Аналіз оптимальних педагогічних умов, в межах яких формується майбутній вчитель музичного мистецтва, диригент, здатний до особистісно-професійного зростання та самовдосконалення. Аналіз умов становлення майбутнього керівника вокально-хоровим колективом.

Погляди українських композиторів кінця XIX - початку XX століття на музичне виховання школярів. Основні методичні засади викладання музики та види музичної діяльності на уроках в перші десятиліття минулого століття. Значення фольклору в вихованні дітей.

Впровадження мультикультурних новацій європейської музики в Україні. Створення вокальних шкіл, розвиток жанру опери. Специфіка розвитку професійного музичного мистецтва Львова в австрійський період його існування. Вдосконалення виконавської майстерності.

Аналіз розвитку народно-фольклорного, естрадно-джазового та академічного музичного мистецтва Буковини у ХХ-XXI ст. Конструктивні, технічні та темброві можливості акордеона. Баян як солюючий та акомпануючий інструмент буковинських ансамблів та оркестрів.

Розгляд регіоналістики, як окремої галузі наукового знання, зорієнтованої на вивчення регіону як цілісної географічної, економічної, політичної, соцокультурної системи функціонування територіальних соціумів. Аналіз значення досліджень П. Чубинського.

Особливості становлення та функціонування камерно-інструментального мистецтва Одеси кінця ХХ - початку ХХІ ст. Історико-географічні особливості заселення та економічного освоєння земель Одещини. Одеса як регіональний осередок музичного мистецтва.

Життєвий шлях М.В. Лисенка як одного з основоположників української класичної музики. Характеристика обробки народних пісень, романсів, фортепіанної та хорової творчості. Особливості опери "Тарас Бульба", її історія написання та літературний стиль.

Влияние музыки Бетховена на современную культуру и анализ смысловой роли сонат Бетховена в произведениях А.И. Куприна и Л.Н. Толстого. Роль классической музыки в жизни современных людей. Сравнительный анализ "Крейцеровой сонаты" и сонаты Son (ор. 2, №2).

Факторы причисления пьесы "Садовая славка" к жанру музыкальной картины. Анализ формообразования на разных временных уровнях в произведении. Циклическая замкнутость временной модели, погружение в экстатическое созерцание бытия Природы в картине.

Обоснование принадлежности пьесы "Садовая славка" О. Мессиана к жанру музыкальной картины. Анализ статичного и динамичного в воплощении музыкального движения. Исследование анализа на трех временных уровнях: реальном, перцептуальном и концептуальном.

Огляд раритетного публіцистичного матеріалу Кирила Студинського про українського композитора о. Остапа Нижанківського, що був надрукований на сторінках журналу "Наша культура" на початку ХХ сторіччя. Мистецькі здобутки хорового колективу Нижанківського.

Розгляд різних проявів часу у різних сферах музичного мислення. Осмислення часу згідно філософії буття М. Хайдеггера. Огляд різних видів взаємодії вимірів часу. Порівняння творів сучасних українських композиторів - В.В. Сильвестрова та Ю.Я. Іщенка.

Встановлення етапів компонування й обробки музики за допомогою віртуальних електронних інструментів в сучасній домашній студії. Приклади творчості видатних кінокомпозиторів, що застосовують домашню студію з віртуальними електронними інструментами.

Висвітлення нових засобів та методів використання комп'ютерних технологій у сучасній музичній практиці на прикладі опису роботи та широких можливостей одного з наймогутніших музичних редакторів Cakewalk SONAR Platinum. Запису та редагування музики.

Предмет классической гармонии. Выразительное значение в музыке модуляции, организация функционального соотношения тональностей. Роль модуляций в композиции музыкального произведения. Возникновение многообразных приёмов модуляций в развитии гармонии.

Изучение фортепианной музыки рубежа XIX-XX веков в контексте стилевых направлений культуры: идеалистический символизм, воплощенный в творчестве Скрябина и Ребикова, реалистический символизм, характерный для фортепианных сочинений Рахманинова и Метнера.

Полифония - тип музыкальной фактуры, образованный несколькими относительно самостоятельными мелодическими линиями, голосами, партиями. Эмпирическое усвоение - процесс получения ярких слуховых впечатлений от прослушанных полифонических произведений.

Обзор камерно-вокального творчества композитора Леонида Десятникова. Анализ его сочинений для голоса и фортепиано, для голоса и инструментов, вокальные циклы, миниатюры, стилевые ориентиры музыкального языка. Принципы подбора стихов, музыки и слов.

Органическое сплетение русской академической школы с инонациональной культурой в произведениях Ипполитова-Иванова. Стилевые особенности, образы, музыкальные средства поэтической мысли, тональная драматургия вокального цикла "Пять японских стихотворений".

Исполнительский анализ Третьей сонаты Прокофьева в контексте социально-психологической атмосферы начала ХХ в., концепции теургийности искусства. Особенности фортепианного стиля молодого Прокофьева в аспекте становления черт его творческой личности.

Сохранение и развитие духовных, культурных и музыкальных традиций Узбекистана. Изучение творчества композитора Ф. Янов-Яновского. Оценка узбекской эмоциональной стилистики композиторской мысли. Использование автором оркестровки и полифонии в концертах.

Понятие стиля и направления в музыке. Особенности современного музыкального искусства и творчества композиторов. Современная популярная музыка. Стили и направления некоммерческого музыкального искусства России. Внедрение цифровых методов звукосинтеза.

Обращение композитора к музыкальным культурам различных эпох и народов. Исследование полифонического мышления Игоря Федоровича Стравинского. Создание "дистанции" между произведением и слушателем, восприятие замысла автора эмоционально и интеллектуально.

Наблюдение особенностей ранних Сонат Л. ван Бетховена в его прозрениях стилевых тенденций прошлого и связи с музыкой И.С. Баха. Систематизация стилевых истоков ранних Сонат Бетховена в их соотнесенности с формальными признаками венского инструментализма.

Анализ фортепианного произведения русского композитора начала XX в. А. Черепнина – цикла "Багатели" op. 5. Разбор сочинения в контексте жанрово-стилистических традиций разных эпох и национальных школ. Доминирующие влияния на ранний стиль композитора.

Обзор музыки для балалайки немецкого композитора ХХ в. Курта Швена в контексте его творческого стиля. Связь композиторской деятельности Швена с творческими личностями, что вызывало появление новых интересных сочинений. Основные черты стиля композитора.

Історико-культурні передумови виникнення, основні етапи становлення та розвитку музичних стилів кейджан та зайдеко. Еволюція інструментального складу та виконавської манери. Популяризація стилів кейджан та зайдеко в американському музичному просторі.

Підходи до вивчення стилістичної вираженості фортепіанних жанрів прелюдії та етюду у творчості видатних композиторів Ф. Шопена, О. Скрябіна, К. Дебюссі, що представляють стилістику романтизму-передсимволізму та класику символістської методології.

Стилістика хорового твору "Прощай, світе" Д. Бочарова як наслідок індивідуального мислення композитора. Введення цікавого хорового твору, який віддзеркалює патріотичну тему – оспівування загиблих героїв сучасної історії України засобами хорового письма.

Камерно-вокальна спадщина композитора І.Ф. Карабиця. Поєднання різних векторів композиторського пошуку у творчості І. Карабиця. Особливості композиторського стилю Івана Карабиця в контексті української культури. Експерименти в галузі театральних жанрів.