Характеристика сучасних стилів, жанрів і напрямів розвитку музичного мистецтва. Дослідження історичного шляху української музики. Звуко-часові властивості національної культурної спадщини України. Поєднання народної ідентичності з програмним напрямком.

Осмысление трагедийного мироощущения художника в эпоху Серебряного века. Проблемы экзистенциального понимания природы искусства и содержания музыкального текста на примере "Трагической сонаты" ор. 39 c-moll. Особенности музыкального мышления композитора.

Изучение феномена театральности в фортепианной музыке на композиционно-драматургическом и смысловом уровнях в жанрах транскрипции, фантазии на темы из опер. Характеристика жанра фортепианной транскрипции с точки зрения преломления театральной атрибутики.

Особливості організації музичної композиції на інтонаційно-тематичному, жанровому, структурному рівнях. Аналіз процесу її формоутворення. Структурна і семантична моделі hard-and-heavy. Композиційне втілення екстра- та інтрамузичної семантики важкого року.

Оценка выразительно-конструктивной организации отличных друг от друга типов мышления, начиная от звука и до формообразующего процесса художественного целого. Особенности звука как образно-конструктивного феномена современного музыкального пространства.

Дослідження семантико-емоційної складової вокального мистецтва в теорії наслідування і теорії вираження. Спрямування та розвиток філософсько-естетичної думки доби Просвітництва стосовно емоційно-психологічних факторів музичного й вокального виконавства.

Дослідження семантико-когнітивних засобів вираження художньо-авторської картини світу сучасної французької пісні. Комплексна реалізація соціального, культурного та лінгвістичного текстових складників. Текстові концепти та логіко-смислові категорії.

Дослідження аспектів твору крізь призму національної пісенної та загальноєвропейської музично-риторичної традицій. Творчість М. Вербицького як важлива для розвитку української музичної культури у різних її сферах, що вимагає шанобливої уваги й аналізу.

Преобладание конфликтно-трагических и лирико-философских тем и образов в русской музыке второй половины XX века. Характеристика методики познания и практического освоения авангардной музыки, особенности изучения ее семантики и музыкального языка.

Интонационная лексика, формирующая музыкальную тему, этимология музыкальных значений. Функции мигрирующих интонационных формул и процессы преобразования их значений при взаимодействии с контекстом музыкальной темы. Приемы техники семантического анализа.

Анализ музыки Р. Вагнера как рекордсмена цитирования в киноискусстве XX-XXI веков. Выявление неизменно актуальных для киноиндустрии стилевых особенностей творчества Р. Вагнера. Рассмотрение режиссерских стратегий работы с семантикой цитатного материала.

Вера и служение академическому искусству как основа духовно-нравственных идеалов музыкального творчества Н.К. Метнера. Особенности интрамузыкальной семантики, связанной с рефренным проведением темы воспоминаний в музыкальном произведении Н.К. Метнера.

Выявление и обоснование тембральных различий дуэтов различных стилей и жанров как отражения семантического содержания музыкального материала. Определение типового архетипного семантического ядра партитур вокальной дуэтной музыки разных стилей и жанров.

Розгляд інтерпретації образу Мирослави в опері Б. Лятошинського у семантичному аспекті. Дослідження провідної ролі образу Мирослави у драматургії опери як основного фактору динамічного розвитку сюжету, який впливає на вчинки інших героїв та події.

Розгляд феномена трагічного у річищі жанрової поетики опери. Історичні основи та структурно-композиційні особливості семантичної моделі трагедії. Відтворення трагічної антиномії у художній формі. Сюжетно-тематичний та образний зміст античної трагедії.

Симфонічна концепція А. Брукнера, її структурно-семантичний інваріант, який є індивідуальною жанровою інтерпретацією. Механізми витворення тексту симфоній: остинато, секвенція, варіантність, їх тектонічні і драматургічні функції, способи реалізації.

Аналіз праць білоруського етномузиколога Єлатова. Визначення семантичного аспекту у розробленій дослідником інтонаційній типології традиційних наспівів. Характеристика типових поспівок. Єдність основ мовної й музичної інтонацій в первісному інтонуванні.

Дослідження семантичної проблематики в музичній пісенній фольклористиці. Аналіз праць білоруського етномузиколога В. Єлатова. Виявлення семантичних аспектів у розробленій дослідником інтонаційній типології традиційних наспівів у фольклорній культурі.

У роботі окреслено детермінанти та специфіку семантичного поля "Добре темперованого клавіру" Й.С. Баха як концептотворної основи виконавської концепції. Плюралістичність семантичного простору "ДТК" зумовлена значущістю: семантики тональностей і темпів.

История развития флейты, особенности строения и основные разновидности. Механизм формирования звука в клювовидном мундштуке. Отличие свирели от других инструментов. Возможности пластиковых и деревянных блокфлейт. Диапазона и специфика тембра пикколо.

Рассмотрение феномена массовой песни советской эпохи в контексте семиотико-эстетического анализа. Главный анализ музыкально-поэтической символики советской массовой песни на основе семиозисной методологии. Изучение духовно-экзистенциальной лирики.

Визначення та аналіз базових композиторських стратегій кодомовного та смислового моделювання. Дослідження особливостей композиційної інтеграції жанрово-стильових ознак різних епох. Характеристика специфіки музичного мислення видатних композиторів.

Вплив полілогу мистецтв на характер сучасних процесів жанротворення та знаково-технологічної універсалізації композиторської лексики. Його дослідження та оцінка на матеріалі української камерно-інструментальної музики кінця XX – початку XXI століть.

Анализ форм проявления вокального начала в камерно-инструментальных произведениях К.М. фон Вебера с целью определения смысловых функций вокального интонирования, связанных с жанрами академической и народной традиции в индивидуальном стиле композитора.

Краткие биографические сведения о жизненном пути великого русского композитора, музыкально-общественного деятеля П.И. Чайковского. Проявление музыкальной одаренности и обучение игре на фортепиано, первые записанные сочинения будущего композитора.

Изучение монографии Марии Корен-Бергамо "Сербские темы в творчестве русских и советских композиторов". Обсуждение материалов эпохи, свидетельствующих о культурной близости народов, их взаимовосприятии и контактах. Аспекты музыкально-языковой общности.

Краткая биография великого композитора и пианиста Сергея Рахманинова. Первые уроки игры на фортепиано под руководством матери. Учеба в Московской консерватории, знакомство с П.И. Чайковским. Выход первой оперы "Алеко". Путешествие по Италии и Германии.

Представление целостной картины музыкального творчества С. Протопопова в разнообразии его стилистических черт, технических приемов и семантических свойств. Эволюция творчества композитора, его музыкальное наследие как часть русской музыкальной традиции.

Становление индивидуальной манеры композитора С. Слонимского. Особенности раннего вокального творчества. Произведения, связанные с поэзией русского Серебряного века, а также экспериментальные циклы "Польские строфы" и "Лирические строфы", "Весёлые песни".

Біографія та творчий шлях С. Борткевича. Географія виступів і гастрольних поїздок українського музиканта. Еміграція піаніста до Стамбула, педагогічна діяльність в Османській імперії. Створення композитором фортепіанних і камерних композицій у Європі.