Драматургічне переосмислення та особливості трансформації сюжету гогольовського "Вія" в творах Л. Улагая-Красовського, Остапа Вішні та В. Пачовського як представників української літератури 20-30-х рр. ХХ ст Червоний терор в сюжеті "Нового Вія XX в".

Сучасна теоретико-методологічна база дослідження традиційних образів. Детермінанти неоміфологізму Л. Андреєва та його специфіки (у контексті епохи). Прийоми "осучаснення" (модернізації семантичних полів) традиційних образів у творчості письменника.

Аналіз романа Крістофера Фаулера "Спанкі", який на сюжетно-образному рівні має орієнтири на трагедію Йоганна Гете "Фауст", ускладнюючи фаустівські колізії мотивом контакту з позаземним розумом. Дослідження фаустівського сюжету у фантастиці ХХ століття.

Напрямки використання усталених, мовних засобів портретування українців у класичних творах. Виявлення найтиповіших рис українців, що складають національний стереотип. Виявлення традиційного та індивідуального в описі національних рис українців.

Дослідження трансформування образу оповідача Джека Вердена у романі Р.П. Воррена "All the King's Men". Аналіз поглядів та вчинків героя-оповідача, які призвели до повної зміни його світоглядів та манери оповіді. Турбота оповідача про інших людей.

У дослідженні на матеріалі окремих творів з поетичних циклів «Кримські сонети» польського романтика Адама Міцкевича та "Кримські спогади" української поетеси Лесі Українки простежено формальну та смислову функціональність жанру поетичного тревелогу.

Визначення основних закономірностей формування, тематики й проблематики українського тревелогу як метажанру, що набуває паралельного розвитку у сфері медіа та в літературі. Його модифікаційні різновиди, закономірності розвитку в національному письменстві.

Прочтение текстов Ф.М. Достоевского через "треугольник" желания. Ключевая роль предпочтения Жираром второй части "Записок из подполья" в построении всего прочтения творчества Достоевского. Структурные элементы и феноменология треугольного желания.

Характеристика литературы русского зарубежья как ветви литературы, возникшей после большевистского переворота 1917 года. Период эмигрантской литературы, их характеристика. Старшее и младшее поколение писателей-эмигрантов. Литературно-общественные издания.

Рассмотрение эволюции темы семейных раздоров в английской комедии середины XVIII в. на примере пьес Дж. Колмана Старшего, А. Мерфи и Р. Камберленда. Различия в интерпретации названными драматургами мотивов женского доминирования и неоправданной ревности.

Рассмотрение эволюции темы семейных раздоров в английской комедии середины на примере пьес Дж. Колмана, А. Мерфи и Р. Камберленда. Выявление различий в интерпретации названными драматургами мотивов женского доминирования и неоправданной ревности.

Розглянуто твори українського письменника, журналіста й редактора М. Ситника, у яких висвітлено образ Олени Теліги, з якою він співпрацював 1941 року в часописі "Літаври". Джерелом допису є різні за своїми жанрами твори з мистецької спадщини М. Ситника.

Мировоззренческий театр Л. Андреева: столкновение индивидуума с действительностью. Восприятие драматургом проблемы взаимодействия личности и мира наружного. Театр "психизма": конфликт сознания. Субстанциальный театр: противостояние человека и субстанции.

Исследование истории прозаического цикла. Рассмотрение произведений Боккаччо, Гофмана и Гоголя как этапов литературной циклизации, обусловленной философией и эстетикой Ренессанса. Существенные сдвиги в словесной культуре на ее пути к эпическим формам.

Проаналізовано своєрідність розкриття образу головного героя роману-гіпотези "Між пеклом і раєм" сучасної української письменниці Галини Тарасюк. Розкрито ідеї щодо роз’яснення тривимірності образу персонажа твору, сенс художньої реінкарнації героя.

Аналіз романів М. де Унамуно "Туман" та В. Винниченка "Записки Кирпатого Мефістофеля". Криза маскулінності в урбаністичному просторі в контексті формування чоловічої ідентичності. Фланерські практики та тривожна маскулінність в Унамуно і Винниченка.

Анализ образов мужских персонажей романа Г. Грасса "Жестяной барабан" как воплощения архетипа трикстера. Коляйчек - пикаро и плут, Дурачок — юродивый, шаман и психопомп, Бебра — клоун, шут и гном, Клеппа - дурак из сказок. Сопоставление Витлара с Иудой.

Выявление основных идейных и художественных особенностей нравоописательных романов Эдит Уортон. Исследование роли писательницы в становлении национальной литературы США. Анализ жанровой специфики, поэтики и нравственно-философской проблематики романов.

Аналіз трилогії Ірини Вільде "Метелики на шпильках" в контексті такого жанрового різновиду роману, як Bildungsroman, змістовою домінантою якого є моральне, психологічне й соціальне становлення особистості головного героя. використання методу dose reading.

Теоретико-літературні дослідження, присвячені окремим питанням поетики постмодернізму, творчості авторів-постмодерністів, філософії постмодернізму. Аналіз функціонування постмодерністської моделі. Жанрові характеристики прозового тексту у М. Асадурова.

Образ девы-воина в поэзии С. Парнок связывается с ее отношениями и творческим диалогом с М.И. Цветаевой, для которой воительница была своего рода alter ego. Отмечается, что с воительницей ассоциируется обычно не лирическая героиня С. Парнок, а ее адресат.

Взаимодействие эпического и лирического начал в повествовательной структуре триптиха Гумилева "Возвращение Одиссея". Реализация эпического мировоззрения. Рассказ о странствиях Одиссея как повествование об обретении сильной личностью своего подлинного "я".

Аналіз поетичних творів цілого пласту митців окремого періоду щодо метрики та ритміки. Випробування великого пласту дактилічних розмірів: Д2, Д3, Д4 та різностопових форм. Використання анапеста: Ан2, Ан3, Ан4 і врегульованих різностоповиків та логаедів.

Характеристика конвергентных и дивергентных тенденций эволюции образа Тристана как одного из центральных характеров европейской литературы на материале произведений "Тристан и Изольда" и "Тристан". Противопоставление главного героя общественной морали.

Возникновение сказания об Тристане и Изольде и анализ основных прототипов главных его героев. Место мотивов кельтской мифологии в сюжете романа. Отражение мотивов саги о Бекфоле в легенде о Тристане. Символика камня и заключенной в него души в романе.

Анализ трогательного в аспекте особого типа гуманизма Ф.М. Достоевского. Художественная специфика трогательного в романной поэтике писателя. Характеристика детских образов, пейзажа. Связь трогательного с трагическим, комическим, умилительным в творчестве.

Суть тропів притаманних українській мові, як основних складових творів сучасного українського рок-гурту "Беz обмежень". Узагальнена характеристика класифікації тропів. Відведення читачів від денотативного визначення слів до більш багатогранного значення.

Використання естетичних зображальних засобів в художній літературі. Вивчення стилістичних функцій тропів у романі Ірен Роздобудько "Останній діамант міледі". Дослідження класифікації та семантико-стилістичних функцій порівнянь, епітетів та метафор.

Здійснення ідентифікації тропів культурної травми у неовікторіанському біографічному романі Девіда Лоджа "Author, Author" на сюжетному, композиційному, образно-символічному рівнях організації тексту. Розмаїття критичних підходів до феномену "джеймсіани".

Художественно-выразительные средства лирики. Тропы как форма присутствия автора в тексте. Выявление литературоведческих особенностей метафоры, сравнения, олицетворения и эпитета в лирической поэзии. Мнения ученых на стилистическую характеристику тропов.