Аналіз семантико-стилістичного потенціалу флоролексем, зорієнтованого на виконання ними ряду зображально-виражальних функцій. Лексикографічні фіксації образно-фігуральних значень назв рослинних об’єктів. Словник-реєстр флоролексем з поетичних текстів.

Специфіка віршової мови регіонального поета Валерія Виходцева на основі високочастотних флористичних назв, які він використовує не лише у прямому значенні для найменування рослин, але й метафоризує ці номени. Символічні значення окремих флористичних назв.

Специфіка віршової мови Ліни Костенко на основі високочастотних флористичних назв, які поетеса використовує не лише у прямому значенні для найменування рослин, але й метафоризує їх. Використання метафор семантичних типів "неживому-живе", "живому-живе".

Розкриття синергетичну природу сучасного мовленнєвого етикету як складної, відкритої та нелінійної системи. Аналіз зовнішньомаркованих та внутрішньомаркованих флуктуацій у мовленнєвій поведінці постколоніального персонажа, гібридної мультикультурності.

Полимодальное исследование процесса фокусирования, достигаемого через соотнесение фокусных жестов с фокусными элементами речи. Сравнительный анализ 2 корпусов видеозаписей на русском языке с повествованиями и описаниями, собранными в ходе экспериментов.

Фольклоризмы англо-шотландской народной традиции, используемые в балладах английских поэтов и предлагаемые русскими авторами варианты их перевода. Анализ содержательно-композиционных, формально-поэтических, языковых особенностей балладного жанра.

Тлумачення фольклорного питання в епістолярному дискурсі українських письменників у контексті романтичної теорії літературної творчості. Дослідження епістолярної спадщини Боровиковського, Гребінки, Гоголя, Куліша, Федьковича, Головацького, Духновича.

Представленню терміна "концепт" як продуктивного інструменту не тільки для філософсько-лінгвістичних дисциплін, але й для фольклористики. Введення терміна "фольклорний концепт" у понятійний апарат фольклористики. Фольклор як історико-культурне явище.

Пріоритет персонажів шотландської народної балади. Поетичні особливості творення героїчного у шотландському фольклорі. Специфіка антиномії "історія-вигадка" у творчості Р. Бернса та В. Скотта, еволюція авторської художньої свідомості в даних творах.

Аналіз діалектних лексичних одиниць, засвідчених у записах холмського фольклору другої половини ХІХ ст. відомого польського етнографа О. Кольберга. Репрезентація лексики повсякденної господарської діяльності, природи, матеріальної й духовної культури.

Анализ предпосылок для выделения класса фольклорно-символических ментальных образований. Рассмотрение фольклорно-символических ментальных образований в русской и немецкой концептуальных системах на примере анализа структур концептов луна и mond.

Описание в повестях и рассказах А. Хаквердиева с помощью фольклора истории, обычаев, быта народа, его духа. Характеристика многогранной деятельности талантливого прозаика, анализ его роли в общественно-политической, культурной и научной жизни страны.

Обмен тавтологичной информацией в целях поддержания социальной солидарности как функция массовой культуры. Характеристика стилистических и структурных приемов, которые используются в британском фольклорном песенном творчестве в 60-х годах ХХ века.

Анализ языковой репрезентации фольклорных фреймов, под которыми понимается структура фольклорных данных для представления ситуации, характерной для менталитета людей в лирических стихотворениях Высоцкого. Реализация теории концептуальной интеграции.

Анализ особенностей функционирования фольклорного интертекста в поэзии М.Д. Рахлиной. Влияние устного народного творчества на уровне лексических заимствований, жанровых номинаций, прямого цитирования устойчивых фольклорных выражений и их трансформаций.

Рассмотрение фольклорного концепта как дискурсивной реализации общекультурного концепта. Выявление его дискурсивно и жанрово обусловленных характеристик. Актуализация концепта "семья" в текстах песен, частушек, пословиц, бытующих в современном фольклоре.

Встановлення закономірностей зміни фону і фігури в п’ятикомпонентних складнопідрядних реченнях із вкрапленням сурядності у публічних промовах Б. Обами та Д. Кемерона. Базові структурно-семантичні типи синтаксичного аранжування таких складних речень.

Сущность паралингвистической фонации, ее основные элементы. Просодика как ритмико-интонационное оформление речи. Психологическая типология характеров в зависимости от стиля речевого общения. Причины изменения степени громкости речи. Роль дикции.

Дослідження об’єму пареміофонду, аналіз особливостей прислів’я як його ядерної одиниці. Особливості вивчення прислів’я під кутом різних напрямів у мовознавстві. Характеристика прагматичних, когнітивних та етнокультурних засад дослідження фонду прислів’їв.

Минимальная смыслоразличительная единица языка. Фонема как единица языка. Сопоставление строения систем языков. Сегментные языковые единицы. Соотношение гласных и согласных фонем. Типологическое выделение вокалических и консонантических языков.

Описание особенностей фонематической вариантности разговорных слов в современном немецком языке. Типы фонематических колебаний в корневых и аффиксальных морфемах, связанные с историческими фономорфологическими процессами развития немецкой лексики.

Рідна мова та її унікальна роль у становленні особистості людини теоретичні аспекти проблеми розвитку фонематичного сприйняття у дошкільників з фонетико–фонематичним недорозвиненням мовлення. Корекційно-логопедичні роботи. Психолого-педагогічна наука.

Комплексний аналіз фонемної структури кореневої морфеми в готській мові на матеріалі механічної вибірки з лексикографічних джерел. Канонічні форми коренів у готській мові. Характеристика та специфіка фонемної структури кореневої морфеми в готській мові.

Фонемная принадлежность и качество гласного в союзах как один из дискуссионных вопросов русской фонетики. Наличие сильной зависимости от социальных характеристик говорящих на всех языковых уровнях - одна из характерных особенностей спонтанной речи.

Комплексный анализ фонологического статуса мягких заднеязычных согласных в современном русском литературном языке. Синтагматические аргументы в пользу признания согласных самостоятельными фонемами. Фонологическая интерпретация мягких заднеязычных.

Исследование процесса создания имплицитного поэтического смысла в английском поэтическом тексте с помощью синергетических звукосочетаний (фонестем) в диахроническом поэтическом срезе. Роль фонестемы в реализации прагмалингвистических дискурсивных функций.

Рассмотрение фонестем как многофакторных языковых единиц в поэтическом тексте. Изучение механизма и процесса создания звукообразов и имплицитного поэтического смысла в английском поэтическом тексте с помощью фонестем в диахроническом поэтическом срезе.

Фонетика как раздел науки о языке, изучающий его звуковой строй. Сущность фразы и фонемы. Согласные и гласные звуки, их отличия. Звонкие и глухие согласные. Принципы ассимиляции согласных по мягкости и по твёрдости. Ассимиляция зубных перед шипящими.

Определение понятия диграфа (сочетания двух букв), специфики гласных и согласных звуков английского языка. Разработка системы упражнений, направленных на отработку произносительных навыков при обучении английскому языку русско-кыргызско-язычных учащихся.

Классификация гласных и согласных звуков. Средства выделения фразы. Основные компоненты русской интонации. Типы синтагматического ударения. Деление слога на фонетические звенья. Особенности русского словесного ударения. Разграничение фонетики и орфоэпии.