Формирование способности к эмоционально-образному осмыслению музыки как одна из задач образования. Анализ музыкальных интересов и потребностей школьников. Изучение влияния скрипичной музыки на формирование духовного и физического состояний индивида.

Изучение истории становления жанра скрипичной сонаты. Исследование творчества композитора-философа Пауля Наторпа. Осуществление музыковедческого анализа Сонаты для скрипки и фортепиано fis-moll в опоре на историко-стилевой метод и интертекстуальность.

Комплексное рассмотрение скрипичных концертов в единстве культурной, аналитической и исполнительской проблематики. Анализ стилистических и композиционных особенностей концертов, взаимодействия с другими жанрами творчества Моцарта и его современников.

Композиторское наследие Изаи, привлекавшее видимый интерес отечественных музыкантов-практиков на протяжении 1950-1980-х г. Наиболее значимые преобразования, осуществленные Э. Изаи в процессе "транскрибирования". Замысел Прелюдий ор. 35 для скрипки соло.

Значення творчості Т. Шевченка для української культури. Проведення вечорів, присвячених пам’яті поета з виступами хорових колективів та виконанням скрипкової музики. Розвиток концертної діяльності у Галичині, становлення національної виконавської школи.

Аналіз властивості музичного тематизму Менотті на прикладі певних епізодів Скрипкового концерту та опери "Амал і нічні гості": співвідношення сольної та оркестрової партій. Образно-тематичний зв'язок між концертними та оперними творами композитора.

Взаємодія оперного та інструментального начал в скрипковому концерті композитора Дж.К. Менотті. Будова та образний зміст концерту, співвідношення типових і нетипових жанрових рис. Вплив оперної театральної музики на драматургію та стилістику концерту.

Аналіз циклу Богдана Шиптура для скрипки й фортепіано, який складається з чотирьох п’єс із програмними назвами та епіграфами з віршів поетки Марійки Підгірянки для дітей. Риси та мотиви цих п’єс, їх національно-характерна образність, музична лексика.

Розкриття Людвіга Шпора як музиканта перехідного історичного періоду. Його концепція жанру у контексті скрипкових концертів сучасників композитора. Етапи еволюційного становлення та розкриття його специфічних властивостей романтичного музичного мистецтва.

Концепція музики в ракурсі стилістичного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників. Індивідуальність авторської позиції М. Шуха у відтворенні жарової моделі латинського реквієму, його співвіднесеність с духовними настановами культури.

Дослідження взаємодії словесно-літературного і музичного планів, засобів оперної творчості як основи музичної концепції опери доби романтизму. Вивчення словесних логоформ і музично-тематичного змісту опери в процесі розуміння і інтерпретації оперної ідеї.

Проблема синтеза слова и музыки в вокальном цикле Родиона Щедрина "Век мой, зверь мой" на стихи Осипа Мандельштама, созданном по заказу В. Ашкенази. Связь записи А. Ахматовой в контрапунктическом соединении с поэтическими текстами О. Мандельштама.

Розгляд історії створення та музично-естетичного аналізу хорових творів і солоспівів Богдани Фільц на слова Івана Франка задля їхнього творчого використання в процесі музичного виховання молоді. Суть дослідження вокальної партії творів композиторки.

Аналіз мистецького й життєвого шляху українського музиканта, співака, актора і музично-громадського діяча Зіновія Бабія. Основні етапи творчості митця. Пропаганда шедеврів української і світової вокальної музики в Україні та країнах Європи, США, Канади.

Розгляд індивідуального та колективного слухового тезаурусу учасників музично-інтонаційного процесу. Значення композитора, виконавця та слухача у становленні загального смислового простору музичного твору. Етапи становлення інтонаційного висловлювання.

Аналіз співдружності композитора, музиканта-виконавця та слухача. Роль психологічного тексту у смисловому просторі музичного твору. Етапи становлення інтонаційного висловлювання. Засоби формування індивідуального і колективного слухового тезаурусу.

Місце і специфіка сміху в російській культурній традиції. Психокреативна природа сміхової творчості композиторів. Механізми взаємодії сміхового музичного світу із світом "високої" культури. Теорія сміхового тексту і музичної пародії, жанрова типологія.

Анализ романтической системы образов и конфликтов сонаты Ф. Листа, посвященной великому представителю музыкального романтизма Р. Шуману. Развенчание бесплодности романтических порывов с позиции исторической эволюции стиля в контексте эстетики композитора.

Описание акустической природы строя в ее взаимосвязи с обертоновой шкалой натурального звукоряда источника звука и системой звуковысотного интонирования. Основные этапы становления кварто-квинтового строя фиделя как родоначальника грифных хордофонов.

Джаз как это особое музыкальное направление, возникшее в конце века в городе Новый Орлеан на юге США, история его становления и развития, а также распространения по миру. Отличительные особенности советского джаза и представители данного направления.

Освоение студентами сочинений, написанных композиторами XX-XXI вв. Методы композиции, используемые авангардистами в произведениях для виолончели. Сравнение интерпретаций разных исполнителей, разбор партитуры и средств их художественной выразительности.

Исследование православной музыкальной культуры в контексте новой парадигмы XXI века. Преимущества семантического подхода в исследовании православной музыкальной культуры как саморазвивающейся системы. Изучение канонической музыкальной культуры.

Выдающие современные российские композиторы. Экспрессия, авангардные идеи. Лауреаты международной премии в области классической музыки "ECHO Klassik 2016". Проблемы современной российской классической музыки. Тенденция к производству "массовой продукции".

История создания немецкого музыкального коллектива Kraftwerk и его вклад в развитие электронной музыки. Первые выступления музыкальной группы, проходящие в рамках авангардных хэппенингов. Очерк американского поколения "Х" и развитие культуры рэйва.

Характеристика сходства и различий в биографиях, воззрениях и творчестве С.С. Прокофьева и А.Т. Гречанинова. Анализ документальных свидетельств, позволяющих увидеть несходство судеб, неоднозначность и асимметричность взаимоотношений двух музыкантов.

Аудио форматы, их модификации и версии. Основные типы и свойства цифровых аудио форматов. Алгоритмы кодирования и сжатия данных в аудио-формат. Кодеки без потери и с потерей качества звучания. Кодирование с постоянным, средним и с переменным битрейтом.

В статье рассмотрены представления деятелей культуры о современности относительно искусства в целом и хореографического искусства в частности. Систематизированы основные тенденции, определена их роль для использования понятия "современный балет".

Ансамблевое музицирование в современном культурном пространстве, его структура и главные задачи. История формирования и дальнейшего развития. Роль и характеристика камерного жанра, тенденции развития. Процесс эмансипации ритмотембрового мышления.

Актуальность эвристических методов как составляющей профессионального музыкального образования. Выявление показательных образцов применения эвристических методов в результате анализа художественной практики крупнейших музыкантов-исполнителей ХХ в.

Анализ проблем оперной режиссуры в контексте современного прочтения классики. Новаторство и его взаимодействие с традиционной оперной эстетикой. Режиссерско-постановочная концепция. Профессиональные взаимоотношения режиссера, дирижера и артиста-певца.