Аналіз і оцінка параметрів інтертекстуальності в текстовому просторі роману "Шкіра для барабана" в напрямках суто авторського прийому інтертекстуальності. Використання антропонімів з історично-культурного контексту та функціонування цитат з інших творів.
Аналіз функціонального призначення різних форм інтертекстуальності в різножанрових публіцистичних текстах Надії Світличної та Соломії Павличко в контексті порушення ними питання щодо становища українського жіноцтва. Розгляд факторів ліризму тексту.
Розгляд базові концепти української поезії та проведення аналіз цих концептів з мотивами творчості Тараса Шевченка. Формотворчий характер поетичної спадщини письменника та віддзеркалення у сучасній поезії тяглості культурних традицій попередніх епох.
Інтерпретація художньої спадщини Ю. Липи в контексті інтертекстуальності як літературного прийому, детермінованого стратегією автора. Дослідження у контактному, типологічному аспектах складових і структурної специфіки текстових масивів як знакових систем.
Міжтекстові зв'язки роману Орхана Памука "Біла фортеця". Художній досвід інонаціональних творів. Рецепція мотивів і образів барокової та романтичної літератур, пропущених крізь призму постмодерної поетики. Інтертекстуальні коди прози Орхана Памука.
Особливості полісемантичного сакрального образу-концепт ворона, що сформувався у психіці автора на синтезі фольклорно-міфологічних уявлень українців, літературної традиції та авторської фантазії. Аналіз міжтекстових зв’язків ліричних творів Б. Олійника.
Аналіз інтертекстуальних особливостей прози І. Роздобудько, які пов’язують окремі романи письменниці у складну структуру. Визначення понять "інтертекстуальність" та "автоінтертекстуальність", їх впливу на розуміння тексту в художніх творах письменниці.
Простеження новаторства митця в осмисленні євангельського сюжету про Юду Іскаріота. Аналіз інтертекстуальності драми "Ціна крові" Черкасенка. Виявлення культурних впливів, асоціацій, слідів "чужих текстів". Вивчення авторського розуміння феномена зради.
Аналіз інтертекстуальності драми "Ціна крові" українського письменника-модерніста Черкасенка. Новаторство митця в осмисленні євангельського сюжету про Юду Іскаріота. Вивчення особливостей авторського розуміння феномена зради. Біблійний інтертекст драми.
Поняття "антропонімічна інтертекстуальність" як ключ до інтерпретації текстів. Огляд прози Оксани Забужко та виявлення у ній особливостей вживання автентичних імен. Особливості і можливість використання антропоніма у діалозі із попередньою культурою.
Розгляд ліричних циклів у якості інтертекстуальних систем. Виявлення найбільш типових для індивідуально-авторської манери М. Волошина прийомів, що "працюють" на формування у творах поета конструктивних способів освоєння простору ліричного тексту.
Дослідження новел українських письменників зламу ХІХ-ХХ століть із позицій становлення синтетичного письма. Зображення внутрішнього світу персонажа та визначення концептів його взаємодії з довкіллям. Порівняльне дослідження творів новелістичного жанру.
Зв’язок між авторською інтенцією достовірної фіксації колективного урбаністичного дискурсу та інтертекстуальністю. Дослідження засобів реалізації інтертекстуальності у художньому тексті: референції та цитати. Стилістичне забарвлення авторських коментарів.
Постмодерн - культурний напрям, що формує маргінальне поле, в якому художній вимисел та реальність змішуються. Інтертекстуальність - механізм, який передбачає текстову синтагматику, що дозволяє представляти події конкретного твору на тлі інших подій.
Дослідження міжтекстових зв’язків, спостережених у мовотворчості Максима Рильського. Описання різновидів інтертекстуальних компонентів, як цитата, алюзія, натяк, жанровий зв ’язок текстів, посилання на власний передтекст (самоцитація, самоповтор).
Виявлення конкретних форм діалогу Стуса та Світличного із зарубіжними та національною культурами. Визначення та характеристика сутності інтертекстуальності, як загальнокультурного модусу оновлення духовної спадщини в процесі літературної рецепції.
Аналіз інтертекстуальності в художньому дискурсі Барнса. Вживання прецедентних імен біблійного походження, пов’язаний з використанням як культурний знак для найменування певного місця або ситуації. Алюзії на Творця, Диявола, Святу церкву, Панування Бога.
Інтертекстуальні форми у творчості письменниці Н. Бічуї - цитування, ремінісценції, алюзії. Архітекстуальні ознаки філософських відступів-медитацій, що набувають міжстильових і міжтекстових зв’язків. Паратекстуальні можливості заголовка твору та епіграфа.
Функції інтертекстуальності в романах М. Турньє, зв’язок поетики автора з жанровою специфікою творів, вплив типу інтертекстуальності на формування жанрової стратегії. Жанрові особливості романів Турньє на основі домінантного типу інтертекстуальності.
Дослідження та аналіз інтертекстуальних зв'язків на матеріалі роману Пола Остера "City of glass". Визначення особливостей інтертекстуальності, яка слугує ефективним прийомом творення можливих світів у межах текстового простору літературного твору.
Дослідження інтертекстуальних зв'язків новел та оповідань Галини Пагутяк. Використання алюзій, ремінесценцій, метатекстуальності для розкриття художнього світу творів письменниці й авторської інтерпретації образів. Типи і форми міжтекстовості у прозі.
- 6832. Інтер’єктиви в мовній картині світу поета Петра Карманського: склад, семантика, функціонування
Вигуки й звуконаслідувальні слова як складники індивідуальної картини світу поета П. Карманського. Семантичні розряди інтер’єктивів, що корелюються із загальним настроєм творів поета, особливостями його світобачення, світорозуміння й світовідчуття.
Визначення здобутків неокласичної традиції. Розгляд рецепції античних образів, мотивів і жанрових форм у інтимній ліриці Максима Рильського. Формування ліричного героя М. Рильського в результаті синтезу традицій класичної та модерністської поезії.
Виявлення модерністських напрямів та ознак Відродження в українській літературі першої половини ХХ ст. Специфіка життєвого і творчого шляху Героя Соціалістичної Праці П.Г. Тичини. Особливості та загальна спрямованість любовної лірики Павла Тичини.
Дослідження інтимної лірики як духовного феномена. Аналіз чоловічого та жіночого дискурсу на матеріалі любовної поезії Д. Павличка та Л. Костенко. Визначення особливостей чоловічого й жіночого осягнення любові. Переживання закоханих ліричних героїв.
Життєві обставини та творчість українського поета Івана Франка, особливість та мелодійність його ліричних творів. Історія появи в житті Івана Франка збірки "Зів’яле листя", її місце в творчості поета. Інтимна лірика та особистісні мотиви в збірці.
Дослідження інтонаційної організації віршів В. Свідзинського, художніх функцій ритмомелодійних чинників і новаторства строфіки його творів. Використання поетом засобів модифікації класичних метрів і врегульованих дольників на основі трискладників.
Попередники інфернального героя сучасної російської літератури. Класифікація традиційних демонічних героїв літератури фольклору та міфології. Сутність, особливості, зміни функціональної ролі, типологія інфернального героя новітньої масової літератури.
Специфіка художньої інтерпретації образу перелесника в романтичній прозі. Огляд інфернального образу літавця у фольклористичних студіях. Образ перелесника в романтичній прозі П. Куліша та І. Барщевського. Риси вогняного змію як літературного персонажа.
Інфернальний образ літавця в українській романтичній прозі. Характеристика інфернального образу літавця у фольклористичних студіях. Образ перелесника в народних легендах і казках. Індивідуальні риси, якими наділений вогняний змій як літературний персонаж.