливість виявлення основних рівнів прецедентності цих ментальних утворень.

Создание Центрального разведывательного управления в аспекте межведомственной борьбы в связи необходимости координации всей разведывательной информации, поступавшей в различные государственные органы власти США. Этапы за борьбы за полномочия и ресурсы.

Рассмотрение философских и психологических оснований междисциплинарного исследования результатов психолингвистического ассоциативного эксперимента - доминантных для русской языковой личности оценочных ассоциаций. Иерархическая организация ценностей.

Использование междисциплинарного подхода при обучении иностранным языкам по направлениям подготовки "Международные отношения" и "Политология". Разработка на английском языке учебных пособий с ярко выраженной предметной и политической составляющей.

Использование антропологического подхода к изучению закономерностей порождения высказывания. Анализ метафорических конструктов современного политического дискурса. Лингвистические средства придания образности в американском варианте английского языка.

История изучения междометия в языках разных систем. Обоснованность включения междометий в систему частей речи. Вопрос категориальной принадлежности междометия в мордовских языках. Выражение чувств и волевых побуждений, отсутствие номинативной функции.

Системное, всестороннее описание семантических особенностей и функционального назначения междометий как показателя градуальности. Выявление частотности употребления отдельных междометных слов, функционирующих в качестве показателя градуальности.

Понятие, общая характеристика и классификация междометий в современном английском языке, их роль в устной коммуникации. Употребление симптоматических знаков в газетно-публицистическом стиле. Звуковые и шумовые образования в отечественном языкознании.

Анализ новых подходов к классификации междометий, оценка их сильных и слабых сторон. Обоснование корреляции междометия и предложения в рамках синтаксического подхода. Изучение междометий как языкового класса. Тенденции исследований в области междометий.

Проблема междометий как особой категории слов. Синтаксические функции междометий. Специфические характеристики междометий в сербском языке, роль интонационных изменений. Критерии выделения междометий в английском языке, проблемы их классификации.

Характеристика первичных эмоциональных междометий на фонетическом, морфологическом, синтаксическом и семантико-прагматическом уровнях. Выявление семиотического статуса вокальных жестов. Описание отношений между двумя формами феномена междометия.

Изучении практического применения междометий в речи, их лексических и грамматических значений. Влияние междометий на интонационную структуру предложения. Языковые средства выражения эмоций. Особенности и классификация междометий китайского языка.

Междометие как часть речи. Комплексное описание междометий, выражающих положительные эмоции, а также исследование особенностей употребления этих междометий в современном русском языке. Классификация отобранных единиц по составу и семантическим функциям.

Значение эмотивности как неотъемлемой принадлежности художественного произведения. Эмотивность текста как лингвистическая проблема. Создание когерентности текста, сложных "вертикальных", интертекстовых связей, основанных на аллюзии и развернутой метафоре.

Рассмотрение данных словарей и академических грамматик, различных точек зрения на морфологическую и синтаксическую характеристику названных языковых единиц. Разработка системно-грамматического и текстового анализа модусного предикатива "бесспорно".

Характерные черты лексикографической фиксации современной немецкой диалектной лексики с религиозной (конфессиональной) спецификой. Особенности локализации диалектных помет в структуре словарной статьи. Анализ тематической принадлежноти диалектизмов.