Розвиток вокальних та художньо-виконавських умінь, формування оцінювально-аналізувальних умінь, засвоєння теоретичної бази знань з питань вокальної педагогіки. Охорона співацького голосу у процесі фахового навчання у вищих мистецьких освітніх закладах.

Розглянуто специфіку вокального репертуару майбутніх актрис (на прикладі вибраних обробок українських народних пісень для жіночого голосу в супроводі фортепіано) в музично-виконавській площині. Означені обробки народних пісень українських композиторів.

Гітарні твори іспанських композиторів XX століття як загальноєвропейський еталон гітарного виконавства. Звернення до інструментальних форм, що імітують кастаньєти, елементи фламенко. Відображення іспанської національної ідентичності у гітарних творах.

Наратив у музиці - особлива установка на вербальну оповідальність, пов’язана з сюжетністю та емоційною оцінкою відображених подій. Результат співвідношення вербального тексту, відповідної сюжетності вокального твору та особливостей їх музичного втілення.

Значення бек-вокалу в естрадній музиці. Аналіз впливу технологій звукозапису на розвиток та популяризацію поп-музики. Визначення основних компонентів твору, який відповідає запитам музичної індустрії та широкого загалу щодо виконавської майстерності.

Характеристика взаємодії звукорежисерських практик з естрадною музикою під час концертних дійств. Специфіка роботи звукорежисера зі складною схемою одночасного застосування фонограм із програвача-рекордера та звукового супроводу творчого колективу.

Вивчення особливостей втілення художнього образу у діяльності диригента. Окреслення багатовекторності його творчої особистості. Тріада "художній образ – диригент – хоровий колектив", як ключові "фігури" сфери музичного спілкування та художньої взаємодії.

Вивчення та характеристика особливостей лейтмотивного принципу у мюзиклі "Вечори на хуторі біля Диканьки". Дослідження використання в гармонічній мові яскравих співставлень, які надають неповторності звучанню. Визначення специфіки куплетної форми.

Визначення специфіки композиційно-драматургічного вирішення програмного циклу фортепіанних мініатюр К. Шуман Soirees musicales Op. 6. Твір як один із яскравих зразків цього жанру в доробку мисткині та нині потребує комплексного наукового осмислення.

Фактурні особливості музичної тканини в квартетах французьких композиторів кінця ХІХ – першої половини ХХ століття як чинник комунікації в цьому жанрі. Виявлення й обґрунтування музичної проксеміки і комунікативної організації струнного квартету.

Дослідження ладової організації китайської музики як характерної складової національної культури, її риси та властивості. Особливості музики ХХ ст., що отримала назву "Нової хвилі" у китайській музичній культурі, підвищення активності у фортепіанній сфері

Сутнісні ознаки музики як виду мистецтва. Оволодіння технікою виконання творів відповідно до історико-стильових, національних або жанрових особливостей. Тлумачення художнього задуму композитора. Вирішення інтерпретаційних завдань у виконавському процесі.

Розвиток національної культури Казахстану, розгляд специфічних рис музичного мистецтва пострадянського періоду. Становлення виконавських традицій і композиторської школи. Аналіз провідних тенденцій творчості казахських композиторів у симфонічному жанрі.

Дослідження зразків баянної творчості композиторів-баяністів - Леоніда Горенка, Володимира Подгорного, Анатолія Гайденка, Олександра Назаренка, Юрія Алжнєва, Андрія Стрільця. Втілення пісенно-танцювальної жанровості у творах композиторів-баяністів.

Розкриття потенціалу духовних творів композиторів Галичини кінця XIX - початку XX ст., аналіз вокальних творів, написаних на канонічні тексти молитви до Пресвятої Богородиці галицькими композиторами. Здобутки композиторів у жанрі духовної музики.

Характеристика творчості Олега Безбородька, який використовує новітні тенденції, що охоплюють інтерес до такої техніки сучасної композиції як сонорика. Аналіз найновітніших прийомів гри на флейті, що значно розширюють можливості її використання.

Дослідження взаємозв’язку у роботі між композитором, виконавцями та компаніями звукозапису. Характеристика унікального виконавського стилю джазового піаніста Т. Монка, вивчення концертної діяльності музиканта, історії створення його авторських композицій.

Структурні закономірності в стародавніх колядах за "Досконалою незміною піфагорійською системою звукоряду", які показані висхідними тетрахордами і консонансами, що відповідають стихіям води, землі, повітря, вогню. Суть поняття піфагорійської тетрактиди.

Виділення специфічних рис хорового вітчизняного мистецтва та відзначення його домінантної ролі серед інших форм музикування. Окреслення основних етапів становлення хорової культури в контексті розвитку історії України. Розвиток вокального гуртового співу.

Народнопісенна спадщина хорових колективів. Специфічні особливості творчості композиторів сучасності на прикладі авторів Л. Дичко, В. Степурка, В. Польової. Риси письма, виразові засоби та шляхи розкриття авторського задуму в контексті хорової творчості.

Роль та значення хорової діяльності у процесі демократизації суспільства. Визначення основних форм роботи хорового колективу, дотримання дидактичних принципів. Особливості організаційних форм художньо-творчої діяльності аматорського хорового колективу.

Результати комплексного дослідження специфіки формоутворення в хоровому циклі Р. Толмачова на вірші Т. Шевченка. Текстологічний аналіз смислових типів псалмів (дидактичні, благальні, хвалебні, звинувачувальні) та особливостей їхньої музичної будови.

Сучасні вимоги до фахової підготовки майбутніх вчителів музики. Формування готовності студентів мистецьких факультетів до керівництва шкільними творчими інструментальними колективами. Залучення школярів до активної художньої та музичної творчості.

Результати психодіагностичного дослідження особистісних характеристик музикантів-професіоналів, музикантів-аматорів і людей, що не займаються музикою. Доведення факту, що як професіонали, так і аматори схильні до інтроверсії і емоційної стабільності.

Дослідження основних компонентів виконавської майстерності концертмейстера в процесі ансамблевого музикування. Розкриття методичних аспектів діяльності концертмейстера під час ансамблевого музикування з інструменталістами різної фахової спеціалізації.

Концертмейстерство - самостійний вид діяльності, пов`язаний з вокалістами, оркестровими, хоровими колективами. Підвищена концентрація, активність слухової уваги - важливі складові успішної реалізації музиканта у сфері концертмейстерської діяльності.

Дослідження унікальної сфери магічних голосінь, відроджених сучасними композиторами України. Аналіз обраних творів Г. Овчаренко та В. Вишинського, що репрезентують зразки аграрної та побутової магії давніх слов’ян. Жанрово-інтонаційні параметри голосіння.

Аналіз можливості дослідження музичної діяльності Богоявленського братства. Існування церковного православного братства, де практикували багатослівний спів. Аналіз типової музичної практики у периферійній українській міській церкві ранньо-модерного часу.

Висвітлення поетологічних властивостей співаного слова в літературних творах, покликаючись на його розуміння німецького реформатора і теолога Мартіна Лютера. Вивчення його творчості та реформаторської діяльності. Аналіз традицій усного мовлення та співу.

Формування у першій половині XVII століття в Італії першої європейської вокальної школи. Заснування стандарту звучання голосу, якому намагаються слідувати решта національних вокальних шкіл. Дослідження техніки контрольованого та гармонійного дихання.