Прозаик, публицист и философ Л.Н. Толстой. Девиз дневника писателя. Правила Л.Н. Толстого для развития воли телесной, воли чувственной, для развития воли разумной, памяти, деятельности и умственных способностей. Изучение внутренней жизни человека.

Реконструкция суфийского философского диалога на материале произведения Ф. ‘Аттара. Анализ его композиции и компонентов. Достижение цельности поэмы посредством внешней и внутренней диалогичности. Вопросы неоднозначности интерпретации произведения.

Аналіз специфіки внутрішнього мовлення персонажів у французькій мінімалістичній екстрагомодієгетичній оповіді. Характеристика оповідного простору із погляду мовленнєвого структурування. Види позиції оповідача, що є властивими наративній манері французів.

Аналіз комунікативних властивостей українського барокового тексту на прикладі проповідей Л. Барановича. Прояв статусу другого учасника спілкування у молитвах архієпископа. Закінчення повчання молитовними звертаннями до Бога з проханням відпустити гріхи.

Аналіз новели А. Шніцлера та виявлення специфічних ознак внутрішнього монологу, оскільки така оповідна форма має здатність "вплітатися" у текстову тканину й створювати цілісний текст. Методи дослідження літератури, зокрема психоаналіз, їх взаємозв’язок.

Висвітлення основних тенденцій сучасного розвитку теорії внутрішнього монологу в психології та літературознавстві. Аналіз монологу як форми художньої репрезентації внутрішнього мовлення. З'ясування родово-жанрової сфери побутування цього способу викладу.

Аналіз творів українських прозаїків 70-80-х років ХХ століття. Вираження внутрішнього світу героя-дитини, його психологічного стану в параметрах сільського та міського простору. Концептуальність просторової полярності, розвиток мотиву бездуховності.

Характеристика художнього відображення Віктором Близнецем внутрішнього світу і процесу змужніння дітей і підлітків повоєнного села. Вплив сільських реалій, родинних проблем та внутрішніх конфліктів на формування цілеспрямованої та творчої особистості.

Аналіз основних різновидів нарису та підходів дослідників до формування його внутрішньожанрової типології. Особливості віднесення нарису до белетристики і до публіцистики. Розгляд прикладів класифікації нарису в роботах різних дослідників жанру.

Аналіз комунікативної структури ліричних текстів. Огляд методологічних підходів до літературної комунікації. Відмінності між внутрішньою комунікативною структурою текстів та зовнішньою. Теоретико-методологічні проблеми організації ліричного мовлення.

Рівні внутрішньої організації прози, обґрунтування структури глибинного життя і конкретно текстуальне вивчення внутрішніх просторів художнього світу І. Франка у відповідності з визначальними для прозового роду літератури наративними домінантами.

"Мадонну перехресть" Ліни Костенко літературознавці вважають зразком неперевершеності і досконалості, новою сторінкою в українській та світовій поезії. Автобіографічне підґрунтя книги не суперечить занурюванню у проблеми сучасного людського буття.

Анализ формы сновидения в стихотворении. Репрезентация визуального в литературе. Категория границы как соединяющей и разъединяющей сущности. Разграничение сна как явления фантастического мирообраза и сна как разновидности воображаемого мира героя.

Літаратурныя помнікі як сродак інфармацыі аб фактах жыцця, высокія заслугі і значныя справы знакамітых людзей. Аповед у аповесці В. Іпатавай "Прадыслава" пра асобу Святой Еўфрасінні Полацкай з самай юнай пары яе жыцця да апошніх дзен і яе высокая місія.

Адам Міцкевіч - знакаміты паэт, які тварыў на "сумежжы трох культур": беларускай, польскай і літоўскай. Марыля Верашчака - імя жанчыны, якой было наканавана ўвайсці ў гісторыю дзякуючы гэтаму самаму каханню. Вобраз Марылі Верашчакі ў творах Міцкевіча.

Дослідження образу вовкулаки у трьох творах сучасної української гостросюжетної прози (В. Івченка, В. Васильченка, А. Кокотюхи). Аналіз літературних витоків цього образу в романах, їх зв’язки із жанрами класичного детективу, наукової фантастики і містики.

Вивчення формотворів та інтерпретацій міфологем вогню і сонця у творчості О. Олеся та європейських символістів. Реалізація вогню в інтерпретації Л. Українки та Г Чупринки в романтизованій постаті співця, що продовжує власне життя у палахкотінні пісень.

Гидрофитная образность как один из элементов картины мира в натурфилософском аспекте. Роман Франца Верфеля "Барбара, или Благочестие" - литературное произведение, которое насыщено знаками преодоления границы жизни и смерти, явного и запредельного.

Суть образов водной стихии в маркированном немецкостью пространстве в стихотворениях Саши Черного, которые были написаны поэтом в период как до, так и во время эмиграции. Проведение исследования образов рек, морей, дождя и тумана в творчестве художника.

Значение литературы в годы Великой Отечественной войны. Особенности творчества поэтов военного времени, патриотическая направленность их произведений. Писатели, которые отдали свою жизнь за освобождение нашей Родины и стран Европы от фашистского рабства.

Разработка нарратологической типологии военных повестей В. Быкова. Повествовательные модели на основании способов организации эпической ситуации, конфликта, системы персонажей. Диахронологический статус моделей. Бинарные и тернарные модели культуры.

Анализ стихов А. Кутилова о войне, которые можно рассматривать как антигероические, так как в них автор по-своему, с позиции мирного человека, рассматривает военные события. Чувства героя, а не описание внешних событий, как центр тяжести в стихотворении.

Главные этапы жизненного пути и литературной карьеры К. Симонова. Изучение творческого наследия писателя в области военной тематики. Работа корреспондентом в годы Великой Отечественной войны. Освещение стойкости и героизма солдат и офицеров Красной Армии.

Анализ "наполеоновского" цикла М.Ю. Лермонтова. Эволюция авторской позиции от преклонения перед военным талантом Наполеона, его гениальностью до осуждения стремления к славе через войну, гибель и страдания людей. Лермонтовский идеал сверхчеловека.

Аналіз поглядів австрійських психоаналітиків С. Шпільрейн та З. Фройда на взаємозв’язок метафор життя/кохання та смерть/війна. Виділення основних воєнних образів у ліричній збірці Ф. Петрарки "Книга пісень". Відродження петрарківського поетичного руху.

Дослідження, яке розглядає новітню українську версію роману Е. Гемінґвея "Прощавай, зброє" з позиції перекладознавства та літературної компаративістики. Внутрішня суспільна потреба України осмислити російсько-українську війну гібридної фази (2014-2022).

Розгляд новітньої української версії роману Е. Гемінґвея "Прощавай, зброє" з позиції перекладознавства та літературної компаративістики. Суспільно-літературні потреби України, які стали причиною повторного сучасного перекладу роману "Прощавай, зброє".

Феномен різножанрових книг в українському літературному просторі, автори яких звертаються до теми сучасних воєнних подій на Сході країни. Аналіз текстів сучасних авторів-комбатантів (М. Бреста, К. Чабали та С. Гридіна) і воєнних романів Олеся Гончара.

Загальні закономірності й основні тенденції розвитку воєнного роману, його типологія та періодизація розвитку. Вивчення полівекторності художніх пошуків, багатства типів і різновидів воєнного роману у воєнній романній творчості східних слов'ян.

Анализ концепта "трагедия философии" из одноименной работы С.Н. Булгакова (1927). Призыв слить воедино философию и богословие, который не нашел поддержки в большинстве трендов современной философии. Концепт "трагедия философии" как избыточный пафос.