Проблемы, связанные с межкультурной коммуникацией и формированием межкультурной компетенции, национально-культурных номинаций. Фитонимическая лексика, сопоставительный анализ национально-культурного компонента номинаций русского и немецкого языков.

Художественно-изобразительные особенности фитонимической лексики в художественной прозе Е.И. Носова. Частотный словарь и конкорданс фитонимических наименований в произведениях. Место диалектных фитонимов в художественном тексте и способы их семантизации.

Особенность описания современного состояния изучения фитонимической метафоры в рамках когнитивной лингвистики. Проведение когнитивно-ономасиологического анализа фитонимов немецкого языка. Выявление разных видов метафор и осуществление их классификации.

Определение сути понятия фитонимы как наименования растений. Некоторые аспекты описания фитонимической лексики в русском и английском языках. Подходы к решению проблемы анализа фитонимических номинаций и организации лексико-семантических групп фитонимов.

Семантико-синтаксичний паралелізм як універсальний художньо-образний засіб мовно-поетичної організації фольклорно-пісенних творів. Сутність семантико-синтаксичного паралелізму як стилістичної фігури. Роль аналізованих структур у побудові текстів дум.

Аналіз інтенції естетичності як одного із дискурсивно-жанрових виявів категорії комунікативної інтенції в поезії М. Рильського. Низка фігурально-риторичних конструкцій, що вербалізують прагнення автора передати метафорично-образне сприйняття світу.

Статус конструкцій експресивного мовлення у публіцистичному стилі. Еволюція лінгвістичних поглядів на аналізовані одиниці, визначення основних ознак й тенденцій розвитку мови української публіцистики. Лексичні повтори як засоби смислової актуалізації.

Проаналізовано лінгвостилістичне аранжування англомовних пісенних текстів українських виконавців, а саме специфіку використання фігур субституції. Також досліджено, що фігури субституції використовуються виконавцями для змалювання своїх почуттів.

На матеріалі "Українського стилістичного словника" Івана Огієнка аналіз лексики роману "Люборацькі" А. Свидницького в лексико-стилістичному та лексико-граматичному аспектах. Вивчення частиномовного складу та розбіжностей у написанні деяких слів.

Визначення стилістичних особливостей та філологічної аргументації в богословсько-полемічних трактатах. Виокремлення провідних напрямків православно-католицької полеміки, аналіз ролей та місця полемічних розправ у творчості вітчизняних барокових авторів.

Дослідження художнього дискурсу письменників у лінгвостилістичному аспекті - одна з найважливіших проблем мовознавчої науки. Вживання лінгвістичної лексики в прямому значенні - одна з найбільш характерних особливостей літературних творів Р. Іваничука.

Вивчення смислових, лексико-генетичних та структурних особливостей термінів у межах тематичних груп, що репрезентовані у працях М. Драгоманова. Визначення співвідношення інтернаціональних та рідномовних терміноелементів у науковій мові письменника.

Шляхи вироблення Іваном Огієнком ефективного методу філологічного дослідження. З'ясування логіки розгортання наукової теорії. Важливість принципу зміщення вектору наукового дослідження для розуміння методологічного увиразнення філологічного методу.

У роботі продемонстровано, що філологічні науки пропонують цифровим комунікаціям багатий внесок в аналіз мови та цифрових дискурсивних продуктів. Також проведено аналіз трендів цифрової комунікації, які полягають у виявленні змін в онлайн-дискурсі.

Осмислення мови Шевченка як складної ієрархічної системи. Парадигматично-синтагматичний аналіз концептів-мотивов слов-символів "слово, хата, світ" у поетичному тексті Кобзаря. Естетичний аспект становлення нової літературної норми слововживання Шевченка.

Нарощування смислової структури концепту інтелігенція через цілий комплекс текстових структур з домінантою "європейськість". Духовний, матеріальний та соціокультурний простір персонажа-інтелігента на трьох рівнях асоціативного образного мислення.

Зосередження уваги на рисах, що об’єднують граматики Паніні і Пор-Рояля в контексті "Філософії наступництва: граматики Паніні та Пор-Рояля". Аспекти граматик, вплив на арабо-мусульманську лінгвістику (граматику), виявлення подібних якостей у їх створенні.

Розгляд особливостей автентичності та інтерпретації сенсів філософських текстів під час перекладу першоджерел з англійської мови українською. Методологічне визначення проблеми мови та мислення. Специфіка інтерпретаційних тлумачень джерельного перекладу.

Особливості уявлень та сприйняття прекрасного носіями 4-х мов, встановлення спільних і відмінних рис світосприйняття та мовної картини світу представників слов’янських та германських народів. Універсальні і унікальні явища в зіставлюваних лінгвокультурах.

Аналіз лінгвістичних концепцій Р. Якобсона в галузях славістики і семіотики, взаємовпливу лінгвістики й філософії. Сутність, значення і функції мови в працях вченого, його уточнення до лінгвістичних теорій Ф. де Соссюра. Взаємозалежність мови й мислення.

Дослідження проблеми розуміння та інтерпретації, що пов’язана із теорією комунікації та з філософською наукою. Історія осмислення проблеми розуміння та інтерпретації від ХІХ ст. до періоду постмодернізму, погляди представників філософської герменевтики.

Аналіз проблеми налагодження та встановлення міжнародного співробітництва. Дослідження філософського підґрунтя перекладу англомовних документів ЮНЕСКО сфери освіти китайською мовою. Опис комунікативного акту з урахуванням екстралінгвальних особливостей.

І.Я. Франко - обдарований письменник-мислитель, учений і публіцист, його роль у розбудові стильової поліфункціональності української мови на зламі ХІХ-ХХ ст. Лінгвістичний аналіз філософської термінології І.Я. Франка з погляду її генези та організації.

Здійснено аналіз літературознавчої дискурсивної практики українського окциденталізму у вітчизняному науковому вимірі, зокрема періоду МУРу. Авторка з’ясовує специфіку окциденталізму цього періоду, основні філософсько-естетичні вектори його розвитку.

Встановлення загальнотеоретичних критеріїв виділення аналізованого лінгвістичного феномена і визначення його термінологічної суті і жанрово-дискурсивної віднесеності. Розгляд лінгвістично-орієнтованих класифікацій наявних видів фінансового звіту.

Структурно-семантичні особливості фітонімної лексики як стилетвірного чинника письма М. Вінграновського. Сутність та поняття фітонімного кода, аналіз символіки квітів в українській лінгвокультурі з позиції діахронії. Проблеми традиційної культури народу.

Аналіз назви рослин, мотивованих цілющими властивостями. Утворення словотвірних й семантичних моделей номінації фітономенів від іменників, дієслів, прикметниково-, числівниково- і дієслівно-іменникових словосполучень, назв дій і продуктів харчування.

Наименование предметов и явлений окружающей действительности - ключевое средство фиксации опыта духовного и культурного развития человека. Классификация русских фитонимов по тематическим группам на лексико-семантическом и словообразовательном уровнях.

Место группы фитонимов в лексической системе селькупского языка. Систематизация селькупских наименований растений из различных источников. Анализ производных наименований растений. Классификация способов и принципов номинации флоры в селькупском языке.

Характеристика найтиповіших для української свідомості концептів, що належать до груп: дерева, трави, квіти. Дослідження їх трансформацій у поетичній картині світу, утворення переносних використань, символів, фразеологічних одиниць. Етимологія лексем.